На відновлення будинку Миколи Леонтовича на Вінничині зібрали 150 тисяч гривень

28.01.2020
На відновлення будинку Миколи Леонтовича на Вінничині зібрали 150 тисяч гривень

Відкрити музей Миколи Леонтовича планують у селі Шершні Вінницької області. (Фото з сайта ukranews.com.)

У день пам’яті автора мелодії всесвітньо відомого українського «Щедрика» — композитора Миколи Леонтовича— на великому благодійному концерті збирали кошти, аби врятувати від остаточного руйнування будинок на Вінниччині, з яким пов’язують дитинство легендарного самородка.
 
 
Нагадаємо, в ніч на 23 січня 1921 року Миколу Леонтовича — 43-річного композитора, який до того працював в уряді Української Народної Республіки і відстоював право існування Української автокефальної церкви, активіста «Просвіти» в Тульчині — у батьковій хаті в селі Марківка застрелив чекіст. Це стало відомо не одразу.
 
 
Лише після наполегливих домагань музично-мистецької проукраїнської спільноти у Києві знати правду про цю смерть 9 лютого з’явився секретний рапорт начальника Гайсинської районної радянської робітничо-селянської міліції про те, що «агент уездчека Грищенко выстрелом из винтовки убил сына священника с. Марковки...» Офіційно повідомили про смерть Миколи Леонтовича 2 березня.
 
А рапорт радянська влада приховувала десятиліттями. Тим часом «Щедрик» українського композитора став для всього світу справжнім гімном Різдва, почавши тріумфальну ходу Європою з Хором Кошиця ще за життя скромного подільського Орфея.
 
«Він справді велика одиниця серед музичних кіл, із великими здібностями й талантом; він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості», — казав про Миколу Леонтовича композитор Кирило Стеценко.
 
За участі українських зірок та благодійного аукціону в Києві вдалося зібрати 150 тис. гривень. Ініціативу президентки Фонду гуманітарного розвитку України Наталії Заболотної підтримали артисти та митці. Відкрили вечір вшанування Миколи Леонтовича хор «Щедрик», поет і видавець Іван Малкович та юний скрипаль-віртуоз Ілля Бондаренко. На сцені культурного центру Freedom Hall виступили також Наталя Могилевська, Тayanna, Тоня Матвієнко, Jerry Heil, Viktoria Vasalati, Анна Буткевич. 
 
Під час заходу провели відкритий благодійний аукціон, на якому було продано вісім творів мистецтва. Серед лотів — фоторобота Ігоря Гайдая «Сємка», колажний жакет Revolution американо-української мисткині Ольги Рондяк, картини львівських митців Михайла Демцю «Весна» та «Три копиці» Ореста Білоуса, роботи «Любов» київської художниці Олександри Жумайлової-Дмитровської і Романа Мініна «Дзеркало нашої духовності». Найажіотажнішими лотами стали дві сукні відомої української дизайнерки Юлії Магдич та лампа «Бойківська хата» архітектора Павловського, виконана в технології Tiffani.
 
«Головна місія громадянського суспільства — будити. За ці два роки нам вдалося привернути увагу до факту руйнації будинку Миколи Леонтовича в селі Шершні, — розповідає Наталія Заболотна. — Вважаю великою перемогою те, що ми врятували його від планів влади Вінницької області про знесення. Протягом двох благодійних акцій Фонду гуманітарного розвитку України вдалося зібрати 350 тис. гривень. Ми розуміємо, що цього замало для реновації й створення меморіального будинку Миколи Леонтовича. Проте ми вже можемо профінансувати проєкт реставрації й розбудови, а також створення інтер’єрних та експозиційних рішень». 
 
У планах благодійників і місцевої громади реновація та музеєфікація будинку. Окрім музею, планують створити на його базі дитячу музичну школу ім. Миколи Леонтовича, театр під відкритим небом і постійну міжнародну резиденцію Святого Миколая.
 
У 2018 році за результатами архітектурного конкурсу ескізів було обрано ескіз-проєкт архітектора Олексія Семірог-Орлика, який запропонував збереження будинку Леонтовича у максимально автентичному вигляді із застосуванням сучасних технологій. До речі, останні два роки в селі, де нині менше тисячі мешканців, проводили культурно-мистецький фестиваль «Шершні Леонтовича». 
 
Утім є ті, хто стверджує, що будинок «фейковий» — добудований-перебудований після пожежі ще 1898 року, вже після переїзду сім’ї священника Леонтовича. Направду було би дивним, якби радянська влада, вбивши композитора і замовчуючи його загибель і діяльність, зберігала меморіальний будинок, де проходило його дитинство. У будівлі певний час була колгоспна контора, останнім часом його частина була відділенням Укрпошти.