Рай для афериста: найнебезпечніші статті закону про ринок землі

11.12.2019
Рай для афериста: найнебезпечніші статті закону про ринок землі

Від скасування земельного мораторію найбільше можуть виграти спекулянти. (Фото з сайта landlord.ua.)

Сьогодні відбувається засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. Головне питання — розгляд скандального законопроєкту про відкриття ринку землі.
 
 
Законодавці продовжують готувати документ до другого читання. Утім, що стосується найбільш неоднозначних статей, одностайності серед ініціаторів скасування мораторію наразі немає. 
 
 
Днями прем’єр-міністр України Олексій Гончарук розповів: уряд України не має остаточного варіанта земельної реформи через велику кількість внесених поправок до Закону «Про обіг землі».
 
Перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко раніше наголошував: через велику кількість поправок законопроєкт «Про обіг землі», яким передбачається відкриття ринку землі в Україні, нардепи можуть не встигнути прийняти в другому читанні в останній пленарний тиждень грудня.
 
При цьому він не виключив, що парламент може почати розгляд документа.
 
Серед «вузьких місць» нового документа — дозвіл продавати в одні руки 210—215 тисяч гектарів землі. Як стверджують експерти, таке під силу тільки великим фінансовим спекулянтам, які заходитимуть на цей ринок скуповувати нашу землю в конкурентному середовищі.
 
Натомість ні фермери, ні навіть великі агрохолдинги не зможуть «витягти» сотні мільйонів доларів на викуп землі. А тому, цілком можливо, діятиме схема, коли спочатку фінансові спекулянти викуповують цю землю (дешевше за ринкову ціну), а потім перепродують. І якщо навіть не за світовими цінами, а просто значно дорожче, ніж купили, продаватимуть землю тим, хто потім буде її обробляти. 
 
Ще одна загроза — перепрофілювання земель спеціального призначення: заповідників, лісових господарств. У законопроєкті, який мають розглядати, ця норма збережена, і вона дозволяє перепрофільовувати українські землі, які належать до земель спеціального фонду без згоди держави. А потім викуповувати їх. 
 
Існує і ще одна одіозна норма, яка не забороняє знімати верхній шар землі. Законодавці, за словами нардепів, і справді скасували статтю, яка містила пряму заборону на такі дії. Втім, вивозити чорноземи з України — це кримінальна відповідальність, але закон, який може бути проголосований, не містить прямої заборони на такі дії. 

БРЕНД

Як не коньяк, то бриндзя

Українці вирішили, як і західні товаровиробники, також захистити свої торговельні марки. І якщо ми не можемо писати на своїх алкогольних виробах «коньяк» чи «шампанське», то жоден сировар у світі не має права під страхом санкцій називати свій товар «бриндзя». 
 
Відповідне свідоцтво про реєстрацію права на використання зареєстрованого зазначення походження товару щодо сиру «Гуцульська овеча бриндзя» видало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
 
Відтак «Гуцульська овеча бриндзя» — це перше українське географічне зазначення, яке відповідає європейським вимогам до реєстрації і має право на визнання в ЄС.
 
Заявку на реєстрацію географічного зазначення подала до Мінекономіки громадська спілка «Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів» ще рік тому. Як переконує виробник, «гуцульську овечу бриндзю» виробляють на літніх високогірних пасовищах Карпат із гірського овечого молока відповідно до традицій, що сходять до XV століття. Зона виробництва продукту охоплює Закарпатську, Івано-Франківську та частину Чернівецької області.
 
Реєстрація бренду стала можливою після ухвалення закону про вдосконалення правового захисту географічних зазначень, за яким це поняття визначається як найменування, що ідентифікує походження товару з певного географічного місця, його особливу якість, репутацію або інші характеристики, обумовлені головним чином географічним місцем походження. При цьому хоча б один з етапів виробництва такого товару повинен здійснюватися на певній географічній території.