Де живе король кавунів: Найбільшого смугастика в Україні виростив фермер із Херсонщини

На фестиваль «Український кавун — солодке диво» до міста Гола Пристань, що на Херсонщині, з’їхалося понад 50 фермерів із різних регіонів нашої країни. 

Власники баштанних полів з усієї України завзято боролися за звання кращого, але переможцем став житель Голопристанського району Василь Теличко. 

Саме він виростив рекордсмена нинішнього року — величезний кавун вагою понад 31 кілограм. За словами фермера, гіганта виростили з насіння, яке ще навесні привезли з Америки (місто Сакраменто) та адаптували під кліматичні умови півдня України.

Титулований фермер, який виростив найбільший кавун в Україні, каже, що результат перевершив усі очікування: кавуни «з американським корінням» виросли справжніми велетнями, вони й зовні красиві, та й на смак надзвичайно запашні та солодкі.

Як розповів Василь Теличко, кавуни вітчизняних сортів орієнтовані на середній розмір близько 5-10 кілограм, а ось специфіка американської селекції ширша — вона допускає як дуже маленький розмір смугастиків (3-4 кг), так і гігантські розміри: від 30 до 60 кілограмів.

— Головне — вибрати вдалий час для посадки, — пояснює свою перемогу фермер Василь Теличко. — Ніяких добрив, щоб виростити кавун-переможець, ні я, ні моя дружина не використовували. Нам самим було цікаво подивитися, що виросте, якщо створити на своєму полі винятково чисті екологічні умови. Адже ще до нового року вирощений улітку своїми руками урожай баштанних ми плануємо з’їсти всією нашою дружною сім’єю!

За словами керівника фермерського господарства «Фаворит» Івана Яланського, американський сорт «Кароліна Гросс» дозріває за 115-120 днів, а от вітчизняні сорти — швидше, лише за 80 днів. Натомість «кавун-іноземець» може лежати без псування 2-3 місяці та при цьому не втратити добрі смакові якості.

Яка погода — такий і врожай!

 

Переможцями фестивалю «Український кавун — солодке диво» у 2019 році також став яскравий гарбуз вагою у 34,5 кілограма, найбільша та апетитна диня — 6,5 кілограма. Надамо інформацію для порівняння: найбільший кавун-2018 виростив фермер із Нової Збур’ївки Володимир Фіночко, тоді журі зафіксувало вагу рекордсмена у 25 кілограмів.

 

Старожили свята пам’ятають, що були часи, коли переможець серед кавунів «тягнув» i на 43 кілограми, але не завжди погодні умови на Херсонщині сприяють новим рекордам.

 

Гігантська ягідка.

 

 

Так, літо цього року видалося дуже спекотним на початку червня та надто дощовим у липні й перших днях серпня, коли кількість опадів іноді у два-три рази перевищувала денну норму, а температура повітря тривалий час залишалася незвично низькою. 

 

Хоча, треба віддати належне, така велика кількість вологи без додаткового поливу дозволила аграріям виростити рекордно високий урожай баштанних у цілому, а це близько 300 тонн кавунів, тобто вдвічі більше, аніж у минулому році, проте їх розміри — досить скромні.

 

Найсмачніший фестиваль

 

Свято врожаю на півдні України вже 16 років поспіль збирає гостей не лише з нашої країни, бо на Херсонщину в серпні приїжджають і закордонні фермери, які бажають поділитися досвідом та довідатися про нові таємниці вирощування кавунів. 

 

Для вчених, селекціонерів та аграріїв це відмінна можливість відстежувати, з насіння якої країни виростають найсолодші та найбільші кавуни на родючих землях півдня України. Ентузіасти своєї справи представили на суд глядачів смугастиків різних форм та кольорів: овальні та круглі, із зеленою, синьою або строкатою скоринкою, з жовтою або червоною м’якоттю всередині.

 

Навіть повітряна куля — тематична.

 

 

Однією з родзинок цьогорічного фестивалю став кавуновий мед, який на багатті у величезному казані просто на набережній Голої Пристані зварили представники об’єднання «Зелені хутори Таврії». Народні умільці зізналися, що варять мед із м’якоті кавуна, на відміну від бекмеса — варення з кавунових шкірок.

 

На серпневому фестивалі гостей пригощали солодощами, кавунами у маринаді, настоянками з кавуна, бекмесом, медом, коктейлями, авторськими винами та навіть справжнім органічним віскі.

 

А от сенсацією свята стала можливість безкоштовно випити відразу кілька великих келихів свіжого кавунового соку. Відвідувачі фестивалю оцінили рецепт майстрів із Херсонської області, адже для гостроти відчуттів вони додавали у приготований напій добру часточку лимона, пару гілочок м’яти та кубики льоду.

 

Порадував гостей свята й фермер із Білозерського району, який навчився робити справжній кавуновий «Мохіто» на вибір клієнта — з алкоголем або без, головний інгредієнт якого — свіжі херсонські кавуни. 

 

За його авторським коктейлем вишиковувалися довгі черги: не менш важливою в цьому напої виявилася чистісінька голопристанська вода, освіжаючий натуральний мед та шматочки лайма.

 

Настільки ж охоче гості фестивалю шикувалися у черги за кавунами, які продавали просто з поля всім охочим за святковою ціною 2 гривні за кілограм. Хоча на ринках України вартість кілограма кавуна — поки що в кілька разів вища, та й не завжди продавці мають умови для збереження делікатної продукції у первозданному вигляді.

 

За словами фермерів, дуже скоро, ближче до початку осені, закупівельна ціна на кавуни впаде до демократичних 60 копійок за кілограм — саме за стільки готові продати свій товар просто з поля селяни у Херсонській області.

 

— На глянцевій шкурці стиглих херсонських кавунів можна створювати справжні шедеври: гідні світової слави твори мистецтва, скульптури та навіть картини, — розповідає майстриня з художньої різьби Валерія Овчаренко. — У своїй роботі я можу використовувати як оригінальну форму кавуна, так і красивий контраст поєднання трьох його кольорів — зелений, білий та червоний. Мистецтву карвінгу (художнє різьблення по овочах) я навчилася порівняно недавно, але вже можу сама давати поради новачкам, підказувати, який кавун найкраще підійде для тієї чи іншої роботи.

 

Підняли кавуновий прапор

 

Напередодні проведення традиційного фестивалю «Український кавун — солодке диво» власники баштанів зареєстрували власну громадську організацію «Асоціація виробників херсонських кавунів».

 

Керівник одного з найуспішніших фермерських господарств Юрій Паличев розповів, що для фермерів півдня України це відмінна можливість розширити ринок збуту, позбутися нахабних перекупників, а також захистити свою продукцію від фальсифікату.

 

— Ми зробили перший крок на шляху до реєстрації географічного значення «Херсонський кавун», — заявив Юрій Паличев. — Надалі це допоможе ідентифікувати товар у будь-якій точці світу, як такий, що був вирощений на певній території України. Своєрідний паспорт дасть гарантію покупцеві щодо чудових смакових якостей кавуна, а також доведе екологічну чистоту його вирощування. Асоціація допоможе нам зберегти репутацію херсонських кавунів, отримати преміальну ціну за свою автентичну продукцію та усунути недобросовісну конкуренцію й убезпечити споживачів від невідповідних продуктів низької якості, сприятиме сільській та сільськогосподарській діяльності виробників баштанної продукції.

 

Щоб зрозуміти розміри кавунів, варто порівняти їх із гарбузами.

 

 

У світовій практиці відомі приклади, коли товар із зареєстрованим географічним зазначенням користується величезною популярністю у жителів різних країн. Серед найбільш затребуваних брендів можна назвати шампанське, сир «Пармезан», фету, а також коньяк.

 

В Україні подібна практика виникла порівняно недавно, але активісти проєкту «Географічні зазначення в Україні» обіцяють, що херсонські кавуни стануть справжнім брендом, поряд iз мелітопольською  черешнею та гуцульською овечою бринзою.

 

Згаданий проєкт фінансує Європейський Союз, він спрямований на розвиток системи географічної ідентифікації у рамках асоціації України з країнами ЄС.

 

Крім України, херсонські кавуни та дині охоче імпортують покупці з Білорусі, країн Балтії, Польщі, Чехії, Великої Британії. Після того, як херсонський кавун запатентують, обсяг продажів на експорт значно зросте внаслідок збільшення довіри до виробника з України.

 

«Смугастик» і рекорди

 

За 28 років незалежності нашої країни херсонські кавуни встигли кілька разів потрапити на сторінки Книги рекордів України. Так, у 2013-му на шкірці кавуна-переможця десятого ювілейного фестивалю «Український кавун — солодке диво» дівчина-майстриня зробила надзвичайно витончений карвінг (художнє різьблення), після чого «смугастик» потрапив до Книги рекордів  як найбільший карвінг-кавун.

 

А ось у 2017 році вперше у місті Олешки (Херсонська область) виклали Герб України з двох тонн кавунів та динь. Організаторам рекорду кавуни безкоштовно надали аграрії Виноградівського територіальної громади Олешківського району.

 

Крім того, кожного літа волонтери тих районів Херсонщини, де вирощують баштанну продукцію, доставляють кавуни та дині у якості подарунка українським бійцям до зони проведення ООС на Донбасі.

 

«Скибочний» дизайн.

 

 

Нагадаємо, що перша баржа зі знаменитими херсонськими кавунами припливе по Дніпру до Києва напередодні Дня незалежності України. За словами голови Херсонської ОДА Юрія Гусєва, перевезення водним шляхом дозволить встановити мінімальні націнки за транспортування, а це означає, що жителі та гості столиці нашої країни зможуть вдосталь наїстися стиглих і корисних для здоров’я кавунів із півдня України.