Рибні багатства Азовського моря масово грабують російські браконьєри
Російські браконьєри масштабно грабують рибні багатства Азовського моря на окупованому узбережжі Херсонщини. >>
Час купувати: чи надовго укріпилась гривня і в чому варто зберігати заощадження
25.06.2019
Розмірковуючи, в яких грошах — гривні чи доларах — тримати свої заощадження, українці дедалі частіше вкладають свої кревні у криптовалюти. (Фото з сайта news.crypto.pro.)
Паралельно зi спекотною, справжньою літньою погодою українці вкотре спостерігають за укріпленням національної валюти, що зазвичай відбувається у цей період.
Курс американського долара останніми днями у нас суттєво знизився, при цьому євро впало до мінімуму з травня нинішнього року.
Від тепла курс розширюється...
Станом на вчорашній день на Національний банк України встановив курс гривні до американського долара на рівні 1 долар США — 26,27 грн, 1 євро — 29,72 грн, 10 російських рублів — 4,16 грн. У порівнянні зі значеннями п’ятниці, 21 червня, курс долара знизився на 11 копійок, при цьому за тиждень офіційний курс долара знизився на 15 копійок.
Аналітики пояснюють таку ситуацію сезонністю: влітку українці часто продають свої заощадження, аби поїхати на відпочинок чи зайнятися вирішенням господарських проблем. На що також витрачають не щойно зароблене, а накопичене раніше. На осінь практично завжди ми спостерігаємо зворотний процес: із початком сезону ділової активності, який розпочинається у вересні, гривня втрачає частку своєї вартості.
У віддаленій перспективі гривня не буде надто стабільною валютою. Так вважають і вітчизняні, і західні аналітики. Українські експерти звертають увагу на певні ризики, які несе для курсу національної валюти лібералізація фінансового ринку, яку проводить Національний банк України. Як відомо, із 20 червня нинішнього року українському бізнесу не потрібно в обов’язковому порядку продавати валютну виручку на міжбанку. Сам регулятор зберігає спокій і заспокоює учасників ринку: нововведення, мовляв, не відіб’ється на макрофінансовій стабільності.
На думку незалежних експертів, спрощення валютного законодавства — назагал ідея доволі хороша, на яку бізнес чекав уже понад двадцять років. Це також черговий крок до повноцінної валютної лібералізації та забезпечення вільного руху капіталу згідно з Угодою про асоціацію Україна—ЄС, до того ж цілком звична практика, за якою живе весь світ.
Песимістичні песимісти
«Нам слід якомога швидше переходити до режиму вільного руху капіталу», — цитують ЗМІ представника Європейської бізнесасоціації, керівника департаменту представництва інтересів компаній — членів ЄБА Ігоря Гоцика.
Проте його колеги вказують на певні ризики, які стають можливими через скасування норми. Якщо, наприклад, експортери вважатимуть, що їм у той чи інший момент невигідно продавати валюту, а краще буде, навпаки, притримати і продати пізніше — особливо в ті моменти, коли з’являються ризики для гривні. То такі ризики можуть відчутно переростати у реальні: адже очікування знецінення гривні можуть самі по собі інтенсифікувати таке знецінення.
Економіст Борис Кушнірук при цьому зауважує: у будь–який несприятливий момент Нацбанк зможе відіграти ситуацію назад. Якщо, наприклад, ситуація зі світовими цінами на сировину повернеться у несприятливий для нас бік.
Утім чи зуміє регулятор спрацювати достатньо оперативно, а надто вважаючи, що посада його очільника набуває політичного забарвлення з урахуванням амбіцій команди новообраного президента України? Заперечувати відсутність загроз було би неправильно.
Доволі скептично дивляться на гривню і західні аналітики. Зокрема, експерти міжнародного рейтингового агентства «Фітч» оцінюють середньорічний курс гривні в 2020 році на рівні 30,6 гривні за долар. За сценаріями у рейтингових звітах компанії, до кінця нинішнього року за один долар даватимуть 28,86 гривні. До 2023 року курс сягне позначки у понад 30,5 гривні за долар.
За іншим сценарієм цієї ж компанії, долар в Україні коштуватиме у 2021 році 32,27 гривні за долар, а через рік уже 33,89 гривні. Раніше у «Фітч» дивилися на українські справи ще песимістичніше, оцінюючи середньорічний курс гривні в 2019 році в 30 гривень за долар, у 2020 році — 32 гривні за долар, в 2021 році — 34 гривні за долар і в 2022 році — 35 гривень за долар.
Влада нашої держави до стану українських фінансів ставиться з більшим оптимізмом і вважає, що до кінця нинішнього року гривня коштуватиме не менше 27,4 гривні за долар, у 2020-му — 28,2 гривні за долар, в 2021-му — 29,4 гривні за долар і в 2022 році — 30 гривень за долар.
Сам Національний банк наразі не бачить жодних загроз для стабільності гривні, зараз він виходить на міжбанківські торги із купівлею валюти, щоправда, у малих обсягах. Так, упродовж минулого тижня регулятор купив на міжбанку 40,5 мільйона доларів, що втричі менше показника тижнем раніше. Всього з початку місяця регулятор купив на міжбанку 278,3 мільйона доларів і зовсім не продавав валюту.
З початку року купівля валюти Нацбанком перевищила її продаж на 1,364 мільярда доларів, або в 7 разів. Таким чином Національний банк у травні поповнив міжнародні резерви України за допомогою купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку на 160,6 мільйона доларів. За місяць регулятор купив 203,6 мільйона доларів, продав — 43 мільйони доларів.
Амбіції Китаю і Libra від «Фейсбука»
Тим часом нові рекорди встановлює ще один фінансовий інструмент — криптовалюта. Біткоїн, який після недавнього падіння курсу вже поспішили списати, почав різко піднімати власні котирування. Чергове підвищення курсу ми спостерігали минулими вихідними, коли «биток» оновив річний максимум, а його курс перевищив 11 тисяч доларів.
Це максимальна точка з травня 2018 року. З початку нинішнього року вартість криптовалюти підскочила на 140%, однак біткоїн залишається ще дуже далеким від максимумів 2017 року, коли його курс був близький до 20 тисяч доларів.
Утiм аналітики криптовалютних ринків позитивно оцінюють ситуацію: з огляду на обсяг операцій вже до кінця року вартість біткоїна може скласти близько15 тис. доларів. При цьому побити рекордну за свою історію позначку в цьому році буде складно.
Причинами, чому біткоїн знову пішов угору, аналітики називають, зокрема, ескалацію торговельної напруженості між США і Китаєм, яка змушує фінансистів вкладати кошти в альтернативні інструменти: в умовах невизначеності знову зріс попит на платіжний засіб з анонімною і децентралізованою природою.
Тож цілком можливо, що у майбутньому саме криптовалюта стане повноцінним фінансовим інструментом, який використовуватимуть для хеджування в умовах геополітичних ризиків і кризи ліквідності, особливо якщо форсмажор призведе до девальвації традиційних валютних активів.
Ще один фактор, який міг підштовхнути «биток» до нових фінансових висот, могли стати новини від «Фейсбука», про які вже писала «УМ». Найпопулярніша соціальна мережа, як відомо, планує найближчим часом запустити власну цифрову валюту. Компанія вже уклала угоду про підтримку своєї криптовалюти з понад десятком компаній, — у тому числі з Visa, Mastercard, PayPal і Uber Technologies. Запуск криптовалюти під назвою Libra запланований на найближчі півроку-рік.
«Фейсбук» обіцяє, що саме його валюта стане найзручнішим способом відправки грошей за кордон без великих комісій, — на відміну від «китів» міжнародних переказів на кшталт «Вестерн Юніон». Також «Фейсбук» спробує долучити до онлайн-торгівлі величезну кількість людей, у яких зараз немає банківських рахунків або кредитних карт. Сама ідея, що мільярди людей отримають доступ до світу цифрових валют, дозволяє припустити, що і біткоїни не залишаться без додаткової уваги, а відповідно — і припливу нових коштів.
...Інші криптовалюти, такі як EOS, Ether, XRP, litecoin, також дорожчають. За підрахунками експертів, сукупна вартість усіх криптовалют сьогодні оцінюється у 330,1 млрд доларів.
А ТИМ ЧАСОМ...
Коли агресор скаржиться...
Російськиий державний «Внєшекономбанк» звернувся з позовом в Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма проти України. Причиною цього кроку стали санкції України проти української «дочки» ВЕБу — «Промінвестбанку». Росіяни вбачають у санкціях України проти їхнього українського дочірнього підприємства порушення українцями положень міжурядової угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій із РФ, укладеної 1998 року.
За словами Ігоря Краснова, представника російської банківської корпорації, за останні кілька років українська влада порушила всі гарантії, які сама ж надала в інвестиційній угоді. Тобто «демонстративно» порушує взяті на себе зобов’язання і систематично дискримінує російських інвесторів. «Політика української влади була спрямована на руйнування бізнесу російських банків, зокрема «Промінвестбанку», — заявив Краснов.
ТЕМНІ СХЕМИ
«Перекази» в «ДНР»
Деякі українські громадяни, як нещодавно встановили правоохоронці, вирішили заповнити нішу, яка склалася на українському фінансовому ринку, — й ініціювали переказ коштів у невизнані «республіки»: на потреби ватажків терористичних банд.
Утiм співробітники Служби безпеки України заблокували канал фінансування незаконних збройних формувань так званої «ДНР». За даними пресцентру СБУ, оперативники встановили, що група переселенців з окупованих територій, які тимчасово мешкають у Києві, організували переказ коштів для фінансового забезпечення бойовиків.
Разом зі спільником, який фактично проживає у Донецьку, налагодили в обхід чинного законодавства канал надходження готівки на тимчасово окуповану територію Донецької області, в тому числі в інтересах встановлених учасників НЗФ «ДНР». Для проведення операцій зловмисники використовували реквізити банківських карток, відкритих у вітчизняних банках.
Як удалося встановити, злочинна схема функціонує з 2016 року, загальний обсяг з ознаками фінансування терористичної діяльності становить майже 5 мільйонів гривень.
ШЛЯХОМ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ
Зеленський сказав, Кубів виконає!..
Українські урядовці, зокрема перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, таки мають намір реалізовувати улюблену ідею новообраного українського президента Володимира Зеленського і розвивати його обіцяну диджиталізацію. Так, Кубів запропонував змінити традиційне Міністерство економіки на Міністерство цифрової економіки України.
«Мінекономрозвитку варто наділити більш широкими повноваженнями у сфері розвитку цифрової економіки. Вже три роки наше Міністерство активно розвиває цифровий порядок денний для України, однак варто нарешті скоротити невластиві функції інших органів влади у сфері цифровізації. Україна має діяти за прикладом колег-європейців та змінити традиційне Міністерство економіки на Міністерство цифрової економіки України», — зазначив Степан Кубів, наголосивши, що сьогодні необхідно оптимізувати роботу комітетів ВР України і створити ефективний комітет iз цифрової економіки.
Перший віце-прем’єр-міністр додав, що в Україні вже працюють два новi портали для громадського контролю за використанням міжнародної технічної допомоги та за державними підприємствами.
«Уже зараз кожен охочий може зайти на сайт хоч би зі свого смартфона і подивитися онлайн інформацію про фінансовий стан трьох iз половиною тисяч державних підприємств. Скоро цю інформацію доповнить фінансова звітність в електронному форматі», — додав Степан Кубів, акцентувавши на необхідності посилення реформ у сфері інтелектуальної власності, що є запорукою позитивних змін у розвитку українських інновацій, стартапів, цифровізації.
