У Нідерландах та Великій Британії вчора, 23 травня, відкрилися виборчі дільниці — з цих двох країн у Європейському Союзі почалися чотириденні вибори до Європарламенту (ЄП).
Британці беруть участь у виборах, оскільки «Брекзит» було відкладено до кінця жовтня 2019 року.
Але з огляду на «тимчасовість» перебування Об’єднаного Королівства у складі ЄС британських депутатів не обиратимуть до керівних органів нового Європарламенту.
Обиратимуть чотири дні
У Німеччині, найбільшій за населенням країні ЄС, голосування відбудеться в неділю, 26 травня. Від цієї країни оберуть і найбільшу кількість депутатів — 96. Загалом, у Європарламенті — 751 місце. Найменші за населенням країни ЄС — Мальта, Кіпр та Люксембург — делегують до ЄП лише по шість депутатів.
Загалом право голосу на виборах до Європарламенту в 28 країнах-членах ЄС мають 427 мільйонів осіб. Отже, це другі найбільші за кількістю учасників демократичні вибори в світі після індійських, де право голосу мають приблизно 900 мільйонів громадян.
У різних країнах голосування відбувається в різні дні. Сьогодні до виборчих дільниць підуть мешканці Ірландії, в суботу голосуватимуть литовці, мальтійці та словаки. Інші країни долучаться до голосування в неділю. В Чехії, традиційно, виборці голосуватимуть два дні, у другій половині дня п’ятниці і в першу половину дня суботи.
До 1974 року євродепутатів призначали в національних парламентах, а з 1976 року прийняли рішення обирати їх прямим голосуванням, яке з 2002 року відбувається за пропорційним принципом — за партійними списками.
З технічної точки зору, кожна з 28 країн ЄС має свої виборчі особливості — такі ж, як і на виборах до національних парламентів. Кожна країна проводить збір підписів, кампанію та голосування у відповідності з власними законами і традиціями.
Наприклад, у Греціїї громадяни отримують право голосу з 17 років, а в Австрії та на Мальті — з 16, зазначає «Євроньюс». Цікаво, що в Бельгії, Люксембурзі, Болгарії, Греції та на Кіпрі участь у голосуванні є обов’язковою. «Відмовникам» загрожують високі штрафи.
Попри це, від виборів до виборів все більшою проблемою стає активність виборців. Якщо на виборах 1979 року явка виборців становила 62%, то на минулих виборах 2014 року — лише 42,6%. І найменша активність — у нових країнах-членах Центрально-Східної Європи.
На минулих виборах найменшою була явка в Словаччині (13,05 відсотка) та Чехії (18,2 відсотка).
Результати голосування по всьому континенту мають стати відомими у неділю пізно ввечері.
І для нас важливі
Вибори до Європарламенту важливі також і для України. Зовнішню політику Євросоюзу визначає Рада ЄС, тобто представники урядів усіх держав об’єднання. Тому вибори євродепутатів, які відбуваються 23-26 травня, мають велике значення для України, особливо з огляду на її прагнення йти шляхом євроінтеграції.
Найбільш видимий результат роботи євродепутатів — це резолюції. Обов’язкової сили вони не мають. Проте оскільки їх ухвалюють на пленарному засіданні більшістю голосів, то вони відображають політичну позицію всього Європарламенту, який є єдиним органом, обраним громадянами Євросоюзу безпосередньо. І ця позиція Європарламенту є стабільно набагато жорсткішою у своїй критиці дій Кремля порівняно з офіційною позицією ЄС.
Наприклад, у резолюції щодо України в грудні 2018-го міститься заклик до розширення санкцій щодо РФ за її порушення територіальної цілісності та суверенітету України, зокрема і до закриття державами ЄС своїх портів для російських суден, якщо Москва не відновить свободу судноплавства Керченською протокою.
Європарламент позбавлений права законодавчої ініціативи. Це повноваження перебуває у руках Єврокомісії. Однак її пропозиції стають законами лише після їх затвердження спільно Радою ЄС і Європарламентом. Важливо, що обидва ці органи можуть вносити поправки. І саме тут євродепутати мають найбільший вплив.
Не менший вплив Європарламенту й у фінансовій сфері, адже його згода є необхідною для бюджетних видатків ЄС. Останнім прикладом є четверта програма макрофінансової допомоги для України обсягом в один мільярд євро, затверджена минулого літа.
Нині ж у ЄС обговорюють бюджетні плани на 2021—2027 роки. Затверджувати конкретні цифри, зокрема і на допомогу Україні, буде також Європарламент. І від співвідношення політичних сил та конкретних євродепутатів може залежати, скільки коштів, якій країні та на що буде виділено.
На жаль, прогнози стосовно складу нового Європарламенту не дуже оптимістичні. В ньому опиниться більше популістів, євроскептиків та «друзів Путіна». Про це свідчать як результати опитування громадської думки, так і результати останніх національних виборів у різних країнах ЄС.
А ТИМ ЧАСОМ...
Кризу переживає важливий міжнародний орган — Радбез ООН. Про це заявив Генеральний Секретар ООН Антоніу Гутерріш.
«Відносини між наддержавами — наприклад, США, Росією та Китаєм — ніколи не були такими дисфункціональними, як зараз», — сказав Генсек в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD. Саме тому, на думку Гутерріша, настільки важко зараз працювати Раді Безпеки ООН.
«Коли у нас справжня криза, як-от у Сирії чи навколо Ірану, майже неможливо отримати одноголосне рішення в РБ», — сказав він.
«Ми бачимо, що Рада Безпеки паралізована. Зважаючи на найбільші загрози миру в світі, це мене надзвичайно турбує», — додав він.
Багато провідних аналітиків в останні роки також вказують на дисфункціональність РБ ООН. Одним iз механізмів саботування роботи цього органу є право вето, яким володіють п’ять постійних членів Радбезу.
Найбільше ним зловживає Росія, яка ветує всі резолюції ООН, які скеровані проти диктаторських режимів — васальних союзників РФ. Найяскравіший тому приклад — голосування по Сирії. Роками не вдається припинити кровопролиття в цій країні, бо Москва незмінно стає на захист режиму сирійського диктатора Башара Асада.
