В Україні почала діяти осінньо-зимова заборона на лов риби у зимувальних ямах

З першого листопада в більшості українських водойм розпочалася осінньо-зимова заборона на лов у зимувальних ямах.

 

 

У переважній кількості областей вона триватиме до початку нересту 2019 року, в деяких — до кінця зимового періоду.

 

 

Задля збереження водних біоресурсів у зимовий період територіальні підрозділи рибоохоронного патруля отримали відповідні накази.

 

 

В них зазначено водойми та місця, де вводиться дана заборона. З документами можна ознайомитись за посиланням.

 

Риболовля у заборонений період дозволена на ділянках для любительського рибальства поза межами зимувальних ям.

 

При цьому, любительський лов риби дозволяється зимовими вудками з блешнею вертикального блешніння з гачком, не більше №10, мормишкою, наживною і живцевою оснастками.

 

Загальна кількість гачків на водоймах загального користування не повинна перевищувати п’яти на рибалку, а на водоймах, де впроваджено платне рибальство, — не більше десяти на одну особу.

 

За недотримання зазначених норм передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 34 до 680 гривень. Крім штрафу, за незаконний вилов нараховуються також збитки за кожну виловлену рибину.

 

Наприклад: судака — 510 грн., сома — 425 грн., форелі — 340 грн., щуки — 340 грн., сазана (коропа) — 306 грн., білого амура — 255 грн., товстолобика — 255 грн., жереха — 255 грн., рибця звичайного — 255 грн., ляща — 170 грн., лина — 119 грн., плітки — 85 грн., краснопірки — 68 грн., підуста — 34 грн., плоскирки — 

34 грн., карася — 17 грн. тощо.

 

Держрибагентство закликало рибалок-любителів, рибалок-спортсменів та рибалок-промисловиків дотримуватись заборони на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах. Виявлених порушників притягнуть до відповідальності згідно з нормами діючого законодавства.

 

Як відомо, з настанням холодів у водоймах відбуваються зміни, які впливають на поведінку водних біоресурсів. У риб різко знижується активність, практично повністю припиняється споживання їжі, сповільнюються процеси росту, знижується частота серцевих скорочень, сповільнюються реакції на подразники.

 

У цей час риба дуже вразлива, тому вона збирається у косяки та йде на зимівлю до зимувальних ям.

 

Браконьєри частенько користуються такою безпорадністю риби, тому щороку доводиться законодавчо вводити подібні мораторії. 

 

Під сезонний «тихий час» цього року підлаштували і кілька акцій iз зарибнення прісних водойм. Минулого тижня таким чином населяли Сулу на Полтавщині. Як повідомляла «УМ», два роки тому в цій річці внаслідок варварства промислових підприємств Сумщини та Полтавщини загинули десятки тонн риби.

 

На Полтавщині риба отруїлася в Чорнухинському, Лохвицькому, Лубенському і Семенівському районах ще й після того, як великі зливи наприкінці червня і на початку липня 2016 року змили з відстійників Роменського водоканалу стічні води.

 

А сильна спека спровокувала критичне зменшення рівня кисню у річці. Спливали щуки, коропи, лящі. Минулого тижня в Оржицькому районі, поблизу села Тарасівка, провели планове зарибнення Сули: випустили 185 тисяч штук коропа, товстолоба та білого амура.

 

Тепер, щоб риба прижилася, необхідно контролювати достатній рівень води у річці та чистоту її русла.

 

З обласного бюджету за рахунок коштів екологічного фонду планують iз наступного року розчищати русло річки та шлюзувати її, щоб рівень води піднявся, аби риби ставало більше.

 

«Сулу ми зариблюємо за державні кошти вперше. Недавно відновлено роботу херсонського підприємства «Експериментальний завод iз розведення частикових риб». На ньому й виростили зарибок, який привезли нам на Полтавщину з міста Гола Пристань», — розповіла начальник Управління Державного агент­ства рибного господарства у Полтавській області Оксана Кулинич.

 

За її словами, в Сулу випустили понад 4,5 тонни зарибку. За прогнозами спеціалістів, відсоток риби, яка, ймовірно, приживеться у водах Сули та надалі даватиме потомство, становить близько 40 відсотків. Якщо браконьєри таки дотримаються мораторію на вилов під час зимівлі у ямах. 

ДО РЕЧІ