ПОЛІТПАРНАС: Анафема війні

01.08.2018

Анафема війні

 
Війна  та смерть знов наші душі рвуть,
Війна та смерть — тотожнії потвори,
Війна — руїна, ненависть і лють,
Війну назавжди прокляли народи.
Здолавши в сорок п’ятому нацизм,
Ми вірили: мир зберегли надовго, на століття...
Та помилились! Як незваний гість,
До нас вже грюкає воєнне лихоліття.
Хто ж цього разу смолоскип підніс
До стріхи батьківської хати?
Хто ж той незваний і нахабний гість?
Хто  виступає в ролі супостата?
Це — той, хто, гучно мовлячи про «братство»,
Нещадно гнобив наш народ,
Хто прагнув знищити довіку дух козацтва,
Чинив репресії, голодомори, брав на змор.
Чимало посягань до рідних нам земель
Зазнали від татар, гоноровитих посполитів.
Ой! Як же помилився гетьман Хмель,
Коли повірив в дружбу московитів!
А ми ж то вірили у дружбу і братерство,
Що нам дозволить землю й волю зберегти!
А ми ж то вірили у єдність душ слов’янських,  
Що разом будемо надовго, на віки!
А як не вірити? Бо ж віра в нас одна,
Та й корені єдинії — слов’янські.
А звідки ж знати, що слова про єдність то — дурман
Та й дух давно не той — монголо-азіатський?  
Бо як же може брат у спину ніж встромить?
І де ж та «дружба» і «довічне братство»?
(Слова про дружбу — то лиш міф,
Тож маєм бандитизм й суцільне святотатство).
Народе мій! Настав вже, певно, час —
Зробити висновки (історія дає таку можливість),
Усьому світу показать:
Агресор хто і справжній нечестивець!
І знов історія підказує нам шлях,
Який ми вже пройшли у боротьбі з нацизмом,
Цей шлях довів: агресора здолаєм, він зазнає крах,
Коли єдині будем в боротьбі із тероризмом.
Народи на Землі (великі і малі)!
Єднаймося, щоб зберегти свободу!
Агресору рішуче й твердо скажем: «Ні!
Анафема війні, анафема оскаженілому народу!» 
 
Володимир КУХАРЕНКО, 
перший заступник Ради ветеранів НАВС, 
професор кафедри економіко-правових дисциплін НАВС, почесний член Союзу юристів України, почесний ветеран України і міста-героя Києва
Київ