«Шановні та любі слухачки і слухачі в далеких землях...» — такими словами розпочалася перша радіопрограма закордонного мовлення Федеративної Республіки Німеччина 3 травня 1953 року.
Перший радіоефір «Німецької хвилі» (Deutsche Welle) розпочався вітальною промовою тодішнього федерального президента ФРН Теодора Гойсса.
Завданням «Німецької хаилі (DW) на початку діяльності було «розповідати слухачам за кордоном про політичний, економічний і культурний образ Німеччини».
DW починала мовити з Кельна на коротких хвилях і охоплювала — спершу тільки німецькою мовою — аудиторію в різних частинах світу.
Уже в 1954 році DW почала мовити й іншими мовами. З 1992 року розпочалося щоденне телемовлення, а з початку 2000-х німецький іномовник присутній в інтернеті 30 мовами світу, включно з українською.
«Звісно, часи коротких хвиль були простіші: можна було охопити кожен куток земної кулі», — пояснює генеральний директор DW Петер Лімбург.
Нині, за його словами, маркетинг значно складніший.
«Водночас, завдяки інтернету, соціальним мережам і мережі партнерів ми маємо шанс охопити значно більше людей, ніж раніше. Ми й надалі пропонуємо суміш новин, аналітики та приводів для роздумів, але презентуємо їх сучасніше та ще більше враховуємо інтереси наших різних і часто дуже молодих цільових груп», — пояснює керівник DW.
Лімбург обіймає посаду гендиректора чотири з половиною роки і прагне збільшити міжнародне значення DW.
65-річчя медіа-компанії відзначили вчора, 5 червня, урочистою церемонією в Бундестазі. На ній були присутні уповноважена уряду ФРН у справах культури та ЗМІ Моніка Ґрюттерс, а також численні депутати з усіх фракцій.
Спеціальною гостею церемонії була федеральний канцлер Анґела Меркель, яка виступила з вітальною промовою.
До структури DW входить і Академія Deutsche Welle (DW Akademie) — провідна в Німеччині організація з міжнародного розвитку медіа.
Від часу заснування у 1965 році й донині вона сприяла підвищенню кваліфікації десятків тисяч журналістів з усього світу.
Нині складна глобальна політична ситуація дещо нагадує часи заснування іномовника. У світі знову говорять про «холодну війну», а свобода думки і свобода слова — всюди під загрозою.
«Часи стали суворішими, а це означає більше роботи для DW. Ми повинні інформувати, зводити мости й пояснювати цінності», — констатує Лімбург.
Очільник DW нагадує про часткову блокаду мовлення медіакомпанії в деяких країнах, як-то в Китаї та Ірані. Це «непокоїть нас, але й показує, що наша робота дуже важлива», — вважає він.
Сьогоднішня боротьба систем та ідеологій водночас є змаганням міжнародних мовників.
«Працівниці та працівники — це ключ до успіху «Німецької хвилі», — наголошується в головних завданнях DW.
В обох штаб-квартирах іномовника в Бонні та Берліні працюють близько 3400 людей із майже 60 країн світу. У Німеччині, либонь, немає жодної іншої настільки мультикультурної організації, як DW.
Кількість власних кореспондентів мовника в Африці, Азії та Латинській Америці зростає.
«Різноманіття — це скарб і одна з сильних сторін DW», — каже гендиректор Лімбург.
У березні 2000 року розпочала роботу Українська редакція DW. До 2011-го українська аудиторія мала змогу щодня слухати радіопередачі та читати тексти DW українською мовою в інтернеті.
Потім медіакомпанія припинила радіомовлення на коротких хвилях більшістю програмних мов. Натомість на перший план вийшов інтернет.
Під час масових протестів кінця 2013 — початку 2014 року на Майдані в Києві DW значно розширила свою діяльність в Україні: відкрила кореспондентський пункт у Києві, почала виробляти телепрограми українською мовою та активізувала свою присутність в українському сегменті соціальних мереж.
Аудиторія DW українською на «Фейсбуці», «Твіттері» та YouTube нині налічує загалом понад 185 тисяч осіб.
За даними міжнародних опитувань, 96 відсотків користувачів вважають, що DW притаманний дуже високий рівень достовірності.
Нині понад 150 мільйонів людей у всьому світі щотижня читають, слухають і дивляться DW. Ця тенденція зростає.
Учора «Німецька хвиля» приймала відеовітання з усього світу, зокрема від глави дипломатії ЄС Федеріки Могеріні, президента Франції Емманюеля Макрона, глави МЗС ФРН Гойко Мааса, президента Афганістану Хаміда Карзая, російського опозиціонера Григорія Явлінського. Від України «Німецькій хвилі» передав привітання мер Києва Володимир Кличко.
