Замість Лондона — Чукотка: як російського олігарха Романа Абрамовича не пустили до Британії

Основою документа стали свідчення антикорупційних активістів і журналістів, а також інформація, яку надали аудиторські фірми та дослідницькі центри.

 

Серед опитаних були і російські громадяни, які перебувають в опозиції до режиму Путіна: так, наприклад, свідчення у британському парламенті давали виконавчий директор Фонду боротьби з корупцією Володимир Ашурков, співзасновник ClampK («Кампанії за законодавство проти відмивання грошей клептократів через нерухомість») Роман Борисович і опозиціонер Гаррі Каспаров.

 

Документ, який уклали за підсумками парламентського розслідування, отримав назву «Золото Москви: російська корупція у Великій Британії».

 

Автори доповіді визнають, що Велика Британія роками нічого не робила, щоб зупинити потік «брудних грошей» iз Росії.

 

Нинішнє «антивідмивне» законодавство, по суті, так і не стало ефективним інструментом боротьби з корупціонерами через відсутність політичної волі у британського керівництва.

 

Спеціалізовані агенції, які борються з корупцією та шахрайством, власне, як і поліція, так і не запрацювали на повну силу в царині економічних злочинів через брак людей і нерозуміння того, що вони розслідують.

 

Як наслідок — увесь цей час «брудні гроші», відмиті в офшорах британських заморських територій, інвестувалися в лондонську елітну нерухомість, в акції, в предмети розкоші й осідали на рахунках компаній, які обслуговують заможних людей без зайвих питань.

 

За оцінкою британського підроз­­ділу «Міжнародна прозорість» (Transparency International), у бри­танський ринок нерухомості вкладено щонайменше 4,4 млрд. «брудних фунтів», із них близько 970 млн. припадає на багатих росіян.

 

В організації визнають, що ці цифри — лише «верхівка айсберга», яку вдалося розгледіти майже випадково завдяки різним витокам і публікаціям судових документів. Реальні цифри, які віддзеркалюють проблему, набагато вищі.

 

Недоліки чинного законодавства дозволяли російським компаніям без проблем обходити санкції.

 

Особливо автори доповіді виділяють ситуацію з виходом на лондонську біржу компанії En + Group Олега Дерипаски.

 

Вихід компанії на IPO у листопаді 2017 року мав викликати запитання у регулятора відразу з кількох причин, пояснював у своїх свідченнях комітету з міжнародних справ науковий співробітник Гарвардського університету Еміль Сімпсон.

 

По-перше, En + Group належить концерну «Русал», що займається постачанням російської армії.

 

По-друге, частина En + належить банку ВТБ, щодо якого тоді вже були запроваджені санкції. По-третє, En + взяла у ВТБ кредит на суму 1 млрд. доларів.

 

Проте, En + Group успішно вийшла на IPO і зібрала на лондонській біржі 1,5 млрд. фунтів, а офіційний представник британського регулятора — Управління з фінансового регулювання і нагляду — пізніше пояснював, що, з точки зору закону, в них не було жодних підстав відмовляти En + у виході на IPO (тепер автори доповіді закликають уряд вивчити недоліки санкцій законодавства, які дозволили En + Group потрапити на лондонську біржу).

 

Звичайно, що парламентська доповідь напряму пов’язана з отруєнням екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки.

 

Як випливає з доповіді, лише після інциденту у Солсбері ставлення до путінських олігархів у Британії змінилося: на проблему «брудних російських грошей» у Британії стали дивитися як на потенційну загрозу національній безпеці країни.

 

Тому депутати просять якомога швидше створити єдиний реєстр іноземних компаній, які володіють нерухомістю у Великій Британії і отримують державні контракти.

 

Уряд розраховував, що такий реєстр з’явиться у 2021 році, але тепер депутати просять не зволікати з цим.

 

Крім того, депутати просять посилити політику санкцій, зробити можливими індивідуальні санкції відносно людей, тісно пов’язаних з авторитарними режимами, а також публікувати списки осіб, проти яких запроваджуються санкції через порушення прав людини.

І перші результати вже є. Власник лондонського футбольного клубу «Челсі» Роман Абрамович не зміг прилетіти до Великої Британії на матч минулої суботи на стадіоні «Вемблі», в якому його клуб переміг команду «Манчестер Юнайтед» i виграв кубок Англії, повідомляє «Євроньюз».

 

Російському олігарху не дають візу, а термін дії попередньої сплив три тижні тому. Формальної відмови Абрамович не отримував. Від офіційних коментарів відмовився як він сам, так і британське МЗС. 

 

Але й так відомо: ще в березні у британському МЗС заявили про намір перевірити справи приблизно 700 російських бізнесменів, які отримали інвестиційні візи впродовж останніх років.

 

Серед них і Абрамовича, який майже постійно мешкав у Британії з 2003 року. Як зазначають британські ЗМІ, приватний «Боїнг 767» Абрамовича бачили в Лондоні востаннє ще 1 квітня. 

 

На думку британського бізнес-видання «Файненшл Таймс», зволікання з візою для олігарха пов’язане з «геополітичною» напругою між Москвою та Заходом, зокрема і з публікацією американською владою, на вимогу Конгресу США, списку 114 російських політиків та олігархів, які пов’язані з президентом Росії Володимиром Путіним.

 

У правових державах закон є закон, тому Абрамовичу не допомогла особиста дружба iз зятем та особистим радником президента Дональда Трампа, також єврейським бізнесменом Джаредом Кушнером, як і близька дружба дружини Абрамовича — Дарії Жукової з донькою американського президента Іванкою Трамп.