У телевізорі — нове серіальне кіно.
«Стоматолог» — 20-серійна детективна історія вітчизняного виробництва про пригоди успішного, привабливого та сміливого лікаря-стоматолога Дмитра Торопкого, який стає свідком дивних кримінальних подій.
Він ніколи не думав, що одна випадкова зустріч може перевернути його життя з ніг на голову, адже 35-річний холостяк звик до активного життя, дорогих авто й уваги багатих клієнтів.
Проте знайомство з чарівною блондинкою й стало початком захопливих, часом небезпечних пригод.
Торопкий стає свідком дивних злочинів, розкрити які — справа честі для нього.
У гонитві за правдою йому доведеться розслідувати вбивства, переслідувати підозрюваних і приховувати власні здогадки від коханих.
Разом з ним таємниці його обраниць розгадуватимуть два друга дитинства — бізнесмен iз кримінальних 90-х Сергій Грязєв і веселий гінеколог Петро Дьомін.
Нерозлучну трійцю чекають непрості випробування й заплутані головоломки, які не до снаги навіть найдосвідченішим детективам.
«А працюю зараз я на... цвинтарі!»
В основу сценарію 20-серійного детективу лягла повість відомого українського блогера Павла Белянського («Паштета») — «Стоматолог вирішує одружитись», який згодом написав за своїм твором сценарій для серіалу. До нього «апробацію» проходили ще троє сценаристів, до речі.
«Стоматолог» — це один із прикладів, коли «ми знаємо свою справу й хочемо експериментувати», — каже генпродюсер канала «2+2» Максим Кривицький.
І подякував «1+1 Продакшн» за те, що ті втілили у життя їхню спільну ідею зi сценаристом Павлом Белянським і Лесею Пазенко, яка була натхненником серіалу.
Серіал став першою серйозною роботою актора Сергія Баска, який виконав головну роль.
Про перипетії, які передували зйомкам серіалу жвавий і життєрадісний Павло Белянський розповів, що коли він прийшов на телеканал зі своєю повістю «Стоматолог вирішує одружитись» і «боси» попросили написати сценарій, то спершу все ж запитали: «У тебе ж, мабуть, є якась філологічна освіта?», а почули у відповідь: «Ну, майже... Хіміко-технологічна — інженер-технолог!»
Для них це був шок. Вони також сподівались, що у Павла був хоч якийсь «сценарний» досвід, то від наступної відповіді були теж не в захваті: «Так! Із 1994 по 1997 роки я працював позаштатним кореспондентом у районній газеті», — «порадував» продюсерів-редакторів Павло Белянський.
«Я працюю зараз на... цвинтарі!» — «добив» їх приголомшливим зізнанням «Паштет». А на презентації Павло пояснив, що на цвинтар приходить чимало різних людей, та й поряд працюють неординарні: всі вони розповiдають різні історії, тож йому фактично не доводилося багато видумувати, а треба було «лише» брати готовий матеріал для написання сюжету цієї історії.
На запитання щодо бюджету фільму генпродюсер канала «2+2» Максим Кривицький сказав, що то є комерційна таємниця, й лише додав: «Але ми задорого — не знімаємо!»
І додає: «Ми покладаємося повністю на сили та досвід «1+1 Продакшн» (це наш внутрішній продакшн) — вони мають великий досвід у цьому плані: пропонують нам і акторів, і реалізаторів, і режисерів майбутніх серіалів — це все їхня царина. Тому зазвичай ми лише слідкуємо за перебігом сценарію, за тим, щоб напрям самого серіалу був для нашої цільової аудиторії».
У 2017 році телеканал «2+2» розпочав показ власних серіалів: «Одинак», «Команда», «Зустрічна смуга», «Ментівські війни», «Гвардія», й наразі «Стоматолог» — це перша прем’єра 2018 року.
У середньому серіали показували на 50% вищу середню частку, ніж частка телеканала: десь 6-7%, а «Гвардія» — навіть 8%.
Тому, якщо серіал «Стоматолог» (перший сезон) пройде з показниками, не нижчими цих цифр, то може бути його продовження.
Зйомки серіалу почалися наприкінці жовтня 2017 року, а скінчилися 20 січня 2018 року, в основному були в Києві, але деякі сцени знімали й поблизу столиці, зокрема, у Ворзелі.
У понеділок глядачі уже мали змогу оцінити першу серію серіального телепродукту.
Доводилося увесь час «старити» себе
А така розмова відбулася з виконавцем головної ролі у серіалі, актором Сергієм Баском.
— На перший погляд, головний герой — позитивний персонаж. Але, мабуть, він не настільки однозначний, як може здаватися...
— Стоматолог Торопкий — цинік! Я намагався «будувати» свого персонажа таким чином (а в серіалі п’ять різних історій), щоб перша історія саме відкривала його доброту, але після смерті близької людини, котра, по суті, його зрадила, бо обманювала, — у Дмитра відбувається надлом. І майже до кінця серіалу він постійно з ним бореться. Та й можна стверджувати, що він себе звинувачує — кохана загинула фактично через нього: адже він почав шукати й докопуватися до суті... Крім того, один із його товаришів — бандит, і клініка побудована на бандитські гроші...
— Чи були якісь специфічні моменти в підготовці до цього серіалу?
— Обов’язково проглядав усі терміни, котрі були в самому тексті, на кшталт: «дванадцятиінтактний», «п’ятий квадрант». Адже коли ти говориш у кадрі, то не маєш права говорити його «просто так». І хоча підготовчий етап був зовсім невеликий (у мене було лише сім днів), я намагався більше проробляти у свого персонажа його внутрішній світ, його глибину. Це для того, щоб у процесі підготовки до конкретних сцен ти міг вивчати якісь стоматологічні терміни. Але, зауважу, це історія не про людину, яка сидить у стоматології й лікує комусь зуби, — це інше, це — детектив. І, по суті, в самій стоматології ми перебуватимемо не так і багато часу.
— Наскільки ваш герой вам близький?
— У якiсь моменти він дійсно дуже мені близький, але, за сценарієм, моєму герою 35 років і вище, він чоловік мужній, котрий може управляти клінікою. А мені ж то лише тридцять (і в душі я молодий та завзятий), то постійно доводилося працювати з тренінгами й «старити» себе. Я навіть спеціально поправлявся й дуже багато їв — набрав тоді зайвих кілограмiв шість, адже мав виглядати переконливо, як упевнений у собі чоловік.
У театрі, ще коли навчався, мені завжди подобалися характерні герої. Зiзнаюся, що свого головного героя мені було важко грати, адже, по суті, тебе просять нічого не грати — тебе просять бути абсолютно органічним й природним. І лише на цих зйомках я зрозумів, чому так цінується головний герой. Тож вочевидь, що «нічого не грати» — для мене було справжнім випробуванням!
— Сергію, а у вас був досвід зйомок у фільмах?
— Так, але у кіно. Грав я й у театрі. Проте —саме після цього проекту я зрозумів: телесеріал, кіно й театр — абсолютно різні речі! Це все різні процеси, ритми. Працював у театрі «ДА», адже я навчався в Москві (в Академії Михалкова й акторській майстерні Володимира Мірзоєва. — Авт.) до всіх цих трагічних подій в Україні. Тоді ще з Росією були хороші взаємовідносини, я розумів, що все ж таки російська акторська школа — дещо вища, й пiшов на навчання в Росії в 2011 році, там же й завершив учитися.
У нас був український курс, на якому було 43 мої співвітчизники, — й ми оцією своєю маленькою сім’єю жили, працювали й згодом організували свій невеличкий театр. Але два роки тому я повернувся в Україну. Вирішив, що повинен бути тут, і сподіваюся, що й надалі мене запрошуватимуть зніматися...