Аграрна арифметика

24.05.2016
Аграрна арифметика

Тарас Кутовий, міністр агрополітики України.

Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5».

Про маршрути

Як повідомив минулої п’ятниці на брифінгу, присвяченому презентації нового плану, мiнiстр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий, визначено три основні пріоритети та п’ять напрямів, яким держава приділятиме особливу увагу. Три пріоритети:

— реформа системи держпідтримки з акцентом на дрібних фермерів;

— завершення земельної реформи;

— реформа державних підприємств.

А п’ять акцентованих напрямів — розвиток ринків збуту, органічне виробництво й нішеві культури, розвиток сільських територій, зрошення, безпека харчової продукції. «Мета реформ «3+5» — формування сильної процвітаючої галузі. А це — і розвиток сільських територій, і створення нових робочих місць, і підвищення зарплатні та відрахувань до бюджету», — зазначив Кутовий.

Мiнiстр запевнив, що команда Мінагрополітики налаштована створювати комфортне бізнес-середовище для всіх без винятку: від малих і середніх фермерів — до великих агрохолдингів. Першим обіцяють надати гарантії підтримки від держави (вигідні програми кредитування і страхування, допомога в обігу продукції та освоєнні нових напрямів). Для других беруться забезпечити чесні та прозорі правила роботи на ринку.

«У результаті впровадження реформ «3+5» фермери мають стати конкурентоспроможними й успішними. Прибутковий малий і середній бізнес — це більше робочих місць і податків, які можна направити на нові школи, дитсадки, лікарні, заклади культури тощо. Розвиваючи села, ми значно підвищимо привабливість роботи і життя в них. У результаті реформ «3+5» держпідприємства мають досягти максимальної ефективності роботи. Попереду довгий процес перевірок і відповідних рішень за їх результатами, часткової зміни керівництва. Але це важливо, бо весь попередній досвід роботи держпідприємств не показував ефективності», — наголосив він.

За минулий звітний період сукупна збитковість держпідприємств галузі склала 3,6 мільярда гривень, наголосив Тарас Кутовий. А в умовах, коли міністерство просить виділити 3 мільярди гривень на підтримку малих і середніх гравців, це неприпустимо.

«Ми маємо поставити крапку в питанні приватизації держпідприємств і передати конкретний список до Фонду держмайна», — підкреслив він.

Новий мiнiстр вважає, що реформи «3+5» дозволять максимально розкрити потенціал агропромислового комплексу України і вивести його на європейський рівень.

Про землю

Одним із головних пріоритетів розвитку аграрної галузі є завершення земельної реформи, заявив мiнiстр. «Наша позиція щодо земельної реформи полягає в тому, щоб дозволити продаж і заставу прав на оренду землі сільськогосподарського призначення. Це саме той підхід, який дає можливість залучити додатковий капітал і врегулювати ринок. Кожному власнику паю важливо стати учасником процесу ціноутворення і запустити галузь. Це, у свою чергу, зніме напруження у суспільстві, пов’язане з побоюваннями, що із запуском ринку землі сільськогосподарського призначення землі будуть скуплені за копійки. Продаж прав оренди на землю допоможе з’ясувати її реальну індикативну вартість», — сказав Кутовий. На його думку, можливість застави прав оренди землі сільськогосподарського призначення — це інструмент, який дасть аграріям доступ до дешевих кредитів. Особливо фермерам, які мають в обробітку до 500 гектарів, оскільки саме цей сегмент зараз позбавлений можливості банківського кредитування. Тільки важливо, щоб у законі про обіг земель сільськогосподарського призначення були відображені саме ці ключові напрями: «Сьогодні у Верховній Раді я просив підтримати відповідний законопроект. Після обговорення з Мінфіном ми в короткий термін подамо його до обговорення з громадськими організаціями та комітетом. Моє очікування — законопроект повинен бути проголосований у вересні в першому читанні і до кінця року — в цілому», — сказав він.

Про корупцію

Мінагрополітики має займатися аграрною політикою та ефективністю галузі, а пошук і притягнення до відповідальності корупціонерів — це завдання правоохоронних органів. Таку позицію мiнiстр аграрної політики і продовольства задекларував пізніше ще й у присвяченому реформам нового складу уряду вечірньому ефірі. Мiнiстр пояснив свою позицію тим, що для нього це паралельні, але не пов’язані процеси. «Я займаюся ефективністю міністерства і галузі, кримінальними справами займаються правоохоронні органи. Якщо півтора року в компанії відбуваються корупційні процеси, про які пише преса, розповідають на телебаченні, надсилають звернення народні депутати і громадськість, то очевидно, що людина, яка в цей час виконувала обов’язки керівника, має бути тимчасово відсторонена, аби не впливати на процес розслідування, щоб міністерство, громадськість та інші залучені сторони могли розібратися в ситуації», — прокоментував він. А також пояснив, що всі кадрові рішення у ввіреній йому царині ґрунтуватимуться винятково на ефективності працівників: «Розумію, що за всіма фігурантами гучних скандалів стоять різноманітні сили. Для мене це значення не має. Хто ефективно і чесно працює — працюватиме і надалі. Хто не хоче чесно працювати — як мінімум залишить своє робоче місце, а як максимум — нехай правоохоронні органи розбираються».

Тарас Кутовий також зазначив, що усвідомлює високий ризик, який супроводжуватиме будь-які спроби очистити міністерство від корупції. «Моє питання — ефективність міністерства і галузі. Ми вже змінили частину людей, і попереду ще дуже багато кадрових рішень. Можу тільки уявити, які феноменальні речі почнуть відкриватися. Але це буде Міністерство аграрної політики, а не міністерство управління державними компаніями і всіма токсичними речами, із цим пов’язаними. Розвиток і приватизація держпідприємств — одне з пріоритетних завдань у нашій стратегії реформування «3+5». Нові керівники державних підприємств і центральних органів виконавчої влади призначатимуться за результатами прозорих конкурсів, як того вимагає закон».

Про додаткову вартість

Тарас Кутовий вважає також своїм завданням змінити вектор і структуру економіки українського аграрного сектору: «Сьогодні в галузі існує велика орієнтація на холдинги, а ефективність вимірюється кількістю мільйонів тонн, які продукує агросектор. Але нам потрібно орієнтуватися на створення додаткової вартості». Як приклад він навів досвід Королівства Данія, яке, маючи вдесятеро менше сільськогосподарських земель, ніж Україна, генерує на 50 відсотків більше виручки від продажу сільськогосподарської продукції.

На думку мiнiстра, виробництво продукції з додатковою вартістю — це сегмент, у якому мають розвиватися малі й середні аграрії, котрі технологічно не можуть конкурувати з великими агрохолдингами. У свою чергу, додаткова вартість гарантує створення робочих місць і багатоукладності в селах.

Прикладом виробництва з додатковою вартістю Тарас Кутовий назвав вирощування органічних продуктів: «Великі компанії ніколи не будуть займатися органічним виробництвом, а для малих це ніша і великий потенціал, адже на органіці можна заробити більше грошей».

За словами мiнiстра агрополітики, різні інструменти і кампанії підтримки гравців ринку АПК в Україні довели свою ефективність. Але весь цей час малі та середні фермери, які працюють на землі обсягом менше 500 гектарів, залишалися за бортом державної підтримки: «Це саме та нижня планка, з якої починають працювати комерційні банки в країні. І досі малі та середні гравці не мали можливості кредитування». Нинішня команда Мінагрополітики пропонує у наступному році спрямувати один відсоток від валової реалізації сільськогосподарської продукції на підтримку саме таких гравців. У натуральному вираженні це приблизно 3 мільярди гривень.

ДОВІДКА «УМ»

Тарас Кутовий народився в Києві, йому 40 років. У 1997-му здобув повну вищу освіту (диплом із відзнакою) в НА СБУ. В 1998-му — другу базову вищу освіту в Київському національному економічному університеті. У 2002-му — третю повну вищу освіту в Міжнародному інституті менеджменту. Має ступінь магістра бізнес-адмiнiстрування, кандидат економічних наук. Працював заступником головного аудитора проектів і програм регіональних відділень у Міжнародному фонді «Відродження». Із 2004 року член правління Всеукраїнського фонду «Крок за кроком», основна місія якого — реалізація проектів, спрямованих на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей, зокрема дітей з особливими потребами. 2004—2009 роки — фінансовий директор ЗАТ Інвестиційна компанія «XXI століття». З 2008 року — член громадської організації Всеукраїнське громадське об’єднання «Спілка спасіння села». 2010—2011 роки — президент ПАТ Компанія «Райз». 2011 рік — керуючий директор Представництва «А1 Глобал Холдінгс Лімітед». У жовтні 2012 року обраний народним депутатом України від одномандатного округу №151. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. У жовтні 2014 знову обраний народним депутатом. Із 4 грудня 2014 року — голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин; заступник керівника фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України. Тараса Кутового призначено мiнiстром аграрної політики і продовольства України 14 квітня 2016 року.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>