Пташку шкода!

Лелек рятували цілою бригадою

Першими підопічними волонтера з Херсона стала сімейна пара лелек, які випадково переплутали відстійник очисних споруд із болотом, де зазвичай ловили рибу та жаб. Відтак птахів просто почало засмоктувати на дно смердюче багно, а з-під чорної води виднілися лише їх білі голови та яскраво червоні дзьоби. Нещасних випадково побачив Дмитро Максименко й викликав на місце події групу «рятувальників». Професійним рятівникам заради порятунку життя пернатих навіть довелося ризикнути власним здоров’ям. Як згадує цей випадок начальник відділення групи рятувальних робіт ДСНС, старший лейтенант Борис Іванов, трьом добровольцям довелося повністю роздягтися, щоб одяг не намокнув та не потягнув людей за собою у липку чорну рідину. Потім на хисткому гумовому човні бригада рятувальників дісталася до лелек, і чоловіки руками дбайливо витягли птахів iз нечистот. Коли пернатих привезли на рятувальний пост ДСНС Херсона, то в першу чергу відмили від отруйного бруду та нагодували.

Потім проконсультувалися у телефонному режимі з орнітологом із заповідника «Асканія-Нова» Олександром Малиновим, як правильно поводитися з пернатими. А через тиждень передали лелек для проходження реабілітаційного періоду Дмитру Максименку. Через деякий час, коли хлопець побачив, що його вихованці вже із задоволенням самостійно пірнають у дніпровську воду та ловлять жаб, то зрозумів, що їх життю нічого не загрожує. Отож через місяць птахів випустили на волю!

Погода розставляє свої підступні «пастки»

За словами орнітологів, дуже часто на Херсонщині птахи стають жертвами підступної природи через те, що погода восени в цьому південному регіоні буває надзвичайно теплою. Пернаті з надією на краще залишаються на звичних для них місцях та не відлітають у теплі країни. Однак у лютому морози беруть своє, і тоді птахи просто гинуть через брак корму. Таку картину взимку часто можна спостерігати в акваторії Джарилгацької затоки Чорного моря, у деяких районах Ягорлицької та Тендрівської коси, а також на озерах у Голопристанському районі Херсонщини. Вельми часто до крижаних пасток потрапляють дикі лебеді, які традиційно зимують в акваторії річки Дніпро. Був випадок, коли мешканцям Херсонщини довелося підгодовувати рекордно велику лебедину зграю — із майже двохсот пернатих! А ось на Чорноморському узбережжі курортного міста Скадовськ, за словами молодшого наукового співробітника заповідника «Асканія-Нова» Юрія Москаленка, одного разу невдало залишилася на зимівлю зграя одразу з 780 птахів! Така велика кількість лебедів може запросто позбавити місцевих аграріїв урожаю. Адже коли відсутня звична їжа пернатих (морський планктон та дрібна риба), птахи охоче їдять ріпак, а також викльовують з мерзлого ґрунту озимі культури. Щоб уникнути цих втрат, добровільні захисники дикої природи намагаються своїми силами підгодовувати птахів.

Узимку, в морози, люди часто йдуть до місця скупчення птахів цілими сім’ями. Діти із задоволенням підгодовують пернатих кукурудзяними зернами та хлібом. А дорослі нерідко надають допомогу лебедям, які потрапили в біду. Так, рік тому в Скадовську охоронцеві пансіонату «Зв’язковий» Анатолію Сисоєву довелося стати справжнім «хрещеним батьком» відразу для чотирьох лебедів-шипунів, які просто вмерзли крилами в товщу льоду. До цього чоловік уже не раз був рятувальником красивих птахів, що потрапили в біду, а отже, мав відповідний досвід. А ось у нинішньому році Анатолій Сисоєв знову прихистив у себе вдома лебедя, який недалеко від берега заплутався у дроті, вмерзнув у кригу та ледь не загинув. Щоб врятувати птаха, чоловікові довелося пробивати лід та лізти в крижану воду.

«Кілька днів після порятунку лебідь нічого не їв та навіть не підіймав голови, — згадує Анатолій Сисоєв. — Доводилося насильно розкривати йому дзьоб та вкладати рибу. Та вже за місяць птах повністю оговтався від хвороби, а весною я випустив його на волю в акваторії Чорного моря».

Відзначимо, що фахівцям Чорноморського біосферного заповідника, а також співробітникам правоохоронних органів Херсонщини взимку доводиться проводити щоденні спільні рейди в місцях найбільшого скупчення лебедів. Адже пернаті можуть постраждати, коли від голоду в розпачі летять шукати їжу на звалища побутового сміття та просто заплутуються в купах мотлоху. Також знесилені від морозів лебеді можуть стати легкою здобиччю для бродячих собак. Вистачає на Херсонщині й браконьєрів, що користуються безпорадним становищем лебедів, які потрапили у біду, та влаштовують на них полювання. Наприклад, у Скадовську взимку люди часто знаходять на узбережжі випотрошені та общипані тушки благородних лебедів.

Домашні-дикі

До своєї діяльності Дмитро Максименко залучає ветеринарів-орнітологів, які ставлять діагноз, проводять необхідні медичні операції та розписують подальше лікування. Зараз у «домашньому зоопарку» хлопця живе чимало диких птахів, прогодувати їх усіх досить складно. Фінансові питання допомагають вирішувати друзі з соціальних мереж. Вилікувати та прогодувати одного птаха коштує від півтори до двох тисяч гривень. Велику допомогу добровільним захисникам дикої природи надають фахівці біосферного заповідника «Асканія-Нова». Там знаходять для себе новий прихисток багато птахів, які попередньо пройшли лікування та реабілітацію в домівках небайдужих людей.

«Фахівці «Асканії-Нови» спочатку тримають птицю на карантині, після чого — окільцьовують, і новий мешканець біосферного заповідника вже ніколи не загубиться у дикій природі», — продовжує свою розповідь волонтер із Херсона.

Одним із найцікавіших «пацієнтів» Дмитра Максименка став молодий дикий лебідь, який ще пташеням втратив батьків (їх застрелили браконьєри). Беззахисне пташеня ще не могло літати та самостійно добувати їжу. Захисникам дикої природи довелося вчити маленького лебедя-шипуна літати та ловити рибу.

Зараз удома у Дмитра Максименка на реабілітації перебуває сім підопічних: канюк звичайний, якого до Херсона привезли друзі-волонтери з Дніпропетровська, а також срібляста чайка з переламаним крилом зі Скадовська, три соколи-боривітри та сіра сова, яку захисникам дикої природи з південного міста передали друзі з Черкас. А не так давно Дмитру принесли навіть справжнього кажана! З’ясувалося, що нічний хижак iз якоїсь причини переплутав зиму з літом, а день із ніччю і буквально осліп на яскравому сонці. Безпорадну тваринку підібрали діти та передали захиснику дикої природи. За словами Дмитра, найскладнішим виявилося знайти корм для такого незвичайного постояльця. Адже він погодився їсти тільки великих тарганів. Незважаючи на те, що кажан не отримав ніяких пошкоджень лап та крил, випускати його в дику природу до травня не можна. Адже кормова база для нього зараз на вулицях міста просто відсутня. А ось трьом птахам ветеринари змушені були ампутувати крила, тому жити в дикій природі вони вже не зможуть ніколи. Через свої зв’язки волонтери підшукують для підопічних постійних господарів і, треба сказати, багато людей відгукуються на заклик про допомогу.

«Зараз ми налагодили зв’язок із фахівцями центру реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку, — розповідає Дмитро Максименко. — Нарівні з «Асканією-Новою» там можуть забезпечити гідне утримання птахів у просторих вольєрах iз відмінною кормовою базою. Проблема лише одна — оплатити транспортування пернатих, адже Галицький парк розташований на відстані 900 кілометрів від Херсона. За допомогою небайдужих людей ми плануємо найближчим часом зібрати необхідну суму (приблизно три тисячі гривень) для поїздки в Західну Україну».

Дмитро Максименко впевнений, що на Херсонщині повинна бути створена єдина організація із захисту диких тварин. Поки що цю нішу добровільний захисник птахів заповнює самостійно, але вірить, що з кожним днем коло його однодумців буде тільки збільшуватися. Якщо у вас є бажання допомогти захисникам дикої природи та врятувати життя птаха, ви можете просто зв’язатися з Дмитром телефоном. Його контактний номер: 0508318190.

Також ви можете стати добровільним учасником відкритої групи «Допомога диким птахам» у соціальній мережі «В Контакте». Всі члени цієї групи можуть отримати кваліфіковану консультацію орнітологів біосферного заповідника «Асканія-Нова» та допомогти врятувати популяцію екзотичних птахів, які на даний час на межі зникнення та занесені до Червоної книги.