Коли у горлі «вогонь»

10.03.2016
Коли у горлі «вогонь»

Застудні захворювання й ангіна — невідступні супутники тонзиліту. (з сайта bsmu.edu.ua.)

Хронічний тонзиліт — це патологія, при якій у лімфатичній тканині мигдаликів постійно накопичується інфекція, що зрештою провокує зниження місцевого імунітету мигдалин і збільшення їх у розмірі. Недуга проявляється періодами загострення і ремісії у вигляді ангін. Людина, якій поставлено діагноз «хронічний тонзиліт», зазвичай схильна до частих респіраторних захворювань.

Тонзиліт розвивається переважно в дитячому віці. Надмірне збільшення мигдаликів може призвести до порушення функцій ковтання, дихання і голосу, кажуть лікарі. Саме з цієї причини їх часто видаляють.

— Тонзиліт розвивається внаслідок перенесеної ангіни, коли гостре запалення в мигдаликах не минає остаточно і процес натомість переходить у хронічну форму, — пояснює лікар-отоларинголог Юрій Молочек. — Також захворювання може виникати через наявність карієсу, синуситів тощо. Найчастіше збудниками тонзиліту є стрептококи і стафілококи.

У хворого на тонзиліт мигдалики не просто збільшені в розмірах, — їх тканина неоднорідна, піднебінні дужки набряклі, в лакунах мигдалин утворюються так звані гнійні пробки, які мають неприємний запах. Гнійнички іноді самостійно виділяються. Хворі скаржаться на неприємний запах із ротової порожнини.

При огляді пацієнта лікар виявляє збільшені шийні лімфовузли. Нерідко підвищується температура до субфебрильних цифр (37,1 — 37,3). Температура може триматися від тижня до кількох місяців. Застудні захворювання й ангіна — невідступні супутники тонзиліту.

Перш ніж поставити діагноз, лікар-отоларинголог або терапевт детально збирає анамнез захворювання, оглядає пацієнта, призначає лабораторні методи дослідження (аналіз крові на антитіла до стафілокока і стрептокока, загальний аналіз крові).

Симптоматика хронічного тонзиліту часто настільки невиразна, що хворий тривалий час не звертається по допомогу лікаря. Однак ця патологія може призвести до серйозних захворювань, тому підтримка фахівця вкрай необхідна. Лікувати хронічний тонзиліт можна двома способами: консервативно (за допомогою ліків) або оперативно (видалення мигдаликів). Хоча останній метод лікарі трактують неоднозначно. Такий радикальний крок часом не вирішує проблему, а лише ускладнює ситуацію.

— Хронічний тонзиліт сьогодні залишається в отоларингології — і дитячій, і дорослій — найбільш актуальним питанням. Чому? Беззаперечно те, що піднебінні мигдалики, які в народі називають гландами, беруть участь у формуванні імунітету у дітей, — наголошує Юрій Молочек. — Однак коли виникає хронічний тонзиліт, то мигдалики, замість формування імунітету, починають завдавати шкоди організму. Часто це спричиняє аутоімунні процеси, які провокують патологічні процеси в суглобах і серці. Тому є певні показання, описані ВООЗ, дотримуючись яких, ми іноді даємо рекомендацію видалити мигдалики. Але в кожному випадку підхід має бути індивідуальний. Важливі динамічний нагляд за дитиною і попередні спроби консервативного лікування.