Дитині-воїну

Одним із заходів, приурочених до Дня міста, стало відкриття в тернопільському гідропарку «Топільче» незвичайного пам’ятника. Його встановили на честь вбитого у військово-політичних «розборках» 1943 року тернополянина Мирослава Луцишина. Народженому в 1908-му, на час загибелі йому було лише 35, однак на постаменті зазначено зовсім не дати народження й смерті. А 1914-й — рік початку Першої Світової війни, та 2014-й — коли світ відзначав сторіччя цієї кривавої бойні і коли власне мав бути встановлений цей пам’ятник, однак через фінансово-організаційні причини справа загальмувалася.

Річ у тім, що, за свідченнями документальних джерел, семирічному Славкові Луцишину судилося долею стати наймолодшим воїном Першої світової. В липні 1915-го лінія фронту пролягала неподалік Тернополя. Батько хлопчика на той час воював, а маму, так уже сталося, він загубив у вирі тих трагічних подій. Славко отримав важке поранення, врятували його медики польового госпіталю австро-угорської армії, відтак він залишився з військовими. Нарівні з дорослими допомагав виходжувати поранених, тож отримав статус рядового медичної служби, а в десять років став кайзер-єгерем. Пройшов італійський та російський фронти, живим і здоровим повернувся до рідного міста, а коли подорослішав, то обрав професію медика і лікував земляків.

Ідея вшанувати пам’ять про Мирослава Луцишина належить громадським активістам, зокрема, історику Сергію Ткачову та голові Міщанського братства Юрію Войтовичу. Кошти теж збирали громадою, а також допоміг один із народних депутатів від Тернопільщини. Скульптор Дмитро Пилипяк зобразив фігуру хлопчика у військовій формі на тлі земної кулі та символічного колеса історії, а птах над його головою — це галка з герба Галичини, краю, який розривали колись на частини аж три імперії.