Крихка опора?

Жінки в менопаузі і космонавти стають мішенню недуги

— Олександре Борисовичу, що таке остеопороз і чим загрожує здоров’ю ця недуга?

— Питанню остеопорозу більше уваги почали приділяти з 1960-70 х років, коли стали активно використовувати глюкокортикоїди для лікування системних захворювань сполучної тканини (або ревматологічних захворювань). Звернули увагу, що при тривалому прийомі цих препаратів частіше виникали переломи, тож лікарі почали шукати шляхи вирішення проблеми. І вже в 1970-80-х роках з’явилися перші препарати, які використовували для лікування остеопорозу. Потім звернули увагу на остеопороз як на синдром при різних захворюваннях, так і на самостійне захворювання.

Остеопороз — це патологічний стан, при якому порушується структурна конструкція і властивості кісткової тканини, що призводить до зменшення її міцності і виникнення передумов для переломів при менших навантаженнях. Тобто, підвищується ламкість кісткової тканини. Але не тільки за рахунок того, що її стає менше, а через те, що порушується структура кістки.

Сьогодні виділяють дві форми остеопорозу: первинний, причину якого на 100 відсотків не вдається встановити, але відомо, що основним механізмом виникнення є дефіцит естрогенів у жінок після менопаузи; і сенільний (віковий) остеопороз, який сьогодні вважають наслідком вікових порушень обміну вітаміну D-3. Решту типів остеопорозу відносять до вторинного, який виникає при певних захворюваннях: щитоподібної залози, наднирників, крові, системних захворюваннях сполучної тканини, — ревматизм, ревматоїдний артрит тощо, — нирок, системи травлення, внаслідок лікування деякими медикаментами (глюкокортикоїди, протисудомні препарати, антикоагулянти тощо).

Так, при підвищенні функції щитоподібної та паращитоподібної залоз у пацієнтів, які перебувають на діалізі при нирковій недостатності, відбувається вимивання кальцію з кісток. Така ж проблема виникає при гінекологічних хворобах, при порушеннях менструального циклу, що пов’язані з дефіцитом естрогенів. Також причиною можуть бути захворювання шлунково-кишкового тракту, при яких порушується засвоєння кальцію.

Є таке поняття, як кальцієвий баланс. Якщо мінералу надходить менше, то організм, щоб стабілізувати його рівень у крові, підвищує функцію паращитоподібної залози, і це призводить до того, що кальцій береться з депо, тобто з кісток. А це прямий шлях до остеопорозу. Така ж ситуація відбувається при дефіциті вітаміну D, який дуже важливий для активного всмоктування кальцію в кишечнику. Якщо його не вистачає, кальцію в кров надходить менше, виникає вторинний гіперпаратиреоз, і кальцій вимивається з кісток. Якщо це відбувається у дітей — виникає рахіт, якщо у дорослих — розвивається остеопороз.

Скелет людини завершує ріст до 24 років. Це — пік кісткової маси. Після цього кількість кісткової тканини поступово зменшується. Це природний процес. У перші 5 років після настання менопаузи відбувається різке зниження кількості кісткової тканини. Пізніше її втрата уповільнюється, але продовжується. У чоловіків відбувається поступове зниження мінеральної щільності протягом життя. Мінеральна щільність пропорційна також фізичному навантаженню. Якщо воно зменшується — кальцій вимивається з кісток, і кістка стає менш міцною. Так само відбувається, коли людина захворіла і тривалий час лежить нерухомо. У космонавтів також швидко розвивається остеопороз, оскільки тривалий час вони не мають навантаження на кістки.

Часті пологи — прямий шлях до остеопорозу

— Як не пропустити недугу?

— Ми можемо впливати на фактори ризику виникнення остеопорозу. Перше, що важливо, — починати профілактику з дитинства, коли йде формування кісткової тканини. Сучасні діти вживають дедалі менше молока і молочних продуктів, які є основним джерелом кальцію. Натомість захоплюються газованими напоями, що взагалі небезпечно, бо вуглекислота призводить до порушення обміну кальцію. Другий важливий момент — спосіб життя. Раніше діти більше рухалися, проводили достатньо часу на вулиці, під сонцем. Дивлюся навіть по своїх дітях: по-перше, як їх відправити самих на вулицю, де машини ганяють, і не відомо, з ким вони там зустрінуться. Тому якщо спланую їм фізичну активність — це добре, а якщо ні — сидітимуть у квартирі, уткнувшись у планшети.

Тобто, фізична активність і харчування, — це фактори, на які ми можемо впливати. Фактори, які не модулюються, — це стать, раса (у людей із чорною шкірою кісткова система більш розвинена, в азіатів (китайці, тайські народи) міцність кісткової тканини менша, у нас, європейців, — десь посередині). Впливають і генетичні фактори: якщо хтось у роду мав випадки захворювання кісткової системи, у нащадків імовірніше розвивається остеопороз. Важлива також маса тіла. З одного боку, чим людина повніша, тим міцнішою розвинеться кістка. Однак надмірна вага призводить до підвищення ризику переломів — огрядні люди ведуть малорухомий спосіб життя, а при падінні навантаження на кістку дуже велике.

На ризик виникнення остеопорозу впливає також кількість пологів. Три і більше — це вже фактор ризику. При вагітності і грудному вигодовуванні (особливо якщо вигодовування довготривале) втрачається близько 10 відсотків мінеральної складової кісткової тканини. Вона потім має відновитися, але якщо перерва між пологами невелика, а жінка не вживає препаратів кальцію, то відновитися за невеликий проміжок часу важко.

— Які методи використовують для діагностики хвороби?

— «Золотим» стандартом є рентгенівська денситометрія. Апаратура для таких обстежень уже є в Україні, однак велике значення має підготовка фахівців і правильна інтерпретація результатів. Популярним скринінговим методом є ультразвукова денситометрія, яка дозволяє робити масові дослідження — скажімо, виїжджати в регіони і виявляти там групи ризику.

З інших засобів діагностики — кількісна комп’ютерна томографія, але таких іще не дуже багато. Можна ще опиратися на лабораторні показники, які можуть свідчити про стан ремоделювання (обміну) кісткової тканини. Їх використовують переважно для контролю ефекту лікування. Під впливом терапії структурні зміни в кістковій тканині можна виявити не раніше ніж через півроку. А завдяки лабораторним показникам можемо оцінити ефект препаратів і коригувати лікування.

Кальцій, жирна риба, спорт…

— Як лікувати остеопороз? Наскільки дієвими є звичні форми терапії?

— Як і всі методи лікування, терапія остеопорозу починається зі зміни способу харчування, дотримання режиму. Але запорукою успішної терапії є лікування первинного захворювання, яке спричинило остеопороз. Якщо це ендокринні захворювання — мусимо лікувати їх. Звісно, доки лікуємо цю патологію, необхідно паралельно починати лікування і кісткової тканини. Які препарати використовуються при цьому? Насамперед так звана базисна терапія — препарати кальцію і вітаміну D. Згідно зі статистикою, у світі від 40 до 60 відсотків людей у віці понад 60 років мають дефіцит цього вітаміну. Тому на початку лікування вкрай важливо той дефіцит ліквідувати. Інакше успіх лікування буде сумнівний. Щодо кальцію, то його можна отримувати з продуктами харчування — це і молочні продукти, і риба. Дози, рекомендовані для лікування остеопорозу, — 1-1,5 грама на день, їх дуже важко спожити з їжею. Щоб ви уявляли — твердий сир містить найбільше кальцію: у 100 грамах продукту його близько 600 міліграмів. Тобто, маєте з’їдати 200 грамів твердого сиру на день. А це непросто, крім того, така їжа може й не перетравитися, а кальцій — не засвоїтись.

При лікуванні остеопорозу важливе значення має прийом препаратів кальцію. На ринку таких препаратів багато. Однак дослідження довели, що прийом лише препаратів кальцію без вітаміну D не покращує кісткової тканини. Продукти, які містять вітамін D: печінка, м’ясо, рослинні олії, жирна риба та інші.

Багато препаратів, які використовувалися раніше, зняли з виробництва. З’ясувалося, що вони мають більше побічних ефектів, ніж користі. Нині кілька препаратів проходять клінічні дослідження і, сподіваюся, невдовзі з’являться на нашому ринку. Лікування остеопорозу — тривале. Це роки. У більшості пацієнтів вдається досягти не тільки призупинення патологічного процесу, а й покращення стану скелету. В окремих випадках виникає необхідність хірургічної корекції.

Для лікування остеопорозу дуже важлива гімнастика — переважно це вправи, направлені на м’язи спини. Але забороняються види спорту, при яких відбувається «скручування хребта» — теніс, скажімо. Лижний спорт, стрибки, ковзани також не бажані. Плавання покращує загальний стан, але не дає великого ефекту щодо кісткової тканини. Корисна ходьба, загалом фізична активність.