Дзвін Батурина

05.11.2014
Дзвін Батурина

«Різанина в Батурині». Андрій Івахненко, 2000 р. Із фондів НІКЗ «Гетьманська столиця».

«Для нації є вибір: пам’ятати історичні трагедії та усвідомлювати їх уроки або знову їх переживати» — ці слова Президента України Віктора Ющенка видаються надзвичайно актуальними сьогодні. Здавалось би, тисячолітня боротьба за незалежність нашого народу вилилася у створення в 1991 р. суверенної держави. Але і в часи незалежної України Москва не залишає нас у спокої. Та ж груба сила, шантаж, залякування, підступи і безкінечна брехня...

Серед багатьох прикладів «братерських» стосунків з північним сусідом є Батуринська трагедія 2 листопада 1708 року. Тоді у відповідь на спробу гетьмана Івана Мазепи здобути незалежність України від Росії, уклавши україно-шведський союз із Карлом ХІІ, силою російських військ гетьманська резиденція Батурин за один день була перетворена в руїну. Терор щодо захисників та мешканців міста детально фіксують писемні джерела, вони підтверджуються матеріалами розкопок двох останніх десятиліть. У Батурині з допомогою російської зброї і репресій на деякий час було придушено волю українського народу до незалежності.

Російські націоналісти в усі часи ліпили образ ворога з бандерівців, петлюрівців, мазепинців. Тобто з тих, хто найрішучіше прагнув визволити Україну з обіймів Росії. Те, що кожен народ має власну історичну пам’ять, є цілком природним і закономірним, як і те, що пам’ять одного народу часто суперечить пам’яті іншого. Даремно було б сподіватися, що росіяни колись перестануть славити Полтавську битву 1709 року й пишатися своєю перемогою, що вони не будуть героїзувати царя Петра I. Але й українці не забудуть Шевченкове: «Це той Перший, що розпинав нашу Україну», а Батуринську різанину чи Полтавську битву сприйматимуть як свою національну катастрофу — символ утрати надії на відродження державності. Геополітична роздвоєність України між Сходом і Заходом привела до формування подвійної ідентичності українців. Кількасотлітнє нав’язування міфологізованої «спільної історії» призвели до викривленого ставлення до дійсності. Цей процес форсується Москвою, і саме він є основою сучасних подій на південному сході нашої держави.

Війна з Росією, незважаючи на весь трагізм ситуації, стала могутнім чинником, який спонукає громадян України згуртовуватися. Відновлювати вирвані з коренем сторінки історичної пам’яті, сприяти формуванню масової історичної свідомості — відкриваючи музеї і меморіали, перейменовуючи вулиці на честь рідних героїв, безапеляційно наголошуючи на нашій українській позиції в міжнародних організаціях. Кожен українець повинен знати, якою ціною була добута перемога і які жертви довелося принести його народові на вівтар незалежності. Це завжди добре усвідомлюєш саме в Батурині. Приїздіть до Батурина в День його пам’яті — 13 листопада. Як говорить Віктор Ющенко, «кожен, хто приїде до Батурина, побачить цю землю, вийде громадянином України, який свідомо свою душу, своє тіло може покласти за український народ».

Наталія САЄНКО,
завідувач відділу археології Національного заповідника «Гетьманська столиця»
  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>