Так «ввічливі» російські військові свого часу входили в Грузію, згодом вони ж анексували Крим, а тепер активізувалися і в Молдові, де давно контролюють Придністров’я. (з сайта npr.org.)
Коли Росія фактично без перешкод захопила Крим і оголосила його своєю територією, фахівці з питань міжнародної політики, політологи, історики й усі наділені здоровим глуздом громадяни передбачали, що це лише початок. Держав, які з часу появи й донині існують винятково в рамках чітко визначеної території, фактично не існує. А отже, рано чи пізно майже кожна країна може заявити претензії на землю сусіда і завести туди озброєних «ввічливих людей».
Втім, поки що свої дедалі більші апетити в цьому напрямі демонструє саме Росія. Як заявило позавчора командування НАТО, Москва вже починає застосовувати сценарій «гібридної війни», який спрацював у Криму, щодо Молдови.
«Щодо «зелених чоловічків», ми бачили, як цей сценарій розіграли в Криму і як він розігрується зараз на сході України. І починаємо бачити деякі елементи цього сценарію в Молдові та Придністров’ї», — цитує командувача військ НАТО в Європі, генерала Філіпа Брідлоу, «Голос Америки».
Раніше цього року російські війська вже проводили навчання у Придністров’ї. Тоді Молдова застерігала Москву від анексії регіону за прикладом Криму. Тим паче що наміри Кремля очевидні: зробити все, аби не випустити колишні радянські республіки з лабет свого впливу. І насамперед — не допустити їхнього зближення з Євросоюзом. А Молдова в цьому сенсі давно випередила «януковичівську» Україну, сумлінно виконуючи всі необхідні для євроінтеграції умови Брюсселя. Зближення Кишинева з Брюсселем загрожує Москві повною втратою контролю над Придністров’ям, чого, звісно, Кремль допустити не може.
За словами Філіпа Брідлоу, тепер НАТО намагається зрозуміти, як допомогти країнам Східної Європи в такій ситуації. Проблема полягає у тому, що Північноатлантичний Альянс може реагувати лише на зовнішню агресію щодо своїх членів і не може надавати допомогу в ході внутрішніх конфліктів, під які маскуються «гібридні війни» Кремля.
А поки в Брюсселі думають, Москва погрожує вже й безпосередньо державам-членам НАТО. Днями уповноважений МЗС Росії з питань прав людини, демократії та верховенства права Костянтин Долгов звернувся до міжнародного співтовариства з проханням про захист прав російськомовного населення в Латвії та Естонії. «Не будемо миритися з повзучим наступом на російську мову, яке ми спостерігаємо в Прибалтиці. Вважаємо відомі кроки латвійської та естонської влади, спрямовані на утиски статусу і становища російської мови, грубим порушенням прав людини», — заявив Долгов на регіональній конференції російських співвітчизників Латвії, Литви та Естонії. Зокрема, він назвав «неприйнятним» той факт, що представники національних меншин у країнах Балтії «не мають можливості спілкуватися рідною мовою з владою», а також використовувати рідну мову в топографічних назвах. І оскільки «понад 50 відсотків населення, що проживає у найбільших латвійських містах, за своїм етнічним складом є російськомовним», це — «кричущий факт потурання грубій зневазі до прав людини у самому серці цивілізованої Європи».
Також представник російського МЗС висловив стурбованість у зв’язку зі збільшенням неонацистських і ксенофобських настроїв у Європі, як приклад навівши Україну. Де, мовляв, після «антиконституційного перевороту» і «збройного захоплення влади» «давно неприкрита лінія українських ультрарадикалів і неонацистів на побудову «етнічно чистої» Української держави» сягнула небаченого розквіту й нахабства.
Про всяк випадок міністр оборони Латвії Раймонд Вейоніс заявив, що його країна готова протистояти будь-яким озброєним людям без розпізнавальних знаків, якщо ті з’являться на її території.
Добре, що небезпеку від «миролюбної» Росії, яку більшість держав Заходу досі схильні були вважати перебільшенням з боку держав Балтії, нарешті усвідомили і в НАТО.
Фінляндія звинувачує Росію у веденні проти неї гібридної кібервійни. Так, фінський міністр оборони Карл Хаглунд заявив, що Москва веде проти Гельсінкі інформаційну війну, а сам він став жертвою інтернет-тролінгу — цілеспрямованих атак iз боку найнятих інтернет-користувачів. Йдеться про велику кількість анонімних коментарів на його сторінках у «Фейсбуці» та «Твіттері», які дуже схожі за змістом.
Як заявив в інтерв’ю німецькій газеті Die Welt професор фінського університету Ярно Лімнелл, на розум його співгромадян намагаються впливати за допомогою активних ньюзмейкерів, відомих користувачів соцмереж, інтернет-тролів і навіть офіційних заяв російського керівництва. За словами науковця, в останні роки РФ дедалі більш професійно займається обробкою громадської думки як усередині країни, так і за кордоном.
Наприкінці серпня міністерство оборони Фінляндії кілька разів звинувачувало Росію в порушенні повітряного простору. Прем’єр-міністр країни Александер Стубб тоді висловив думку, що Москва таким чином намагається розлютити Гельсінкі. За словами глави уряду, Росія готова провокувати нестабільність поруч із власними кордонами, як нині це відбувається з Україною. Водночас Стубб наголосив, що порівнювати ситуацію у Фінляндії й Україні недоречно, і фінам «нічого боятися».
Водночас саме Фінляндія наприкінці минулого тижня стала останньою країною в Євросоюзі яка погодилася на запровадження нового пакета санкцій проти Росії, та й то після вмовлянь iз боку Берліна, Лондона та інших провідних держав ЄС.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
