Під ратушею слухаємо з колегами хейнал — гімн міста. Центр Любліна велелюдний: місто готується до традиційного Карнавалу майстрів мистецтв. «Пані з України?» — запитує польською хлопчина років десяти. На моїй куртці відповідний надпис, і малий дивиться допитливо, з розумінням. «Так», — синхронно відповідаємо з колегами. «Ну то раджу вам залишатися в Польщі», — кидає хлоп’я і за мить зникає в юрбі.
Усе сталося так несподівано і швидко, що ми з колегами навіть розгубилися. Адже малий поляк зовсім не залишив шансу на діалог. Шкода, що він утік, адже ми могли б подискутувати з ним на різні теми.
Те, що такий «шкет» добре орієнтується в ситуації, яка склалася в Україні, зовсім не дивує. За всю історію незалежної України поляки найбільше з-поміж європейців виявляли до нас розуміння і підтримку. Пам’ятаючи власні гіркі уроки російського терору від кремлівських «інтеграторів», поляки щиро бажають і нам позбутися тісних обіймів «старшого брата». Наші західні сусіди змогли швидко й ефективно відсіяти зерно від полови у своєму минулому, визначитися із векторами державного розвитку і так разюче змінити свою країну за останні десятиліття, що заслуговують на найвищу повагу.
Їм, певне, важко зрозуміти «ностальгію» до символів тоталітаризму, яка й досі засліплює розум багатьом українцям. Символи комунізму поляки знищили за одну ніч. Деяку історичну полову законсервували — як засторогу і нагадування про безумний оскал войовничого атеїзму та безглуздя. Один із таких музеїв тоталітаризму діє в містечку Козлувка неподалік Любліна. Поляки приходять туди з дітьми й онуками, які історію комуністичної Польщі знають лише з підручників. А тому щиро дивуються перед експонатами — як таке могло бути?
Нині стабільна Польща — в НАТО і ЄС, але при цьому знаменитий польський патріотизм не тьмяніє на тлі будь-якої інтеграції. Наші сусіди виховують дітей поляками і патріотами, вчать співчувати і розуміти інших. Українська тема у Польщі сьогодні — одна з чільних. Поляки підтримують нас, вболівають за нас, вірять у нас. А їхній історичний приклад багаторічної боротьби за свободу нехай надихає українців. Зміцнює нашу надію.
У мене — особисті сентименти до Польщі і поляків. Мала тут багато цікавих зустрічей і знайомств. Багато приємних мандрівок і спогадів. Там живуть мої друзі. Але ніколи б я не пристала на пропозицію малого люблінця залишитися в Польщі. Мій дім — Україна. А нині — «Україна в огні» і тяжко розплачується за всіма рахунками тоталітарної спадщини.
«Нічого, хлопче, прийде час, і в нас теж гордо звучатимуть гімни наших міст, а такі малі, як ти, будуть освіченими і небайдужими», — сказала колега Олена, згадуючи малого поляка, що так спритно розчинився на наших очах у люблінській юрбі.
Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>
...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>
На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>
Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>
Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>
Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>
