Проблема «з носом»

26.06.2014
Проблема «з носом»

Лікування аденоїдів має відбуватися лише під постійним наглядом лікаря. (з сайта woman365.ru.)

Аденоїди — одна з найпоширеніших проблем, яка приводить малечу в кабінет лікаря-отоларинголога. Звідки вони беруться і як давати раду з «носиком, який не дихає»? І чому, власне, це так важливо — видалити аденоїди, якщо лікар не бачить іншого, аніж хірургічний, методу боротьби з проблемою? А може, все-таки є надія вирішити її консервативним (терапевтичним) способом? Такі питання найчастіше обговорюють батьки на медичних форумах в інтернеті. І часом діляться такими сумнівними порадами, які суперечать здоровому глузду. Забуваючи, що єдину правильну відповідь слід шукати разом із фахівцем.

Бар’єр від бактерій

«Аденоїди разом із мигдалинами належать до лімфатичної системи організму людини. Ця система — як бар’єр для різних інфекцій, — розповів «УМ» завідувач дитячої отоларингології Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Юрій Молочек. — Аденоїди розташовані на шляху потоку повітря, а мигдалини — на перехресті дихального і травного шляхів. Повітря, яке йде через ніс, потрапляє безпосередньо на аденоїди. І разом із ним в організм прагнуть потрапити віруси, бактеріальна інфекція, алергени. Однак аденоїди — як бар’єр для них. Захисна функція — одна з багатьох, які виконують аденоїди. Вони розпізнають інфекцію, сповіщають організм про появу вірусу, сприяють виробленню імунного захисту».

До речі, казати: «у нього аденоїди» — неправильно. Адже мигдалики і аденоїди має кожна людина — від народження. Однак інфекції, від яких вони захищають організм, призводять до запалення і збільшення (гіпертрофії) цих ділянок. І тоді аденоїди стають на перешкоді нормального носового дихання. Тому, за словами лікаря, потрібні спеціальні лікувальні заходи, які й допоможуть усунути патологічні зміни, зменшити мигдалини та аденоїди в об’ємі.

— Оскільки діти часто хворіють, у них на мигдалини і аденоїди припадає найбільше навантаження, — пояснює пан Юрій. — Малюки можуть десятки разів на рік переносити різні гострі респіраторні захворювання. Найчастіше проблеми з аденоїдами виникають у віці від 3 до 14 років. Серед причин-провокаторів — запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, ГРЗ, грип та інші інфекційні недуги.

Вночі хропе, а вдень гугнявить

На що слід звернути увагу батькам дитини, аби не пропустити проблеми? Про збільшені аденоїди свідчить ускладнене носове дихання — дитина з аденоїдами переважно дихає ротом. Якщо це триває кілька тижнів, то має стати серйозним дзвіночком для мам і тат: на часі — лікування. Лікар-отоларинголог призначить комплекс терапевтичних процедур, які допоможуть усунути запалення, зменшити об’єм мигдалин і аденоїдів.

— У переважній більшості всі форми респіраторних інфекцій зникають за тиждень, тож якщо проблема з носом залишається довше — це тривожний сигнал, — каже лікар. — Обов’язково з’ясуйте у фахівця, чому дитині важко дихати носом. Якщо малюк під час сну хропе — це теж найчастіше пов’язано з аденоїдами. У дитини також може змінитися голос, вона починає гугнявити (говорити «в ніс»). Може погіршитися слух.

Якщо аденоїди тривалий час перебувають у патологічному стані, у дитини може навіть змінитися скелет обличчя, каже лікар. Аденоїдит — запалення аденоїдів — супроводжує також підвищена температура. Словом, ідеться про проблему, з якою небезпечно зволікати.

Видаляти не можна залишити?

Часто лікарі рекомендують радикальний метод у боротьбі з аденоїдами — хірургічний. Але в яких випадках він справді доцільний, а коли його можна уникнути, вирішує тільки фахівець.

«У кожному конкретному випадку мають бути свої підходи — залежно від ступеня розростання аденоїдів, загального стану організму, імунітету дитини, — пояснює лікар-отоларинголог. — Оперативне втручання — крайній захід, коли інших шляхів для лікування вже немає. Вдаватися до скальпеля доводиться, якщо всі методи консервативного лікування не дали результату. Аденоїди і мигдалики видаляють тоді, коли вони вже не можуть виконувати свої функції і замість захищати від інфекції самі стають її джерелом. Тож аби попередити оперативне втручання, лікування аденоїдів починайте вчасно, не зволікайте з візитом до лікаря.

Найголовніше правило — навчити дитину дихати носом, а не ротом. Це основа здоров’я, — наголошує фахівець. — Це не менш важливо, ніж навчити малюка ходити. Бо якщо дитина дихає ротом, повітря не проходить носовими проходами, порушується нормальна вентиляція в носоглотці, аденоїди не виконують своєї звичної функції і розростаються. Відтак послаблюється дихальна мускулатура та мускулатура грудної клітки».

До речі, навіть оперативні заходи не усунуть проблему, якщо дитина і надалі не навчиться дихати носом. Можна нескінченно видаляти аденоїди, але якщо дитина продовжує дихати ротом — проблема повертатиметься, аденоїди знову розростатимуться. Натомість якщо малюк вчасно освоїть правильне дихання — аденоїди взагалі не доведеться видаляти.

Ромашка, зарядка і морська сіль

При лікуванні аденоїдів застосовують спеціальні медикаментозні засоби — краплі та спреї для носа, препарати на основі лікарських рослин. Аби усунути набряк слизової та забезпечити нормальне дихання, лікарі радять судинозвужуючі краплі в ніс. Але їх можна використовувати лише короткий час (3—5 днів), оскільки організм звикає і лікувальний ефект припиняється. Очистити слизову оболонку носа допомагає розчин морської солі. Робити цю процедуру лікарі рекомендують щодня — вранці і ввечері.

Звісно, проблему краще попередити, ніж боротися з нею. Для профілактики аденоїдів важливо своєчасно лікувати захворювання верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів. Якщо виникло порушення носового дихання — зробіть усе, аби процес не став хронічним. Стануть у пригоді і народні засоби — ромашка, календула, шавлія, які добре розріджують слиз. Важливо зміцнювати імунітет: робити фізичні вправи, загартовуватися, вживати достатньо вітамінів. І не займатися самолікуванням, навіть у випадку «звичайного» ГРЗ. Лише лікар підкаже правильний шлях до одужання, допоможе попередити ускладнення від недуги.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Симптоми аденоїдів у дитини:

* малюк дихає ротом, а не носом;

* неспокійний сон, дитина хропе уві сні;

* погіршення слуху, у дитини часто виникають отити та інші захворювання вуха;

* дитина говорить «у нiс», гугнявить;

* відбувається деформація лицевого скелету. З’являється так зване аденоїдне обличчя.

 

ВАЖЛИВО!

Як навчити дитину дихати носом

Лікарі радять говорити з малюком, пояснювати, через гру показувати власний «приклад дихання». Дитина має затямити на рівні рефлексу — ротик закриваю, дихаю тільки носиком. Слід постійно працювати з дитиною, щоб вона свідомо фіксувала свій ротик закритим. Знадобляться дихальні вправи для розвитку мімічної мускулатури (вимовляйте з малюком звуки у, о, надувайте повітряні кульки), а також вправи для розвитку м’язів грудної клітки (вдих-видих). Бажано все робити систематично.