Вітер змін для Церкви

26.02.2014
Вітер змін для Церкви

Священики різних конфесій стали між протиборними сторонами. (23 січня. Вулиця Грушевського) (Юрія САПОЖНІКОВА.)

Від суботи на церковній ниві України відбуваються значні події. Українська православна церква Київського патріархату звернулася до УПЦ МП та УАПЦ iз пропозицією реальних об’єднавчих кроків, обрано місцеблюстителя митрополичого престолу УПЦ МП, московський патріарх Кирил уперше за тяжкі останні місяці звернувся до віруючих України. І все це — на тлі незрозумілих і тривожних рухів довкола всесвітньої святині — Києво–Печерської лаври. За останніми повідомленнями музейних працівників, учора на території Лаври горіли документи. Хто їх підпалив і навіщо — наші подальші розслідування.

Чи втримали злодія?

«Прошу Самооборону, що біля Києво–Печерської лаври, перевірити інформацію. Звідти начебто вже з годину щось вивозять. Це можуть бути історичні чи матеріальні цінності або навіть мощі», — таке повідомлення на сторінці ЄвроМайдан у «Фейсбуцi» з’явилося близько восьмої вечора в суботу. Потім з’явилося «повідомлення», що Самооборона впіймала при виїзді з Лаври владику Павла Лебедя, який машиною вивозив якісь цінності... Водночас хтось скликав до Лаври і вірних Московського патріархату, повідомляючи, що «Лавру намірилися штурмувати терористи–майданівці». У 01:49 речник УПЦ Московського патріархату Георгій Коваленко на своїй сторінці у «Фейсбуцi» повідомив, що біля входу до Лаври все більше людей, багато вірян і священиків УПЦ: «Братія не спить, студенти семінарії не сплять, дзвонить дзвін семінарського храму». Керуючий справами УПЦ митрополит Антоній Паканич упродовж ночі запевняв Самооборону, що «мощі спочивають на місці» і цінності ніхто не вивозить, а натомість отримував запевнення від Арсена Авакова та лаврських парафіян Петра Порошенка і Віталія Кличка, що «захоплення Лаври не буде».

Хто ж поширював ці чутки і навіщо? Прес–секретар Київ­ської патріархії єпископ Євстратій (Зоря) каже, що інформацію про вивезення з Лаври повідомили ченці Феодосіївського монастиря. УПЦ спростувала її того ж вечора. «Була інформація, що вивозять цінності, — пояснив «УМ» активіст Тарас Пушкар. — Я її став поширювати — мало що можуть всякі лєбєді придумати». «Хлопці з Самооборони побігли до Лаври, побачили, що нічого такого не відбувається і вирішили повартувати до ранку, щоб не було тут мародерів чи «тітушок», — розповів «УМ» Роман Юхимець зi штабу сотні Самооборони. — Тим часом хтось підняв паніку, що Самооборона захоплює Лавру. Почали з’їжджатися кияни, і священики радили їм теж побути тут до ранку». Директор Музею книги та друкарства України Валентина Бочковська також приїхала, переживаючи за музейні фонди. «Єдине неприємне враження, — каже пані Валентина, — всюди була вимкнена електрика. Зазвичай підсвічується дзвіниця, Успенський собор — а то суцільна темрява. Але й цілковита тиша». Очевидці розповідають, що під виглядом народної Самооборони під лаврські мури прийшло чимало «тітушок». «Московські попи планували зімітувати напад, а під шумок вивезти раритети, — свідчить журналістка Ольга Бурда. — Після дзвінка переляканих прихожан туди поїхала Руслана з Самообороною. Все на цьому заспокоїлося, але російські телеканали так і крутили запланований сюжет про погром Лаври».

Про що не розповіли документи?

Хоч «усе заспокоїлося», в понеділок увечері до Лаври не пропустили членів музейної секції Асамблеї діячів культури. Відомий культуролог Тарас Компаніченко вимагав показати йому наказ дирекції про це, і з’ясувалося, що наказу ніхто не бачив. Не було його і на сайті заповідника. «Я не бачила, щоб щось вивозили з Лаври, — розповіла «УМ» працівник Державного музею книги і друкарства України Світлана Скиба. — Просто коли охорона заповідника почала закривати вхід до Лаври, в нас почав закрадатися сумнів, для чого це робиться. Народна самооборона вже не охороняла Лавру. Тим паче ніхто не знає, що робиться на третьому виході з Лаври, з боку Дніпра». А вчора вранці працівників музеїв Національного Києво–Печерського заповідника не пускали на робочі місця. Коли ж по обіді вони таки прорвалися на територію заповідника, то побачили купи палаючих документів.

На тлі цих подій у понеділок після обіду Синод УПЦ МП таємним голосуванням обрав місцеблюстителя митрополичої кафедри (адже здоров’я митрополита Володимира все гіршає). Ним став 70–річний митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій. Експерти характеризують владику Онуфрія як поміркованого. «Митрополит Онуфрій ніколи не був помічений у прихильності до автокефалії, — каже єпископ Євстратій (Зоря). — Але разом з тим, він не відверто виступав на користь Москви». А відомий богослов і мистецтвознавець Дмитро Степовик запевнив журналістів «Газети по–українськи», що було б гірше, якби місцеблюстителем обрали одеського чи донецького митрополита, відомих відверто проросійськими поглядами. Однак не відомо, чи ще оберуть його предстоятелем церкви.

Об’єднання без санкцій

Того ж дня УПЦ МП оперативно відповіла на звернення УПЦ КП про потребу невідкладного подолання розділення Православної церкви та утворення в Україні Помісної української православної церкви, надіслане в суботу. «Єдина Помісна церква повинна і могла би відігравати потужну миротворчу та об’єднуючу роль у суспільстві, сприяти порозумінню між різними силами, недопущенню розпалювання ворожнечі на національній, релігійній, регіональній, мовній основі», — говорилося у зверненні до православних Московського патріархату. Отож рішенням Синоду УПЦ МП сформувала комісію для діалогу з УПЦ КП та УАПЦ.

Владика Євстратій (Зоря), прес–секретар УПЦ Київського патріархату, так прокоментував це «УМ»: «Це не та заява, яку нам хотілося б почути. З боку Московського патріархату прозвучало, що вони хочуть вести переговори (які вони не хотіли вести всі ці роки). Очевидно, що прийняти рішення про об’єднання вони не готові. Можливо, комісія — це спосіб «зробити щось», не досягаючи ніякого результату». Відомий релігієзнавець Андрій Юраш вважає, що УПЦ зреагувала так блискавично, бо обрали діючого, активного місце­блюстителя митрополичого престолу. Чи буде якийсь результат? «Це залежатиме від того, наскільки цього вимагатиме церковна громада, чи впливатиме вона на своїх ієрархів. Ще тиждень тому ніхто не думав, що Президент може піти і сила громади матиме вирішальне значення. Якщо громада УПЦ активніше впливатиме на позиції ієрархів, то духовенство буде змушене виражати волю громади і переводити її в практичну площину». Поки ж, на переконання пана Юраша, ієрархи УПЦ вимушені оглядатися на патріарха Кирила. Навіть митрополит Софрон, який говорить про автокефалію, жодного практичного кроку не зробив, бо побоюється санкцій з боку Москви. «Ієрархи Московського патріархату бояться втрати своїх позиції, своїх кафедр, бояться тих чи інших компрометуючих матеріалів, які можуть випливти, — каже релігієзнавець. — Якими б не були нинішні процеси, абсолютно повне об’єднання між православними навряд чи відбудеться. Єдине, що можливе, — це формування більшості. Єпархії УПЦ, де потенціал схильних до помісності є потужним, об’єднавшись із Київським патріархатом, можуть створити більшість. Утім залишиться потужна група тих, хто за жодних обставин не захоче об’єднання».

ГОЛОСИ ПАТРІАРХІВ

20 лютого Вселенський патріарх Варфоломій, глава Константинопольської церкви, поширив послання до українського народу, де засудив насильство, і закликав усі сторони конфлікту будь–якою ціною обрати діалог замість розбрату. 23 лютого Вселенський патріарх очолив поминальну службу за тими, хто віддав своє життя під час протестів в Україні.

21 лютого Патріарх московський, глава РПЦ Кирил закликав вірян в Україні, які «перебувають у розколі», повернутися до Церкви. Причому він переконує, що влада не повинна втручатися в церковні справи. Хоча не так давно підтримував дуже тісні стосунки з владою в Україні. Нагадаємо, що Патріарх Кирил у час жорсткого протистояння не звертався ні до вірних своєї церкви в Україні, ні до офіційної на той час української влади, аби закликати до миру і застерегти від кровопролиття. «Ті в Україні, хто щиро вважає патріарха Кирила своїм предстоятелем, чекали від нього слів пастирської підтримки у важку хвилину. А у відповідь почули тільки черговий виступ про те, що в Європу ходити не треба, а то Господь запустить «сценарій громадянської війни», — йдеться на сайті «Релігія в Україні». За інформацією сайта, патріарх Кирил 1 лютого збирався нагородити кількох єпископів УПЦ за їх намагання «примирити розділений народ, зберегти його єдність», зокрема єдність із Московським патріархатом. Та вони не змогли прибути на урочистості.

 

ДО РЕЧІ

До речі, один iз кандидатів на посаду місцеблюстителя київської митрополичої кафедри Владика Павло (Лебедь), настоятель Києво–Печерської лаври (той самий, що його нібито впіймала самооборона), не брав участі в засіданні. Подейкують, що він у лікарні. Не так давно він порівнював Віктора Януковича з Христом і запевняв численну паству, що «Майдан стоїть за гроші». Відомо, що впродовж останніх трьох місяців на території Лаври «квартирувалися» «тітушки».

 

ВАРТО ЗНАТИ

24 лютого речник Української православної церкви протоієрей Георгій Коваленко зі своєї сторінки у «Фейсбуцi» звернувся до росіян, закликаючи прислухатись до українців. «Шановні росіяни, якщо у вас залишилася хоч крапля любові до нас, українців, припиніть навіть у приватних бесідах називати нас «фашистами», «бандерівцями», «нацистами»! — написав протоієрей. — Я просто прошу всіх вас: якщо ми з вами члени однієї Православної церкви, якщо ви вважаєте Київ «матір’ю міст руських», не розпалюйте ворожнечу, а просто помоліться за нас і прислухайтеся до нас!».

 

ВСЕЛЕНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я

На початку березня у резиденції Константинопольського патріарха зберуться предстоятелі 14 православних церков. Можливо, вирішуватиметься питання Всеправославного собору в 2015 році. Підготовка до такого собору триває з 1948 року, але він не міг відбутися через позицію Москви.

 

 

 

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>