Так виглядає Євромайдан у Валенсії. (авторів.)
Особливої реакції від валенсійського начальства, щоправда, поки не дочекалися. Але завдяки цим акціям Іспанія дізналася про ситуацію в Україні значно більше, ніж знали досі. Адже про міні–Майдани у Валенсії, Мадриді, Барселоні, Малазі, Сандандері, інших містах регулярно пише місцева преса. А у країнах Європи не центральні, а саме «обласні» й «районні» газети, як і локальні телеканали, зазвичай є головним джерелом новин для місцевого населення.
«А ви звідки будете?» — запитує у кореспондентів «УМ» англійською мовою (знання якої для пересічних іспанців — радше виняток, ніж правило) гурт хлопчаків. Підлітки ганяють м’яча перед якоюсь установою міста Кастельйон, центру однойменної провінції в автономній області Валенсія, а ми фотографуємо їх на тлі плаката «Грати у футбол на площі заборонено». Наша відповідь викликає бурю емоцій: «А ви з Києва, так? А там у вас революція? А це ви з такими стрічками всі там ходите?»
Хтозна, чи мали б ці хлопці бодай якесь уявлення про події в далекій від них країні, якби не Євромайдани нашої діаспори. Хоча «українське питання» для Кастельйону не чуже — попри те, що представників нашої діаспори тут значно менше, ніж у сусідній Валенсії чи південнішій області Мурсія. На Коста Асар (Узбережжі помаранчевого цвіту, як поетично називається довга смуга місцевих пляжів), нібито розташована вілла подружжя Герег — секретаря Київради Галини й народного депутата від Партії регіонів Олександра Гереги. «Щойно дізнаємося точну адресу і переконаємося, що це справді їхня вілла, — поїдемо пікетувати», — каже директор Валенсійського освітнього товариства «Престиж» Георгій Клімов, також один з організаторів Євромайдану у Валенсії. На попередньому мітингу біля валенсійського аюнтам’єнто (мерії) якраз було ухвалено рішення про створення Автомайдану.
Як і в Києві, людям на закордонних Євромайданах набридає просто стояти й слухати гасла з мегафона. Вони хочуть діяти. «Ось я шкарпетки теплі зв’язала — діти просили передати в медпункт Майдану в Києві», — передає українським журналістам у Валенсії своє зворушливе рукоділля одна із заробітчанок.
Справжнім клондайком для пікетування може виявитися елітний курорт Марбелья, що на півдні Іспанії в автономній області Андалусія. Раніше класичне андалусійське містечко з портом, де швартуються десятки яхт вартістю від 20 i більше мільйонів доларів, приваблювало переважно кінозірок та «офіційних» західних мільярдерів. А останніми роками Марбелью облюбували переважно російські, а поряд iз ними — й українські олігархи.
Після пікетування розташованих у готельному комплексі Rincоn Andaluz апартаментів, що належать главі Черкаської облдержадміністрації Сергію Тулубу, група українських тлумачів з іспанської з ініціативи перекладача і дипломата Сергія Борщевського звернулася до посла Королівства Іспанія в Україні Херардо Анхеля Бугальйо Оттоне з листом. Автори звернення нагадали очільникові іспанської амбасади про висновок, оприлюднений експертами 1997 року на лондонській Міжнародній конференції з проблем «нацистського золота»: якби швейцарські банки не обслуговували нацистський режим гітлерівської Німеччини, Друга світова війна завершилася б приблизно на рік раніше. Це — мільйони збережених людських життів. «Ми розуміємо, що кожна країна зацікавлена в іноземних інвестиціях — державних чи приватних. Але кошти, які вкладають в економіки інших країн одіозні представники Партії регіонів та Компартії України, сьогодні оплачуються не лише визиском, а й кров’ю наших співгромадян», — наголошують перекладачі, закликаючи пана посла донести цю інформацію до уряду Іспанії.
Ще одна ймовірна ціль іспанських євромайданівців — загадковий маєток у відомому курортному місті Сантандер на півночі країни. За словами Георгія Клімова, є дані про те, що розкішна вілла на мисі біля широкої пляжної смуги Плайя Сардінеро належить комусь із українських «крутеликів». «Це величезний маєток, огороджений великим парканом з охороною і повністю закритий від доступу несподіваних відвідувачів — зовсім у стилі наших можновладців», — каже пан Георгій.
Дізнатися адресу, за якою зареєстрована власність певної особи, в Іспанії нескладно. Як, зрештою, і в більшості цивілізованих країн світу. Досить лише подати запит до відповідних органів. От тільки коштує така послуга 10 євро. «Ніби й небагато, але якщо запитувати про власність хоча б тільки депутатів Верховної Ради — це вже 4,5 тисячі виходить», — підраховує Георгій Клімов.
Хоча насправді, якщо відмінусувати опозиційних депутатів, уже менше. Та й тільки на Євромайдан у Валенсії на деякі недільні віча виходить по триста українців — хіба проблема скинутись по десятці?
Пікетування нерухомості, що належить українським можновладцям, політикам, олігархам та іншим сильним світу українського — мабуть, найдієвіший спосіб тиску на них з боку української діаспори у світі. Навряд чи Ріната Ахметова особливо хвилює власне Євромайдан, який минулої неділі вже в 60–й раз(!) зібрався в центрі Лондона. Мабуть, ще менше неприємностей йому особисто приносить Майдан київський. Але щойно мітингувальники прийшли пікетувати його офіс та розкішну лондонську квартиру (нібито найдорожчу у світі), нерви найбагатшої людини України дали збій. Саме після цього Ахметов з’явився перед очі «автомайданівців» у Донецьку — без охорони, у спортивному костюмі й дуже злий — та вступив у дискусію. Невдовзі після цього компанія «СКМ» Ахметова видала заяву про неприпустимість застосування владою «силового варіанта».
Така реакція цілком природна. Навіть в Україні Автомайдан виявився найдієвішим засобом тиску, про що яскраво свідчить той судовий, міліцейський та в прямому сенсі вбивчий терор, який розгорнувся проти автомайданівців після пікетування Межигір’я, маєтку Віктора Медведчука та інших подібних «нехороших квартир». У Європі ж вага таких пікетів іще більша.
Це для нас брати Клюєви, син екс–Прем’єра Миколи Азарова та їхні численні соратники — розкрадачі бюджету, корупціонери, натхненники «бєзпрєдєлу» в судах, на вулицях і в країні загалом. А для багатьох європейських підприємців, банкірів, сусідів по елітних житлових резиденціях тощо — респектабельні партнери по бізнесу, можливо, навіть колеги по вечірньому барбекю десь на березі Женевського озера чи в передгір’ї Альп. І втратити цю репутацію після пікетування з гаслами проти «спонсорів кривавого режиму» чи «катів українського народу» — більш ніж просто неприємно. Бо репутація на Заході часто вимірюється ще й у грошовому еквіваленті.
Починаючи з грудня Євромайдани регулярно відбуваються у сотнях міст по всьому світу — у більшості країн Європи, Північній та Південній Америці, Росії, Японії, Південній Кореї, Австралії. А тепер розширюється й територія, охоплена Автомайданом. «Летючі загони» авто із синьо–жовтими прапорами вже пікетували маєтки українських товстосумів в Австрії, Великій Британії, Німеччині, Італії.
«Свіжу кров» у ці пікети влили втікачі з України — автомайданівець Сергій Коба, який устиг виїхати одразу після свого заклику зі сцени Майдану 19 січня «іти на Грушевського до урядового кварталу», та Дмитро Булатов, котрому пощастило значно менше. Але тепер він теж у європейському строю і вже відзвітував про пікетування маєтку чинного голови адміністрації Президента Андрія Клюєва. «Автомайдан наближається до будинку Клюєва в передмісті Відня, Австрія... Привіт, пане Клюєв!!! Від нас ніде не заховаєшся!» — написав Булатов позавчора у своєму «Фейсбуці».
На запитання про подальші плани Сергій Коба в інтерв’ю інтернет–виданню «Главком» відповідає: «По–перше, треба відшукати, де ж таки Азаров дівся [в Австрії], щоб йому не дали спокійно жити. По–друге, ми хочемо поїхати в Берлін. Зараз деякі активісти пробують організувати зустріч з Ангелою Меркель. Також скоро у Брюсселі буде засідання Європарламенту, куди ми також хочемо потрапити. Нас також чекає громада в Цюріху — у них є багато ідей, які акції можна влаштувати. Вони також мають адреси наших чиновників, які мають там свій бізнес. Хочемо їх пікетувати».
Пікетуванням «українських» маєтків діяльність європейського Автомайдану не вичерпуються. На черзі — акції під банками, де мають рахунки «регіонали» й Ко, інституціями Євросоюзу.
І байдуже, що після пікетування нібито будинку Клюєва його прес–секретар Артем Петренко почав переконувати, буцімто цей будинок його шефові не належить. Навіть якщо це й правда, можна не сумніватися, що автомайданівці знайдуть правильну адресу. Свою ефективність вони вже неодноразово довели.
Ірина Геращенко,
народний депутат від партії «УДАР», перший заступник
голови Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції:
— Я б назвала акції української діаспори у світі Майданами солідарності, які є надзвичайно важливими. По–перше, вони допомагають надати більше інформації щодо протестів в Україні пересічним громадянам у різних країнах. Що особливо важливо, це стосується й журналістів цих країн, а значить, так чи інакше більше інформації дійде і до парламентів та урядів. Тож, ухвалюючи ті чи інші рішення щодо України чи оцінюючи ситуацію в нашій державі, вони вже будуть поінформовані.
По–друге, ці акціі не дають «розслабитися» тим представникам ПР, які звикли красти з українського бюджету і приємно витрачати ці гроші в країнах ЄС. Ці «регіонали» давно не спілкуються з народом, вони звикли до броньованих машин, чартерів, охорони і сподіваються, що Майдан ніколи їх не настигне. І ось такі неприємні несподіванки: інформація про їхні «подвиги» наздоганяє їх у начебто безпечній Європі, де так хочеться мати не лише гроші, а й репутацію. Тому Євромайдани в інших країнах є надважливими, і я вважаю, що їх варто тільки посилювати, робити більш масовими й інформативними. Готувати до них листівки з фото закатованих і цифрами про побитих журналістів та постраждалих учасників мирних акцій, про майдани по всій Україні, в тому числі в Дніпропетровську і Запоріжжі, Харкові й Донецьку — аби передати нашим сусідам масштаб протесту проти влади та її неадекватності.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
