Вибір Ангели

20.09.2013
Вибір Ангели

Напередодні виборів до Бундестагу колекція лондонського Музею мадам Тюссо поповнилася новим експонатом — восковою скульптурою канцлера ФРН Ангели Меркель. (Рейтер.)

Німеччина готується до парламентських виборів, які відбудуться в неділю, 22 вересня. Від результату яких значною мірою залежить майбутнє не тільки (а можливо, навіть не стільки) німецьких громадян, а й деяких держав Євросоюзу. Принаймні в урядах Греції та Португалії, які розраховують на нові кредити ЄС, за перебігом виборчого процесу стежать дуже уважно. Політика нинішнього уряду економічно найпотужнішої європейської держави їх цілком влаштовує. Тоді як у разі приходу до влади соціал–демократичної опозиції щедрий потік вливань у кризові економіки слабких ланок єврозони, швидше за все, суттєво всохне.

Щоправда, позиції чинного канцлера ФРН Ангели Меркель та її політичної сили — Християнсько–демократичного союзу в команді з Христистиянсько–соціальним союзом, який базується в Баварії (і днями тріумфально виграв там місцеві вибори) — напередодні виборів більш ніж міцні.

Блок ХДС/ХСС є безумовним фаворитом електоральних симпатій. Зате про його партнерів по урядовій коаліції, Вільну демократичну партію, цього не скажеш. Згідно з даними останніх соцопитувань, вільні демократи можуть розраховувати заледве на 5% голосів — якраз на рівні проходження в Бундестаг. Хоча на минулих виборах 2009 року ВДП здобула 14,6%. Найбільша опозиційна партія, Соціал–демократична, має симпатії близько 25% виборців. А її традиційні партнери, «Союз 90/Зелені», демонструють упевнене зростання рейтингу. І якщо разом зі СДПН у них виявиться більше мандатів, ніж у ХДС/ХСС із партнерами, парламентська більшість може виявитися зовсім не «меркелівською», а уряд очолить лідер есдеків Пеер Штайнбрюк. Хоча в історії ФРН, навіть зовсім нещодавній, траплялися й випадки «неправильних» коаліцій, коли «християни» були змушені вступати в урядову коаліцію з соціал–демократами.

Ще одна партія, яка впевнено долає п’яти­відсотковий виборчий бар’єр — «Ліві».

Вибори до Бундестагу відбуваються за змішаною системою. Половину депутатів обирають в одномандатних округах прямим голосуванням, а другу половину — за партійними списками окремо в кожній землі. Саме другий, «пропорційний» голос вибоця формує партійно–політичну структуру парламенту, а перший лише коригує персональний склад кожної фракції.

Як зазначають оглядачі, результат голосування значною мірою залежатиме від явки виборців. Чотири роки тому вона була рекордно низькою — на виборчі дільниці не з’явилися майже 30% громадян, наділених правом голосу. Такої низької цікавості електорату до голосування в післявоєнній історії Німеччини ще не було.

Тепер багато що залежить ще й від політичних симпатій мігрантів, яких у Німеччині налічується вже близько 16 мільйонів — це майже 19% населення країни. Щоправда, тільки 9% із них мають право брати участь у голосуванні.

Якщо у ставленні до порятунку кризових держав єврозони чинний канцлер та її суперник у боротьбі за цю посаду мають різні позиції, то щодо України їхні погляди загалом схожі. Власне, всі німецькі політики висловлюються на підтримку реформ і демократії в пострадянських державах. Проте Київ, хоч як це парадоксально звучить, більше зацікавлений у тому, щоб при владі залишилася Ангела Меркель. Попри те, що саме вона раніше жорстко критикувала Україну за ув’язнення Юлії Тимошенко, натякаючи на те, що це стане перешкодою до євроінтеграційних намірів української влади; «дружить» із Володимиром Путіним і таке інше.

Проте міжнародні оглядачі зазначають: якщо Меркель зі своїм ставленням до України вже визначилася, і її політика відома Києву, а політика української влади — Берліну, то з новим німецьким урядом довелося б починати все спочатку. Тим паче, що, за останніми чутками з кулуарів Бундестагу, Меркель уже давно пого­джується з необхідністю якнайшвидшого підписання Угоди про асоціацію України з ЄС навіть у випадку подальшого ув’язнення Тимошенко. Тож, мабуть, найбільше Київ зацікавлений у тому, щоб після недільних виборів чинна урядова коаліція в Німеччині залишилася незмінною. Адже в разі непевного результату і тривалої «коаліціади» у жовтні, коли Раді ЄС належить визначитися щодо підписання Угоди про асоціацію, офіційному Берліну буде зовсім не до України.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>