Нещодавно майже тисяча мешканців Гуляйпілля долучилася до громадських слухань з питання відсторонення від посади міського голови Олександра Жигалка. Людям довелося мітингувати просто неба, позаяк «тимчасовий уряд» Гуляйполя з волі районного голови Ігоря Бірюкова навісив замки заборони на всі приміщення. Чергова підніжка тим, хто не хоче танцювати під дудку президентських підлабузників, а тягнеться до опозиції.
Мав необережність Жигалко долучитися до «розкрутки» на батьківщині Нестора Махна осередків опозиційних партій, очолив місцеву філію УРП «Собор» — потрапив у немилість можновладців. Вони, очищаючи органи місцевого самоврядування від «бунтарів» (вибори ж Президента на носі!), ініціювали, маніпулюючи слухняними депутатами міської ради, зміщення пана Жигалка з посади мера. «Україна молода» розповідала про три «оргсесії» міськради, проведені у квітні-травні поточного року. Підсумком стало зміщення міського голови, і це — незважаючи на відсутність у сесії права дострокового припинення повноваження мера за результатами заслуховування його звіту. «Міськрада прийняла низку нелегітимних рішень, перебравши на себе право виборців питати з мера звіт, а також функцію прокуратури і суду», — вважає депутат районної ради Євген Чаплян, редактор гуляйпільської газети «Майдан». Замовним вважає усунення Олександра Жигалка з посади міського голови і лідер Української республіканської партії «Собор», голова Комітету Верховної ради з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко. На майдані перед Палацом культури «Сучасник» розповідали про принципи голосування 12 травня на сесії міськради. Голоси рахували тільки члени так званої тимчасової слідчої комісії — жодного лояльного до опального мера депутата до підрахунку голосів не допустили. Відвертою наругою над законодавством називає Євген Чаплян і ту обставину, що у кабіні для голосування (таємного!) майже весь час перебував один з ініціаторів відставки Олександра Жигалка — голова лічильної комісії Олександр Гура. Такий собі «контролер-консультант» під час заповнення бюлетенів.
Виступаючи перед гуляйпільцями, Жигалко нагадав, хто такий Гура. Цей 32-річний пан є начальником комунального підприємства «Теплокомунсервіс». Прийшовши до влади, Олександр Жигалко виявив оборудки з палива для котелень. Щонайменше на 15 тисяч доларів обікрали бюджет теплоенергетики. Це був тільки один факт перевірки. Більше ми виявити не встигли, бо рішенням сесії районної ради, без нашого відома, це підприємство несподівано підпорядковують райдержадміністрації. Тільки після втручання прокуратури відновили статус-кво Теплокомунсервісу, — розповів Жигалко.
Вартий уваги городян і факт судових претензій району на збудований за ініціативи Жигалка на кошти міста критий ринок, інші зазіхання районної влади на і без того обмежену самостійність міської громади. Люди висловили бажання, аби містом і надалі керував Олександр Жигалко, обраний двічі поспіль із вражаючою перевагою над конкурентами (у березні 2002 року аж 82 відсотки проголосували за Олександра Миколайовича). «Якби я не був принциповим і чесним, щось порушив, то мене б давно посадили за грати. Чужий я для нинішньої влади. За шість років пережив 47 великих перевірок, спростував чотири кримінальні справи, порушені за надуманими мотивами», — заявив Жигалко.
Виборці, які підтримують скинутого мера, впевнені, що наближені до «кучмівсько-есдеківського» оточення місцеві князьки будь-що силкуються перекласти вину «з хворої голови на здорову». Відтак громада жваво зреагувала на пропозицію лідера соціалістів райцентру Володимира Коваленка заснувати орден «За розвал Гуляйпільського краю» і першу з нагород вручити голові райдержадміністрації Ігорю Бірюкову. До речі, у той час як на черговій нараді, скликаній у Запорізькій облдержадміністрації, Гуляйпільський район критикували за невпинне зростання боргів із заробітної плати, голова РДА Ігор Бірюков у поті чола вирішував проблеми... волейбольної команди. На турнір ветеранів до Фінляндії він поїхав з виконуючим обов'язки міського голови Гуляйполя Сергієм Малюкою.
Тим часом учасники зібрання в Гуляйполі проголосували за поновлення у місячний термін Олександра Жигалка на посаді міського голови. Правоохоронцям доведеться зважити і на другий пункт рішення громади: встановити, куди поділися 300 тисяч гривень, про виділення яких на газифікацію району «проговорився» народний депутат Олександр Піклушенко?
Відтак до «справи Жигалка» підключилася Феміда. Як повідомив «УМ» сам Олександр Миколайович, на третій день після громадських слухань Апеляційний суд Запорізької області скасував вердикт місцевого Гуляйпільського суду, негативний, ясна річ, для екс-мера. Поки що йдеться про зміну мотивації рішення. Складається враження, ніби законно обраного міського голову поновлять на роботі лише зі згоди районного голови Ігоря Бірюкова. Коли ж прокинуться від сплячки панове прокурори і судді? Невже тільки після перемоги на президентських виборах кандидата від опозиції?
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
