Тепер українці та гості з–за кордону можуть насолодитися усіма детальними подробицями того, як же будувалася та розвивалася одна з головних православних святинь світу: з нагоди 960–річчя Києво–Печерської лаври і 85–річчя Києво–Печерського історико–культурного заповідника тут відкрився Музей історії цієї визначної української пам’ятки.
Речі митрополита Володимира теж стали експонатами
Перед співробітниками Лаври стояло завдання сповна висвітлити розвиток і формування архітектурного ансамблю монастиря та ознайомити відвідувачів із внеском видатних історичних особистостей у розквіт заповідника. Відповідно до таких цілей обрали хронологічний принцип побудови експозиції музею та розташували історичні реліквії у відреставрованих автентичних келіях соборних старців Києво–Печерської лаври XVIII сторіччя.
«Відвідувачам одразу впадає в око, що музей складається з чотирьох частин, кожна з яких відповідає певному періоду історії музею Києво–Печерської лаври. Перша секція присвячена ХІ—ХVI століттям, друга розповідає про становлення Лаври із XVII до кінця XVIII століть, третя частина охоплює перiод від кінця XVIII століття до початку революції ХХ століття, а четверта є найсучаснішою — висвітлює історію заповідника від початку ХХ століття до теперішнього часу», — зазначає у розмові з «УМ» начальник науково–дослідного відділу історії Києво–Печерської лаври та вивчення її мистецької спадщини Роман Качан.
Унікальними експонатами нового Музею історії є голограма хреста Марка Печерника XI століття і годинник у формі розп’яття, які в 1804 році подарував лаврі Московський митрополит Платон (Лєвшин). Предмети для інсталяції збирали спільними зусиллями: із власних архівних фондів, із відреставрованих копій, а також за рахунок подарованих скарбів. Роман Качан підтверджує: «Основну частину експонатів становлять наші фондові речі, адже там ми маємо справжні скарби. У процесі підготовки музею до відкриття проводився спеціальний відбір виставлених тут експонатів. Звичайно, у музеї наявні і копії деяких речей, оскільки певні пам’ятки нині вже є недосяжними або їхній розмір не дозволяє використати їх у форматі музею. Є й такі раритети, згадка про які залишилася лише на фотографіях. А от у четвертій, «сучасній», секції виставлені речі з різниці Предстоятеля Української православної церкви Блаженішого Володимира та намісника Києво–Печерської лаври митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла».
Окрім ритуальних речей, зали наповнені сотнями ікон, гравюр, посудом та церковним начинням. Тут є цілі митрополичі куточки, які переносять відвідувачів у реалії буденного життя видатних ченців. Інтер’єр XIX століття відтворюють стародавні рукописи, чорнильниці, годинники.
Ченці і друкарі
«Метою нашої секції, яка охоплює кінець XVIII і початок ХХ столiть, є показати різні моменти та аспекти чернечого життя того періоду. Зокрема, один із залів нового історичного комплексу присвячений темі чернечої книжності, начитаності, ученості. Тут представлені історичні труди, опис Лаври у працях ченців–істориків, портрети представників ученого чернецтва. Інший наш зал розкриває таємниці чернечої святості, великого подвижництва священиків — тут гості галереї можуть знайти портрети нещодавно канонізованих святих Української православної церкви. Наступний зал висвітлює тему художнього життя Лаври, зокрема часів Лаврської іконописної школи, яка особлива тим, що процес навчання тут виходив за рамки академічного вивчення іконописного стилю. Тому ми презентуємо не тільки академічні навчальні гравюри, а й пейзажі, натюрморти колишніх учнів знаної Лаврської школи. Яскравими експонатами є авторські ескізи для орнаментального розпису архітектора Олексія Вікторовича Щусєва, який займався оформленням трапезної церкви при Лаврі», — вказує на особливості однієї із секцій науковий співробітник Києво–Печерського заповідника Олена Лопухіна.
Інші секції зосереджують увагу на безпосередньому процесі становлення та розвитку монастиря. «Друга секція охоплює період XVII—XVIII століть та становить неабияку цінність. Адже саме тоді склався архітектурний ансамбль тієї Лаври, яку ми бачимо сьогодні. Тож у залах цієї секції розкрито основні моменти та секрети процесу будівництва церков, представлено плани споруд, які є на верхній території Києво–Печерської лаври. До того ж це час, коли розпочинається робота печерської друкарні, яка відзначалася високим професійним рівнем. Відвідувачі знайдуть тут ілюстровані роботи відомих українських граверів тих часів. Також у нас розміщені копії деяких господарських документів, які стосуються життя Лаври. Дух епохи відмінно передають іграшки, козацькі люльки, керамічний і металевий посуд», — розповіла «УМ» під час екскурсії Олена Сергій, завідувач сектору вивчення сакрального мистецтва і художніх колекцій заповідника.
Прискіпливі відвідувачі, яким не вистачає наявних артефактів історії зведення Лаври, зможуть образно відчути, як відбувався процес роботи тодішніх майстрів. Адже кімнати галереї облаштовані інтерактивними кіосками–довідниками на спеціальних моніторах.
