«Скажені» харчі

«Захмарна» капуста

У столичної пенсіонерки Наталії Василівни Прощук — «ціновий стрес»: її традиційний домашній борщ відтепер став занадто дорогою розкішшю. «Уявляєте, звичайна капустина «потягла» аж на 31 гривню! — обурюється жінка. — На базарі у господинь «хазяйську» курку за стільки ж можна купити. Так то ж курка — її виростити ще треба. А це звичайна капустина. Усе страшно дороге! А як ще подумаєш, що буряк, морква, цибуля — все як не китайське, то єгипетське, уже й ніякого борщу не хочеться!»

Фахівці аграрного ринку підтверджують слова Наталії Василівни: за їхніми підрахунками, «борщовий набір» цієї весни виріс у ціні втричі (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року). І особливо додала в ціні капуста — улюблений овоч Прем’єра Микола Азарова: тепер вона вже дорожча за банани! Експерти проекту «АПК–Інформ» зазначають: ціни на традиційні коренеплоди вже б’ють рекорди й далі продовжують зростати (лише за березень «борщовий набір» подорожчав майже на 10 відсотків), тоді як тепличні овочі дешевшають. «Минулого року в цей же період ціни на овочі «борщового набору» дешевшали, адже виробники, які мали запаси в необладнаних сховищах, змогли отримати до них доступ і збільшили поставки на ринок, — пояснює керівник проекту «АПК–Інформ: овочі й фрукти» Андрій Ярмак. — Але в цьому році зростання цін безпрецедентне — ніколи ще пізня капуста не коштувала 10 гривень за кілограм (гуртова ціна). Тим більше в березні».

Керівник аналітичного відділу консалтингового ангентства «ААА» Марія Колесник пояснює: ціни на овочі такі високі через досить холодний кінець зими і брак обладнаних плодоовочевих сховищ в Україні. Крім того, цього року був поганий врожай коренеплодів. Сюди ж додайте вартість палива, комунальні тарифи. Одначе, на думку експерта, дорожчати овочі більше не будуть. «На ринку вже з’явилася «молода» продукція — це тиснутиме на ціни, — каже пані Марія, — сезонний фактор впливатиме на те, що «старі» овочі будуть дешевшати. Уже з’явилася молода капуста. Звісно, вона недешева. Але сама її наявність тисне на відпускні ціни капусти старого врожаю».

«Нам же треба за щось жити!»

На стихійному базарі біля Лук’янівського ринку — теж схожі прогнози: ціни на торішню городину баби будуть «відпускати». Картоплю баба Катя продає по 7 гривень за кіло. Жінка, що сидить поруч, каже, що в неї можна купити три кілограми дрібної за десятку (на Лук’янівському ринку просять вісім гривень за кілограм), капуста «з рук» по 10 (на ринку ми не знайшли дешевше 13 гривень). Баба Катя прогнозує стан «картопляного» ринку на найближчий час: говорить, що ціна на картоплю, яку привозять селяни, іще впаде, бо люди і так неохоче купують, а жити за щось треба, тож продавці «з асфальту» будуть поступатися.

На Лук’янівському ринку знаходимо такі ж продукти, як у бабусь, тільки всі майже на двi–чотири гривні дорожчі: цибуля і морква по 10, молоко від 8 гривень, яблука — від 13, яйця — від 8,50 за десяток. Продавці торгуються неохоче, говорять: за місце треба платити, тому і ціни такі.

У супермаркетах можна знайти акційні дешеві яйця (по 4,20 гривні за десяток). Цибуля коштує 13 гривень, картопля — 6—7, морква — 8, буряк — 6–7 гривень. Однак люди не поспішають «розгрібати» товар — дорого. «За цінами не вженешся! До дорогої гречки вже психологічно звикли. Але ж подивіться на все інше! Навіть пшоно котує вже 11 гривень — такого зроду не було», — жаліється «УМ» покупець Алла в столичному магазині.

Працюватимемо на холодильник?

«Поки що тенденції до зростання цін загалом зберігаються, — каже Марія Колесник. — Але ціни не підвищуватимуться уже так стрімко й не на всі групи товарів». Щоправда, попереду великодні свята — тут продавці традиційно «накрутять» на харчах.

Не слід, наприклад, очікувати традиційного весняного подешевшання молочної продукції — вона лишатиметься дорогою. «У нас є великі проблеми в молочній галузі, — констатує Марія Колесник, — іде суттєве скорочення поголів’я і зростання собівартості виробництва (це пов’язано зі здорожчанням комбікормів). І без додаткового інвестування в галузь говорити про позитивні тенденції не доводиться».

Ще нас чекає хвиля подорожчання хлібобулочних виробів, макаронів, борошна. «Тут ще все попереду — через зарегульованість ринку, — прогнозує пані Марія. — На що нам чекати? Все залежить від дій уряду, адже виробники борошна не мають права піднімати ціни без дозволу держави». Варіантів кілька: або ми отримаємо подорожчання борошна й хлібобулочних виробів відсотків на 30, або ж матимемо дефіцит, порожні полиці і зниження якості соціальних сортів хліба (виробники намагатимуться здешевити продукцію).

Тим часом, за оцінками експертів, поки що лишатимуться стабільні ціни на курятину й олію (там теж є певна домовленість між виробниками та урядом). А ось щодо гречки та цукру експертам важко робити прогнози. «Ціна на гречку залежатиме від того, яку саме крупу завезли з Китаю, яка вона й скільки коштує. Але поки що я не бачу підстав для того, щоб гречка суттєво подешевшала, — каже пані Марія. — Із цукром теж ситуація непевна: експерти прогнозують подорожчання до кінця весни — до двох гривень на кілограмі. Але все залежатиме від ціни на світовому ринку».

Відносно стабільно на ринку м’яса. Але це поки що. За даними Державного комітету статистики, вартість свинини за кілограм живої ваги нині стартує від 8 гривень. На столичних ринках запросто можна знайти сало по сiм гривень за кіло. «Це рекордно низькі закупівельні ціни, — каже Марія Колесник, — наслідком їх падіння може стати стрімке вирізання поголів’я свиней. Але якщо так триватиме й далі, то незабаром нас чекатиме дефіцит і зростання ціни». Те саме стосується і яловичини, яка вже на ціну золота.

Загалом же експерти сходяться в одному: надалі ціни на харчі залежатимуть від того, як пройде посівна кампанія, та від дій уряду. І, звісно, від цін на світовому ринку. В одному аграрні фахівці сходяться: в усьому світі вже немає дешевих харчів. Прогнози агентства Bloomberg невтішні: ціни на продовольчі товари й надалі будуть зростати.

В українського споживача є, одначе, причини для побоювань: наслідки державного регулювання часто призводять до порожніх полиць у магазинах. «Якщо собівартість буде зростати, а держава тиснутиме на ціну, можемо отримати дефіцит певних груп товарів», — прогнозу Марія Колесник. Крім того, на думку експерта, найближчим часом, якщо буде й надалі скорочуватися купівельна спроможність українців, матимемо зниження якості продуктів харчування: виробники шукатимуть більш дешеві і менш якісні замінники.

КОПІЄЧКА

12,5 млн. українців за межею бідності

Реальна зарплата українців зменшується: так, середній заробіток у січні порівняно з минулим місяцем зменшився на 12,6% і склав 2297 гривень. Такі дані опублікував Національний банк України в огляді «Ринок праці та доходи населення України». При цьому зростає заборгованість із виплати заробітної плати — сьогодні ця сума вже «перевалила» за 1 мільярд 200 мільйонів гривень (це визнає і віце–прем’єр Сергій Тігіпко).

Як свідчить статистика, українців усе частіше відправляють у відпустку за свій рахунок, а конкуренція на ринку праці лишається гострою: у лютому на 10 робочих місць претендувало 87 осіб.

Живеться українцям і справді не солодко. Рахункова палата нещодавно заявила про підвищення рівня бідності в Україні: за останні півроку він зріс на 0,4%. І тепер за межею бідності офіційно перебуває 12,5 мільйона людей. За оцінками експертів, три мільйони наших громадян «пов’язли» в кредитах. А особливо важко пенсіонерам. Сьогодні пенсії майже 9 мільйонів українців не перевищують 1000 гривень.

Останні соціологічні дослідження свідчать про невеселі оцінки українців власних статків: третина наших співгромадян вважає себе дуже бідними. Більше половини українців (59%) оцінюють фінансове становище своєї сім’ї як задовільне (про це свідчать соціологічні дослідження компанії InMind). 19% опитаних визнають, що живуть у борг.

ПОЛІТИЧНІ ОЦІНКИ

«Уряд маніпулює цифрами»

Політична опозиція критикує роботу уряду. У «Батьківщині» заявляють про зростання на 42% цінового навантаження на сімейні бюджети більшості українців. У «Нашій Україні» теж мають що закинути Кабміну. «Заяви про урядові успіхи у сповільненні росту цін абсолютно розходяться з реальністю, — каже заступник голови політради партії «Наша Україна» Віктор Матчук. — Уряд звітує про річну інфляцію на рівні 9%, тодi як реальне зростання цін за останній рік на молоко, картоплю, борошно, олію, капусту відбулося на 40—80%, на гречку — майже на 250%, на решту продуктів — щонайменше на 20%. І навіть з урахуванням спотворених статистичних даних щодо рівня інфляції, Україна в минулому році посіла перша місце серед країн СНД щодо цього показника — 9,4%».

Крім того, за словами Матчука, прямим наслідком урядового маніпулювання показником інфляції є заниження соціальних стандартів. Так, у державному бюджеті на 2011 рік зростання прожиткового мінімуму й мінімальної зарплатні передбачене на 8,9%, на рівні офіційного розміру інфляції. Занижуючи показник інфляції, влада свідомо урізає доходи найменш забезпечених громадян.

ПРОСТО ЦИФРА

Проїдаємо половину доходів

Згідно з офіційними статистичними даними, українці стали більше витрачати грошей на їжу: якщо в 2009 році середньостатистичний українець проїдав 50,4% своїх доходів, то в 2010 цей показник зріс до 51,5%. Тобто на харчі ми витра­чаємо кожну другу гривню. Цікаво, що мешканці ЄС і США менше страждають від цінових шоків — вони витрачають на їжу 15—17% своїх доходів.

На одяг наші громадяни витрачають кожну 18–ту зароблену гривню, на поїздки в транспорті йде кожна 25–та гривня. Цікаво, що на охорону здоров’я українці витрачають трохи більше 3% своїх доходів. А незабаром (після підвищення цін на газ та електрику) найбільшим рядком витрат для нас із вами може стати оплата комунальних платежів — вона потягне більше половини доходів звичайного українця, кажуть експерти.