Одеський «Марадона» пiд вартою

24.10.2013
Одеський «Марадона» пiд вартою

Затримання одіозного москвофіла Ігоря Маркова викликало локальний протест його поплічників в Одесі. (Укрінформ.)

«Зрадники!», «Власівці!», «Ганьба!» — саме з такими вигуками прихильники відомого українофоба Ігоря Маркова штурмували будівлю Главку обласної міліції Одещини позаминулої ночі. Звільнити свого лідера, затриманого за підозрою у хуліганстві, їм не вдалося. Утім швидка мобілізація учасників спонтанного протесту (менше ніж за годину після затримання Маркова на вулицю Єврейську підтягнулося кілька сотень чоловік), їх організованість і злагоджені дії (протестантам вдалося на кілька годин заблокувати виїзди з будівлі Главку, щоб не допустити перевезення свого політичного «гуру» до Києва) багато що засвідчують. Безперечно, паростки україноненависництва, які останні роки старанно випестила в Одесі очолювана Ігорем Марковим партія «Родіна», таки підросли. І тут не обійшлося без кремлівських грошей, як кажуть окремі опоненти затриманого. Утім влада, позбавивши Маркова спочатку депутатської недоторканності, а потім ще й затримавши у справі про побиття 2007 року, вкотре засвідчила: напередодні ухвалення рішення про асоційоване членство України в ЄС такі затяті москвофіли, як Марков, — далеко не у фаворі.

Катерина підвела пiд статтю

Позавчора Ігор Марков прийшов за викликом слідчого до будівлі обласної міліції Одещини близько 18.00. За словами депутата Одеської міськради Сергія Бовбалана, колишнього нардепа викликали на допит як свідка у справі про фальсифікацію виборів 2012 року в 133­му окрузі Одеси (саме за цим округом Марков пройшов до парламенту восени минулого року), але затримали як підозрюваного в організації побиття громадян біля будинку облдержадміністрації 2 вересня 2007 року.

Слідчі вручили йому повідомлення про підозру у вчиненні хуліганських дій і затримали, щоб доставити до Печерського райсуду столиці, де Маркову мали обрати міру запобіжного заходу. У прес­службі МВС згодом повідомили, що Маркову інкримінують організацію побиття, а також безпосереднє побиття учасників пікету в Одесі.

Нагадаємо, що шість років тому в центрі Одеси відбувалися пікети проти встановлення в місті пам’ятника імператриці Катерині ІІ. Групу українських патріотів­націоналістів iз плакатами, червоно­чорними та синьо­жовтими прапорами побила чисельна група молодиків, спеціально привезена під стіни облдержадміністрації на автобусі. Кілька людей iз числа пікетувальників отримали тяжкі тілесні ушкодження. З відеороликів тих подій, розміщених в iнтернеті, можна переконатися, що дії нападників координував саме Ігор Марков.

Уже тоді Маркову висувалися ті ж самі обвинувачення у хуліганстві, що й зараз. Екс­глава МВС Юрій Луценко на власній сторінці у популярній соцмережі пригадує, що у 2009 році саме «регіонали» приховали Маркова від слідства. «Прикол сьогоднішніх подій навколо Маркова, більш відомого як лідера ОЗУ «Марадона», в тому, що зараз підконтрольні «регіоналам» силовики висувають йому те ж саме звинувачення, яке в 2009 висував я на посаді глави МВС, — пише Луценко. — Тоді справу проти Маркова зі скандалом скасувала проянуковичцька прокуратура. А впливові представники Партії регіонів тоді заступилися за Маркова. В ті дні мені особисто дзвонив депутат ПР Сівкович і попереджав, що він не допустить арешту Маркова, який ховався від допиту на його дачі. Потім «Марадону» вивезли в Придністров’я на авто з депутатськими номерами під прикриттям нардепа з КПУ Царькова. А саму справу похоронили під сукном в ГПУ».

Хуліганство через хулігана

Але нині Марков явно не зорієнтувався у зміні курсу влади на ЄС, а не на Білокам’яну. І продовжував гнути своє: мовляв, ми навіки з Росією, а ті «регіонали», які почали дивитися у бік Брюсселя — зрадили своїх виборців і є «власівцями». «Власівці» чекати не змусили і екс­нардепу пригадали минуле, вдягнувши кайданки. Дещо дивно зараз чути думку лідера фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, мовляв, затримання «колишнього провладного депутата свідчить про побудову правової держави». Просто Марков не перший i не останнiй «регiонал», який по­трапив в опалу. Нагадаємо, місяць тому його позбавили депутатського мандата рішенням суду за обвинуваченням у фальсифікації виборів­2014.

Мабуть, «Марадона» до кінця не вірив у зовсім лихий розвиток подій, інакше не прийшов би до слідчих. Водночас і самі правоохоронці були не готові до того, що після одного дзвінка українофоба під будівлею Главку збереться чималий натовп його розлючених послідовників, яким навіть вдасться пробитися на внутрішнє подвір’я та кілька годин перешкоджати правоохоронцям вивезти одіозного політика в Київ.

Міліціонери вже вивели Маркова в наручниках і посадили в машину, але проїхати їй не дала юрба міцних чоловіків. Бійці «Беркута» виявилися безпорадними перед агресивним натовпом. «Сецпризначенців» витягали з шеренги по одному і навіть кидалися до них iз кулаками. У сутичках постраждало кiлька журналістів та правоохоронців. Лише о третій ночі бійцям «Беркута», «Титана» і «Сокола» вдалося розблокувати будівлю Главку. Вже о четвертій ранку рейсовий літак із затриманим Марковим у супроводі бійців спецпідрозділу УБОЗ «Сокіл» вилетів до Києва.

За фактом нічних сутичок та опору правоохоронцям на вулиці Єврейській порушено п’ять кримінальних проваджень, затримано чотирьох найагресивніших прибічникiв Маркова.

А самому лiдеру «Родiни» Печерський райсуд учора обрав мiру запобiжного заходу — 60 днiв утримання пiд вартою (до 20 грудня).

ОЦІНКИ

Павло Кириленко,

народний депутат від ВО «Свобода», голова Одеської обласної організації ВОС із 2000 року:

«Шість років тому Маркова знали як бандита, а не як політика»

— У 2007 році було не просто побиття — це був бандитський напад за участі озброєних бойовиків на мітинг, який проводила наша організація. Керував процесом, очевидно, Марков. Тоді Маркова як політика в публічному житті ніхто не знав, але його знали у вузьких колах підприємців як бандита, рейдера і кримінального авторитета. В Одесі в нього ніколи не було великої підтримки, а особистий рейтинг був завжди нижчий, ніж рейтинг його партії «Родіна».

Протягом шести років ця партія й наближені до неї сили нагнітають ситуацію та розпалюють міжнаціональну ворожнечу. В Одесі дуже багато приїжджих «ФСБшників», які готуються дестабілізувати ситуацію в першу чергу в цьому регіоні, а потім — по Україні. ВО «Свобода» завжди звертала на це увагу, ми постійно зверталися у правоохоронні органи, в Генеральну прокуратуру для надання діям проросійськи налаштованих бандитських угрупувань в Україні належної оцінки. Тому те, що зараз відбулося, — арешт Маркова — це в тому числі результат і нашої наполегливої праці.

 

Володимир Фесенко, політолог:

«Із нього дарма ліплять опозиціонера загальнонаціонального масштабу»

— Чого в цій ситуації більше — права, справедливості чи політики? Право тут відносне. «Вибіркове правосуддя», як модно казати в останні роки. Щодо справедливості, то правильним було покарати Маркова ще тоді, в 2007­му, за гарячими слідами. Але ви не враховуєте ще один чинник. Крім політики, тут ще є бізнес. Є підозра, що в позбавленні Маркова мандата народного депутата, як і в нинішній ситуації з арештом, є велика складова одеських кланових «розборок» або ворожнеча з кимсь із впливових людей у Києві.

Не думаю, що рішення про переслідування Маркова виходило від Януковича. Не той калібр. Досі він був діячем обласного масштабу. У Маркова точно є вороги в Одесі, і це (його арешт) могли зробити для напучування всім іншим, хто виступатиме в такій самій ролі, зокрема й «регіоналам». Проте, думаю, що це серйозна помилка силових структур і тих, хто приймав таке рішення, — негативу від цього арешту набагато більше, ніж якихось дивідендів для влади.

Формально тут не можна проводити якісь аналогії зі справою Луценка чи Тимошенко — масштаб інший, зовсім інша людина. Але формально Марков тепер теж опозиціонер, і це можна подавати як утиски проти опозиції. І в цьому сенсі це ризиковано напередодні Вільнюського саміту. Хоча в Європі більше слідкують за парламентською опозицією, а не за проросійською, але ситуацію з Марковим будуть використовувати для інформаційних атак проти України в Росії, подавати це як приклад антиросійських дій української влади.

Для РФ він один із претендентів на лідерство в проросійському русі в Україні. Його діяльність об’єктивно відповідає інтересам Москви, тому його так часто демонструють на російському телебаченні.

Тож ще один негативний наслідок: із Маркова таким чином штучно роблять загальнонаціональну опозиційну фігуру, нового лідера певного руху. Спочатку — жертва, як це в нас часто буває, а потім з ореолом жертви він претендуватиме на більш значущу роль. Це може бути першим кроком до ролі кандидата на посаду Президента. Безумовно, Марков не буде фаворитом [на виборах­2015], але він буде відбирати голоси у того ж Януковича. Так що навіть з точки зору інтересів влади це не дуже правильний крок, який потенційно створює більше проблем, ніж дивідендів.

 

Олександр Палій, політолог:

«Популярність Маркова надута іноземними грішми»

— За попереднього Президента «справа Маркова» не рухалася, і я думаю, що Янукович такими діями набуде собі багатьох прихильників і в Одесі, і в усій країні. Це робиться тому, що Янукович вирішив показати всім, у тому числі закордонним силам, що він контролює територію України й не дасть проводити проти себе підривну діяльність.

У мільйонній Одесі визволяти Маркова прийшло менше сотні людей, а, наприклад, у Врадіївці, де мешкає сім тисяч людей, прийшло близько тисячі. Тобто пропорція несумісна і свідчить про те, що популярність Маркова надута іноземними грішми, і ця проблема насправді не турбує населення.