Книга палких і рожевих мрій

Рахункова палата України оприлюднила дані, які разюче розходяться із бадьо­рими реляціями Президента та керівника виконавчої влади. Так, за дев’ять місяців нинішнього року доходи держбюджету виявилися невиконаними на 7 млрд. гривень, а видатки — на 5 мільяр­дів. Дефіцит майже вдвічі перевищив минулорічні показники, а погашали його переважно запозиченнями. Найдивовижніше, що подібні тривожні тенденції стали можливими на тлі економічного зростання, про яке не забуває повідомляти влада.

«Цифри недовиконання виглядають ще разючішими, якщо врахувати два напівзаконні нюанси: підприємців змусили достроково заплатити податки на суму 14 млрд. гривень, а також на середину літа заборгованість із ПДВ становила 30 млрд. гривень, — додає «УМ» експерт Школи політичної аналітики при Києво–Могилянській академії Сергій Кисельов. — І нехай на половину суми влада випустила облігації, але підприємці не надто охоче їх купують, адже під час розрахунку існує дисконт».

Іншими словами, Кабмін не може «витиснути» із суб’єктів господарювання достатніх коштів на передбачені бюджетом витрати. Як і попередній Кабмін Юлії Тимошенко, уряд Миколи Азарова також обмежує доступ громадськості до фінансової інформації. Проте Рахунковій палаті вдалося знайти реальні цифри: план із ПДВ недовиконаний на 5,12 млрд. гривень, із податку на прибуток — на 2,56 млрд), із акцизного збору — на 1,76 млрд. «Необхідно врахувати, що такі результати ми маємо після секвестрування (скорочення. — Авт.) державного бюджету, яке провів уряд Миколи Азарова, — додає Кисельов. — Отже, безсумівно, що дер­жавний бюджет нинішнього уряду із самого початку був надто оптимістичний».

На думку експерта, нинішня влада сама ж потрапила у пастку, яку вона готувала для свого політичного опонента, перебуваючи в опозиції. Ідеться про закон про збільшення соціальних витрат. «Не можна було робити це під час кризи», — каже Кисельов. Нині ж уряд та, головне, Президент України опинилися в пастці. Відступити від своїх перед­виборчих обіцянок — політичне самогубство. Намагатися виконувати їх — практично також крах, але з відстрочкою.

«Наслідками нинішньої ситуації можуть стати збільшення інфляції та зростання державного боргу вже найближчим часом, — прогнозує Кисельов. — Вже сьогодні ми бачимо, що монетарна база зростає швидше, ніж економіка. Державний борг доходить до 40% від ВВП, хоча ще два роки тому не дотягував і до 20 відсотків». Аналітики пророкують, що найбільшої гостроти проблема сягне через рік–півтора, коли українці зрозуміють, скільки саме коштує для них підвищення зарплат та пенсій не економічним, а адміністративним шляхом. n