Блискавична законотворчість

Учора в Києві гриміли грози. У першій половині дня столицю били блискавиці, стрясали громи, заливали дощі. Одна з блискавок улучила просто у шпиль на скляній бані будинку Верховної Ради. Свідками явища стало чимало перехожих. Парламент на якийсь час був знеструмлений, поки не запрацювали стабілізатори та аварійні системи.

Саме в цей час у ВР розглядали проект закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики, внесений Президентом, проект про відмову від НАТО. Віктор Янукович із нагоди ста днів перебування при владі отримав нове знамення з неба. Два тижні тому під поривом вітру на нього упав вінок. На інавгурації протяг зачинив перед носом двері парламенту. Можливо, це таки не випадковість?

Засади Януковича...

Учора народні депутати працювали за «скороченою програмою». Вечірнього засідання не було. Парламентаріїв повантажили в автобуси і повезли у Палац «Україна», де мав звітувати Янукович. Під стіни ВР прибуло чотири великі автобуси. Однак, як повідомила «Українська правда», депутати повністю заповнили лише один. Нардепи з опозиції принципово вирішили не йти на «творчий вечір» Януковича. А коаліціонери або пішли з парламенту раніше, або поїхали до палацу на власних авто.

Незважаючи на скорочений робочий день, депутати встигли розглянути чимало проектів. Першим — якраз про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Його презентував Прем’єр–міністр Микола Азаров.

Депутати від опозиції вщент розкритикували цей папір, що визначає політичний розвиток України на наступні роки. «НУНСівець» Анатолій Матвієнко заявив, що документ містить «абсурдні положення». Проект передбачає: подальші закони не можуть суперечити закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Але цей пункт суперечить законодавству, адже жоден закон не має привілеїв над іншими.

«Заукраїнець» В’ячеслав Кириленко запідозрив Януковича в тому, що він хоче винести на референдум питання про позбавлення української мови статусу єдиної державної. Голова партії «За Україну!» наголосив: у законі нема згадки про статус української як єдиної державної. «У такій редакції, посилаючись на цей закон, це формулювання буде винесено на референдум, коли нова влада і Віктор Янукович дуже швидко внесуть проект нової Конституції», — занепокоєний Кириленко. Він також звернув увагу на те, що закон не стверджує заборону відчуження української газотранспортної системи.

«За» ухвалення проекту в першому читанні проголосували 253 депутати. Документ, зокрема, визначає пріоритетною засадою зовнішньої політики членство в Європейському Союзі. Там немає згадок про курс на НАТО, зате є норма про те, що Україна – «позаблокова держава», яка відмовляється від участі у військово–політичних союзах, але зацікавлена в розвитку європейської системи колективної безпеки». Як пояснив Микола Азаров, вилучивши пункт про НАТО, Янукович запропонував зняти із порядку денного «питання, яке роз’єднувало суспільство».

...і його розСУД

Верховна Рада також ухвалила в першому читанні проект закону про судоустрій і статус суддів («за» — 247). Як писала «УМ», документ суттєво обмежує права Верховного Суду і розширює вплив Вищої ради юстиції. «Я готовий просто сьогодні піти у відставку, лише не руйнуйте Верховний Суд! Це останнє, що в нас лишилося», — апелював до парламенту голова ВСУ Василь Онопенко. Однак депутати з коаліції не послухали висуванця БЮТ.

Судові розборки тривали й у персональній площині. Так, Рада звільнила п’ятьох суддів за порушення присяги, в тому числі суддю Окружного адмінсуду Києва Олега Бачуна. Свого часу саме Бачун скасував указ Президента Ющенка про дострокові вибори парламенту, ухвалив рішення на користь уряду Тимошенко і дозволив приватизацію Одеського припортового заводу.

Ще один документ, ухвалений учора у першому читанні, — проект закону про референдум («за» — 250). Відповідно до документа, всеукраїнський референдум за предметом може бути: конституційним референдумом (схвалення нової редакції Конституції, внесення змін до Основного закону, втрата чинності закону про внесення змін до Конституції), ратифікаційним (про зміну території України), законодавчим (щодо прийняття чи скасування чи внесення змін до закону), загальним (із будь–якого питання за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією: податків, бюджету, амністії).