«Слонячі» купання

27.02.2010

Кожен середньостатистичний кременчуківець, який мешкає в забезпеченій більшістю благ цивілізації квартирі, за добу споживає 352, 5 літра води. Отже, за місяць — понад 10 із половиною тонн! Саме такі показники водоспоживання нещодавно за суто науковою методикою «вирахували» запрошені в наддніпрянське місто фахівці Харківської національної академії міського господарства. Згадані цифри практично не відрізняються від діючих у місті норм, від яких «танцюють» тамтешні комунальники при нарахуванні оплати за всі без винятку «водні процедури» (зазначимо, що кременчуцькі «мірки» близькі до тих, які застосовуються у більшості наших міст).

І це при тому, що «профільні» науковці з Харкова мали стати своєрідними третейськими суддями в одвічній суперечці тих же таки комунальників зі споживачами їхніх послуг. Останні ж бо й досі, м’яко кажучи, сумніваються у спроможності кожного, починаючи з «грудного» немовляти і закінчуючи 90–річним старцем, щодоби «вибовтувати» вміст щонайменше двох стандартних 150–літрових ванн. Стільки води, здається, треба хіба що для бегемотів та слонів, та й то тільки в літню спеку... То звідки ж беруться ті «слонячі» норми для мешканців типових міських квартир? Тим паче за умов, коли у тих «гніздечках», господарі яких не пошкодували часу і грошей на встановлення лічильників–водомірів, фіксуються набагато менші витрати життєдайної рідини.

Попри те, що її колишня «копієчна» вартість «прищепила» більшості з нас кричуще марнотратство, подібні розрахункові парадокси вочевидь зумовлені передовсім «усередненістю» подібного обліку. Адже «поділена» на всіх вода таки витікає, в тому числі й через іржаві та продірявлені труби загальноміських мереж, будинкових підвалів, «стояків», чиїсь невідрегульовані крани, бачки унітазів тощо. Саме ці, м’яко кажучи, непродуктивні витрати й вилазять більшості не тільки кременчуківців боком. Спочатку у приголомшуючих цифрах середньостатистичних розрахункових витрат, а потім — і в наших гаманцях.