Оле-оле! Але, але…

22.10.2009
Оле-оле! Але, але…

Головне — не злякати європейців українською «швидкою».

30 листопада комісія УЄФА зробить черговий висновок стосовно підготовки нашої країни до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Звісно ж, не залишиться без уваги «суддів» і медична сфера: європейці хвилюються, аби у разі звернення до української лікарні кожен пацієнт отримав якісне обслуговування. Готуючись до такого «іспиту», наші медики проводять спеціальні засідання, аби виявити слабкі та сильні місця галузі. «УМ» з’ясувала, на що саме треба буде «налягти» лікарям, щоб не шокувати іноземних пацієнтів.

 

Робити масаж серця будуть стюарди та пожежники

Нещодавно відбулися наради у чотирьох містахпретендентах на проведення Євро­2012: у Львові, Донецьку, Харкові та Києві. Начальник Управління організації медичного забезпечення Євро­2012 МОЗ України Зіновій Гузар зазначає: «Якщо ми будемо далі рухатися такими темпами, то цілком можемо отримати позитивний висновок УЄФА щодо медичної підготовки України».

За прогнозами фахівців, під час проведення футбольного чемпіонату Україну відвідають півтора мільйона іноземців. Якщо додати до цієї цифри ще й наших вболівальників, стає зрозуміло: натовп буде чималий. Жодна людина не застрахована від проблем зі здоров’ям, а футбольні вболівальники — й поготів. У будького з «єврофанатів» може прихопити серце від спостерігання за програшем улюбленої команди. Або від сплеску позитивних емоцій. Саме тому лікарі України та Польщі нині посилено перевіряють, наскільки вони підготовлені до прийому гостей з їхніми медичними «сюрпризами».

Пан Гузар обіцяє: для того, аби звернутися до українських медиків, іноземцеві не треба буде мати при собі жодних документів чи квитанцій. Наші лікарі допоможуть і без папірців, адже державна допомога надається будькому, незалежно від громадянства. Водночас, чиновники запевняють: якщо закордонні гості масово почнуть звертатися до лікарень, це не завадить наданню допомоги українцям.

Вітчизняні лікарі зможуть прийняти пацієнтів із різними скаргами, проте Зіновій Гузар особливу увагу звертає на реанімаційну нішу: цілком ймовірно, що когось доведеться витягати «з того світу». У випадках зупинки кровообігу наші медики повинні будуть вчасно та якісно зробити потерпілим непрямий масаж серця, штучне дихання та інші необхідні заходи. «Надання невідкладної допомоги — це масове питання, — каже пан Гузар. — Цій корисній справі треба буде навчати і стюардів, і пожежників, і волонтерів!»

По знання — за кордон

Українці й самі не проти попрактикуватися у рятуванні життів, але у нас навчитися цьому ніде. Деякі школярі та студенти досі вчаться надавати невідкладну допомогу за стандартами радянської епохи, навіть не підозрюючи, що у світі вже ніхто не застосовує дзеркальця для перевірки дихання. Те саме стосується й решти нормативів, які європейська спільнота вже давно переглянула, скасувала і доповнила. Крім того, теорія дуже часто відрізняється від практики. Одна річ — уявляти собі екстремальну ситуацію, і зов­сім інша — надавати допомогу реальній людині.

Саме тому на курсах реанімаційних заходів, запроваджених у Польщі, Великої Британії, Німеччині та інших європейських країнах, будьхто може потренуватися робити штучне дихання чи масаж серця на спеціальних манекенах. Кореспондентові «УМ» вдалося випробувати свої сили у наданні допомоги одній такій людиноподібній «ляльці». Процес дійсно вражає: манекен зроблено настільки схожим на людину, що тиснути при масажі серця треба з такою самою силою, як і при наданні допомоги людині. Якщо всі реанімаційні заходи виконувати правильно, «лялька» починає дихати — це видно з рухів грудної клітки.

У Європі записатися на курси з надання невідкладної допомоги може будьхто: і лікар, і медсестра, і людина без медичної освіти. А віднедавна на такі заняття можуть потрапити наші співвітчизники, для яких створено україномовний варіант курсів у Польщі. Вісім лікарів з України вже встигли оцінити плюси закордонного навчання та застосувати знання на практиці — урятувати учасника важкої дорожньотранспортної пригоди.

Дефібрилятори посеред міста

Навчитися надавати невідкладну допомогу в Польщі можна й самостійно — ознайомившись із брошурою, в якій усі етапи реанімації зображено у вигляді коміксів. Крім книжечок, інформацію про рятувальні заходи поляки можуть отримати на показах у реанімації та днях відкритих дверей у деяких навчальних закладах. «У такі дні Ягелонський університет має рекордну кількість відвідувачів!» — каже інструктор Польської ради реанімації Юрій Шиманський.

Людей, які відвідують лекції чи курси з невідкладної допомоги, вчать не лише виявляти, чи дихає постраждалий, та правильно робити масаж серця. Слухачам медичних уроків розповідають, як користуватися автоматичним дефібрилятором — апаратом, який може «завести» серце за допомогою електричного імпульсу. Незважаючи на те, що найчастіше зупинки серця стаються не на вулиці, а вдома, у розвинених країнах будьяка людина без медичної освіти, яка знайома з алгоритмом надання невідкладної допомоги, може врятувати комусь життя, застосувавши дефібрилятор. Звісно, якщо він буде під рукою.

У Польщі, як і в інших країнах Євросоюзу, ці прилади можна знайти у місцях найбільшого скупчення людей: в аеропортах, супермаркетах та поблизу площ. Значок, на якому зображено біле серце та стрілку електричного розряду на зеленому тлі, по всій Європі трактується однаково: «тут міститься дефібрилятор». У Кракові, наприклад, таких пунктів 18. Це небагато, проте дефібрилятори дійсно працюють та можуть рятувати життя.

Водій — майстер на всі руки

Незабаром у Львівській області запрацює кілька сучасних пунктів екстреної медичної допомоги, «нашпигованих» обладнанням за останнім словом техніки. Зокрема, в кожному такому пункті буде один реанімобіль — мрія вітчизняних реаніматологів. Медичні скарби стануть доступні галичанам завдяки гранту на 1,2 мільйона євро від Євросоюзу, який отримала Львівська область у рамках підготовки до футбольного чемпіонату.

Місця, де працюватимуть пункти екстреної допомоги, було нескладно обрати: медики лише ознайомилися зі статистикою дорожньотранспортних аварій у Львівській області, і все стало на свої місця. Отож новенькі центри красуватимуться у Новояворівську, Буську, Жовкві та Миколаєві. Окремий пункт також буде розміщений у Львові. Центри допомоги розташуються у центральних районних лікарнях цих міст. В одному з таких пунктів працюватиме інформаційно­координаційний центр, який збиратиме дані про всіх потерпілих Львівщини. Окрема база даних буде для іноземців: у Львівській області й зараз буває багато гостей із­за кордону, а під час проведення «Євро­2012» їхня кількість зросте у кілька разів.

Кожна бригада, яка працюватиме на пункті екстреної допомоги, складатиметься з трьох професіоналів: лікаря, фельдшера та водія. До слова, водій реанімобіля не буде пасивним спостерігачем — якщо буде така необхідність, ця людина також братиме участь у реанімаційних заходах бригади. Польські фахівці зазначають, що це — дуже важливий момент. У житті часто трапляються ситуації, коли рятувальникам катастрофічно не вистачає ще однієї пари рук. «У нас узагалі немає такої практики, щоб водій просто завозив бригаду на місце виклику і чекав, поки медики вийдуть із будинку, — зазначає Юрій Шиманський. — Він замикає карету «швидкої», разом з усіма піднімається до потрібної квартири і в разі потреби допомагає лікарю».

«Пункт екстреної допомоги розміщуватиметься у трьох кімнатах, обладнаних сучасною медичною апаратурою та комп’ютерною технікою. Крім того, кожен пункт буде забезпечено радіозв’язком, — розповідає помічник координатора міжнародного проекту «Створення транскордонної мережі пунктів екстреної медичної допомоги та інформаційно­координаційних центрів у Львові» Людмила Гера. — А завдяки реанімобілям ми зможемо транспортувати людину в тяжкому стані, наприклад, зі Львова до Києва або зі Львова до кордону, якщо йдеться про іноземця».

Із таким оснащенням перед гостями Євро­2012 нашим медикам точно не буде соромно. «У нас був випадок, коли іноземець відмовився сідати до машини «швидкої», яка не відповідала європейським стандартам! А тепер, нарешті, у нас працюватиме сучасніша техніка, — радіє пані Гера. — Дуже тішить, що після закінчення грантової програми всі ці скарби — машини, знання та обладнання — залишаться у нас, і ми зможемо рятувати життя українців».

 

ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ НА ДОНБАСІ

Голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко зазначає, що обласна травматологія цілком готова до зустрічі іноземних гостей. У реанімаційному відділенні спеціально до Євро­2012 встановили найсучасніше обладнання, гідне кращої європейської клініки. Щоправда, одне питання — мовне — тут розв’язано не до кінця. Чимало лікарів або зовсім не знають англійської, або володіють мовою на дуже низькому рівні. Базовий рівень має лише один медпрацівник із п’ятьох. А їм же треба буде спілкуватися з пацієнтами, які ні слова не скажуть поукраїнськи чи поросійськи. Чиновники переконані, що ситуацію виправлять курси іноземної мови, які вже почали свою роботу. Навчання для лікарів — безкоштовне, за рахунок бюджету, тому більшість спеціалістів (особливо молодого віку) ходить на курси із задоволенням. За два роки вони цілком можуть опанувати знання, необхідні для порозуміння з іноземцями.