День ліквідованих катастроф

23.04.2008
День ліквідованих катастроф

Ватутінці на невеликому острівці чекали порятунку... (Фото автора.)

Наступного дня після горезвісної пожежі на ТЦ «Барабашово», коли політики наввипередки докопувалися до істинних причин надзвичайної ситуації, вогнем у Харківському регіоні вкрилося ще й селище Ватутіне Ново–Водолазького району. Стихія розбушувалася настільки, що для її приборкання довелося викликати не лише колону «пожежок», а й гелікоптер, оснащений спеціальною ємністю. Пілот нею зачерпнув в озері дві тонни води, збуривши чималу хвилю вкупі з добрячим ураганом, і вилив на верхівки дерев, охоплені сіро–червоним полум’ям. Стихія одразу ж відступила. Вдалий маневр змусив рятувальників укотре пожалкувати про те, що гелікоптери у них тепер на вагу золота. А міністр МНС Володимир Шандра у свою чергу повідомив, що його відомство має намір уже найближчим часом бодай частково оновити рятувальний авіапарк.

До речі, брак нової техніки сьогодні настільки відчутний, що це починають розуміти не лише фахівці МНС. Скажімо, народний депутат Олександр Фельдман, побачивши, як стрімко вогонь знищує його «Барабашово», пообіцяв рятувальникам придбати вже найближчим часом кілька «пожежок» та новенький гелікоптер. Представники Держкомлісгоспу, які приєдналися до всеукраїнських навчань, у свою чергу говорять, що їм авіатехніка потрібна не лише для гасіння пожеж, а й патрулювання 3,4 мільйона гектарів лісових масивів. Таку величезну площу автівкою не об’їдеш, а вогняні стихії останнім часом стали навдивовиж регулярними. «Стільки пожеж, як було минулого літа, не траплялося за все останнє десятиліття, — каже заступник начальника Держкомлісгоспу Валерій Лозицький. — За викликом ми виїжджали більш як 5 тисяч разів. З порівняно невеликими пожежами справлялися самі, а там, де вогонь охоплював 50 гектарів і більше, кликали на допомогу підрозділи МНС».

У день навчань на Ватутіне обрушувалося одне лихо за другим. Неподалік селища зіткнулася з автомобілем цистерна, наповнена хлором. Токсична рідина вилилася на землю. Аби ліквідувати наслідки НП, на місце імпровізованої аварії прибули фахівці хімічної служби, медицини катастроф та МНС, швидка медична допомога. Вони оперативно посадили «потерпілих» на транспортний вертоліт, підняли перевернуту цистерну й очистили поверхню ґрунту від хімічного забруднення.

А тим часом у самому селищі, крім лісової пожежі, здійнявся ще й страшний буревій та пішла небачена злива. Повалені дерева та обірвані дроти електромережі — це не найстрашніше лихо, що трапилося під час стихії. Рятуючись від великої повені, бідолашні ватутінці перебралися на невеликий острівець і там чекали порятунку. До них направили якийсь універсальний бронетранспортер, що однаково швидко рухається і сушею, і поверхнею води.

Володимир Шандра каже, що обрані для навчань катастрофи рятувальники навмисне не вигадували. Кожна з них, на жаль, траплялася в реальному житті. Скажімо, цистерна з хлором кілька місяців тому перевернулася поблизу первомайського «Хімпрому», доставивши співробітникам МНС чимало клопоту. Що ж стосується пожеж, повеней і буревіїв, то вони стали невід’ємною ознакою нашого часу і змушують рятувальників бути готовими до них щохвилини.

Старі проблеми, як давні болячки, докучають не менше. Одна з них — Чорнобильська АЕС. За словами міністра, Україна після аварії тільки на ліквідацію її наслідків уже витратила 8,5 мільярда доларів, але це ще не все. До кінця року буде розроблено проект об’єкта «Укриття–2», під яким «схоронять» четвертий енергоблок. Його будівництво розпочнеться у 2009–му і триватиме близько трьох років. Як повідомив Володимир Шандра, ядерне паливо з інших енергоблоків ЧАЕС остаточно виймуть до кінця вже цього місяця. Людям, які залишатимуться без роботи, держава пропонуватиме працевлаштуватися у зоні відчуження або у Славутичі. Саме поняття «зона» для України, скоріш за все, не втрачатиме актуальність ще довго. На її території знаходиться чимало могильників, які потребують перезахоронення. Останньою проблемою наразі опікується спеціально створена урядова комісія. Йдеться тільки про радіоактивні відходи. З відпрацьованим ядерним паливом — інша проблема. Наразі його ще відправляють до Росії, яка, згідно з укладеним раніше договором, у 2014 році поверне нам його назад. Тобто про те, що з ним робити далі, треба думати вже зараз.