Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни?
Якби не повномасштабне вторгнення, сьогодні б в Україні були президентські вибори. >>
Маю давню традицію: коли приходить новий президент, завжди думаю, як він піде і що робитиме після?
Петро Порошенко іде достойно - зібравши підтримку найсвідоміших українців, моральних авторитетів, цвіту нації, як би пафосно це не звучало.
Саме її нині не має, але має здобути нинішній переможець. Це означає, що в травні 2014 року ми дійсно вибрали найкращого з тих, хто був.
Петро Порошенко став першим президентом України, який дійсно хотів її очолити сам і, як показує досвід, був готовим до більшості з тих викликів, що мала країна. Стати лідером удруге не зміг - підвели принципи управління та особисті якості.
Тепер маятник хитнувся в інший бік. Маємо президента, який і сам не хотів, і є найменш готовим до ролі першої особи в Україні-2019 з усіх лідерів перегонів. Він входить як тріумфатор, але ким він буде насправді, ми зможемо дізнатися лише тоді, коли він зможе піти. Коли побачимо, що він зробив для країни насправді і що робитиме після. Така доля президента в історії.
Від сьогодні Володимир Зеленський більше не належить собі. Він уже належить країні. Попри те, що, можливо, цього не усвідомлює. У нього починається курс молодого бійця, в рамках якого, зокрема, доведеться ґрунтовно вивчити уроки з історії України. Його чекає багато відкриттів - і в теорії, і на власному досвіді.
Якби не повномасштабне вторгнення, сьогодні б в Україні були президентські вибори. >>
Уся наша оборона це те, що встигла викопати піхота своїми лопатами, і якісь деревця, які піхота сама собі зробила для перекриття в сусідній посадці. Тому втрати у нас шалені від гранат з дронів та гранатометів, від мінометів. >>
Той, хто нині виконує обовʼязки президента України, справді не лише був ним усе своє життя до Банкової, а й залишається таким досі. >>
Зовсім не так, як хотілося б Банковій. Не той портрет. На фото - не Зеленський. Залужний. З компліментарними словами про Головнокомандувача і про кризу довіри ОП до генерала, який має набагато більшу підтримку і любов українців, ніж сам президент. >>
Інформаційний цунамі, викликаний під вечір 29 січня повідомленням про звільнення головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, до ранку 30 січня пішов на спад. Так звільняв, чи не звільняв? І що це було? >>
Президент повинен внести адекватний Законопроект про мобілізацію не лише з обов'язками громадян, а ще й з гарантіями їм від держави. А нардепи за нього повинні проголосувати. >>