Що буде, якщо все-таки переможе Зеленський

08:43, 14.04.2019

Що буде, якщо все-таки переможе Зеленський


У цьому пості я не збираюся будувати апокаліптичні прогнози або користуватися чутками, навіть дуже правдоподібними.

 

Я буду керуватися

 

1) списком завдань і викликів, які стоять перед Україною, і отже президенту доведеться їх вирішувати

 

2) особливостями характеру Зеленського і Коломойського, їх відомими навичками і способами вирішення проблем, які вони використовували раніше.

 

Цього достатньо, щоб припустити, що вони будуть робити в найближчий рік і чим це закінчиться.

 

1. Економіка

 

Коломойський поверне собі Приватбанк – процес повернення вже запущений, не чекаючи результатів виборів. Нагадаю, що коли Приват забирали, він був порожній – близько 2 мільярдів доларів Коломойський вивів на офшори, це те, що вдалося обчислити. Україна подала позови до європейських судів на повернення вкраденого, а дірку в банку закрила за рахунок наших податків – на докапіталізацію банку держава витратила понад 155 млрд грн.

 

Разом, якщо Коломойський через тиск на суд забере дофінансований нами Приватбанк і скасує позови, то Україна втратить 7-8 мільярдів доларів. Це приблизно 6% ВВП, і це більше, ніж весь бюджет оборонки. Серйозна пробоїна нижче ватерлінії.

 

Дивлячись на ці фокуси, МВФ піде не попрощавшись. Вони дають кредити тільки в обмін на реформи і збалансований бюджет, а якщо країна може просто так злити $ 8 млрд у унітаз, то вона відноситься до непередбачуваних. Нагадаю, що кредити МВФ бралися не для того, щоб їх витрачати – вони швидше є гарантією, що нам буде чим повертати борги, і сигналом для інших кредиторів і інвесторів – “все ок, з Україною можна працювати”. Якщо МВФ йде, наш кредитний рейтинг знову падає до переддефолтного і ні кредитів ні інвестицій не буде.

 

Відхід МВФ у Зеленського творчо обіграють – “я ж обіцяв послати їх нахрен, ну ось – послав!”. Загальна радість, рейтинг Зеленського наздоганяє Путіна.

 

І тут в бік прилітає наступна торпеда – держборг України. Нагадаю що створили його не Гройсман з Яценюком, а Тимошенко з Азаровим. Однак віддавати його доведеться всім нам, і 2019 рік – піковий по виплатах: 12,7 млрд доларів, і ще 10,5 млрд доларів в 2020-му році. Єдиний спосіб повернути ці гроші – отримати кредит, та тільки МВФ пішов і ніхто грошей більше не дає.

 

Вирішити цю проблему ЗеКоманда може двома способами.

 

Перший всім відомий – дефолт. Коломойський однозначно вважає це рішення найоптимальнішим, та й його гасло “борги віддають тільки боягузи” не є таємницею. Логіка в його позиції є: дефолт призведе до відходу іноземного капіталу, відтоку інвестицій, обвалу вартості нерухомості та бізнесу – отже можна буде все це скупити за копійки. За ті самі 8 мільярдів, які вдасться віджати у країни на першому етапі, вже запущеному в справу. Інші олігархи теж встигнуть поживитися.

 

У народу все буде не так добре, як у Вови з Беньою. Дефолт неминуче призведе до краху гривні – мова йде про падіння в рази. Уявіть собі курс долара в 100 або 200 гривень? Уявіть собі вартість літра бензину, кубометра газу і тони вугілля, вартість яких завжди прив’язана до обмінного курсу? Уявіть космічний ріст цін на все взагалі, від послуг ЖКГ до ціни на хліб – адже вуглеводні використовуються і у виробництві і в транспортуванні. Купити євробляху зможуть дозволити собі тільки дуже багаті люди, а вже скористатися безвізом … забудьте. Країна-жебрачка – це потоки біженців, а значить порушення міграційного режиму, що є однією з причин скасувати безвізу, прописаних в самій угоді. Так що досягнення останніх 5 років будуть вбиті дуже швидко.

 

Коротше, якщо ви пам’ятаєте початок 90-х – ось приблизно буде те саме. Тільки ще і з війною на сході, приватними арміями і купою стволів в руках. Свіжий приклад з відключеннями світла, голодом і мільйонами біженців – Венесуела, можете спостерігати онлайн.

 

Є другий спосіб, що дозволяє не доводити до дефолту. Гроші може дати Путін. Але ми всі чудово розуміємо, що просто так гроші він не дасть, а тільки в обмін на раніше озвучені вимоги – які Зеленський вже запропонував обговорювати і “зійтися посередині”. Ну ось так і виглядає цей компроміс: ми вам 20 лярдів на покриття боргів, а ви нам – відмову від Євроасоціації та НАТО, повернення в Тайговий союз, офіційну відмову від претензій на Крим і прийняття “ДНР” і “ЛНР” до складу України на правах ледь не автономних республік з правом вето в Раді.

 

Я не знаю, який варіант вибере Коломойський – дефолт чи втрату суверенітету. Але обидва варіанти є пеклом, повз яке нам вдалося пройти і не впасти у 2014-2019 роках – не в останню чергу завдяки “жахливому баризі” Порошенку.

 

2. Армія

 

Далеко не всі наші солдати воюють “за ідею”, але все ж багато хто з них знаходяться на передовій не тільки тому що “гроші платять”, а реально вважають своїм обов’язком захищати Україну. Після того як президентом виберуть клоуна, який насміхається над нашою армією і мріє домовлятися з Путіним, ці солдати підуть з армії. Тому що немає сенсу захищати ватяне населення Дніпра від ватних сепаратистів Донецька і ватяних “іхтамнетов” з Росії. Якщо у них однакові з ватою цінності, то про що ця війна? .. Якщо ви “втомилися ат вайны”, хоча навіть не бачили її, і здалися – то навіщо вам армія? ..

 

А далі українську армію розпустять. Пам’ятайте вище згадані два варіанти економічного пекла? .. Якщо Бєня ляже під Путіна, воювати буде ні з ким, а якщо буде дефолт – то нічим. Бо війна – це дорого. Незалежність – це дуже дорого. Шкода, що ніхто не пояснив це народу в 1991-му.

 

Думаю після інавгурації “Зе”, нашій армії залишиться жити не більше року. Можливо усвідомивши це, армійська верхівка відважиться на переворот – у них же не буде іншого виходу. Це третє пекло, повз яке ми пропетляли завдяки “договірнякам” жахливого Порошенко. Якщо військовий переворот буде успішним – вийде та сама хунта, про яку цілодобово безперервно горлало російське ТБ. Військові не вміють управляти капіталістичною економікою, не вміють займатися бізнесом, не вміють бути дипломатами, так що глибина нашого пекла буде ніяк не меншою від двох перших варіантів.

 

Якщо військовий переворот не буде успішним, і наприклад наткнеться на опір аваковської нацгвардії та приватних армій олігархів, то в країні почнеться та сама громадянська війна, про яку цілодобово безперервно горлало російське ТБ. Тут вже не буде “вчора звільнених” бурятів на російських танках, тут свої вбиватимуть своїх, населення буде ховатися по підвалах і виживати хто як зможе. Це четверте пекло, в яке ми ризикували попасти у всі ці роки. Чудо, що не звалилися – і у цього чуда є автор, але я не хочу набридати.

 

Але, якщо вважаєте цей варіант неможливим в наш освічений час, – подивіться на Донбас або на Сирію. Крихку рівновагу України дуже просто порушити, і раз ви можете дозволити собі вибирати президента “по-приколу” або “на зло”, то чому армія не може захотіти його повалити з тих самих причин?

 

3. Внутрішня політика

 

Серіал “Слуга народу” на радість глядачам знайде своє продовження – але трохи в іншому форматі. У ньому будуть показувати, як справжній Зе-президент проводить несправжні Зе-реформи. Як він розпікає міністрів на важливих зборах, як “зривається і матюкає чиновників”. Можливо навіть покажуть розстріл або відрубували руки кількох олігархів і корупціонерів, знесуть бульдозером величезний будинок якогось судді – коротше будуть робити все те, що так подобається простому люду.

 

Ось тільки все це залишиться в телевізорі. Зараз 3D-графіка дійшла до таких висот, що зобразити відрубування руки з натуральною кров’ю або знесення будинку – не проблема, особливо коли замість міністрів і олігархів актори. І хоча в реальності нікого не розстріляють і ніяких реформ не буде – народ повірить телевізору, а не своїм очам.

 

Не вірите? Я теж не вірив, поки не побачив результати голосування по Дніпропетровській області. (ВАЖЛИВО: мова саме про область, де губернатором був Резніченко, а не про Дніпро, де мером був Філатов). В області шаленими темпами будувалися дороги, будувалися і реконструювалися десятки шкіл нового типу та дитсадків – прямо в селах і райцентрах, в яких нічого не будувалося з кінця 80-х років! Будувалися парки і сквери, розчищалися русла річок (фантастика), обладнувалися пляжі – та маса всього було зроблено. І кожен день Резниченко і його команда наголошували, що вони – команда Порошенко.

 

Але жителі Дніпропетровської області повірили не своїм очам, а телевізору, де одні клоуни розповіли їм як все погано і яка навколо ко-ко-корупція, а інші клоуни показали їм чудесного президента на велосипеді. Результат Порошенко в Дніпропетровській області – 8%, нижче ніж в середньому по країні.

 

А до цього телевізору повірили мешканці Донецька і пішли на “референдум”. Багато з них до цих пір вірять в криваву хунту і розп’ятого хлопчика, тому що телевізор – сильніший. Давайте вже визнаємо це як факт.

 

Так що не сумнівайтеся, шоу “Слуга народу” з імітацією реформ продовжиться, як мінімум до виборів в Раду восени 2019 року. Після того, як партія ЗеКо отримає свої 30% голосів і сформує “ширку” з БЮТ, половиною аваковського Нарфронту, перебіжчиками з БПП, опоблоком Бойка та іншим мотлохом, влада в Україні буде повністю і безповоротно захоплена олігархами. Буде сформовано новий кабмін, замінено керівництво НБУ, ГПУ і СБУ. Аваков залишиться главою МВС, так що всі силовики стануть підконтрольними одному центру, а не як зараз, коли є баланс і взаємний контроль. По суті це повернення до часів Януковича, з одним нюансом.

 

Вже була озвучена ідея (причому озвучена самою ЗеКоМандою), що їх ймовірною метою є усунення самого поста президента, зведення його фукнцій до церемоніальних. Тому що сильний президент – це непередбачуваність, бо ж мало кого наступного разу народ вибере? Олігархи все ж не ідіоти, вчаться на помилках, і появи другого незалежного від них Порошенка не допустять.

 

Прибрати президентський пост зовсім не складно. Яким би не був вибір – дефолт чи втрата суверенітету, все одно буде дупа, і треба буде когось призначити винним. А заодно пояснити народу “Бачите як погано, коли долю країни вирішує одна людина? А це ж ви його вибрали, більшістю голосів. Давайте зробимо, щоб президент взагалі ні на що не впливав. Тим більше ми ж обіцяли реформи, ну ось вам.”

 

Це, до речі, збігається з обіцянкою Зеленського відпрацювати всього один президентський термін – адже другий вже не буде потрібен. Та й у першому ніхто не обіцяв зелекторату, що весь термін у президента будуть якісь повноваження. У черговому сезоні “Слуги народу” можна буде показати, як народ позбавили від проблем, усунувши президента. Упевнений, до того моменту рейтинг Зеленського буде таким жалюгідним, що народ буде глибоко задоволений розвитком сюжету.

 

Саме шоу після цього втратить стратегічну важливість, але думаю його не вимкненуть, тому що під прикриттям мультиків грабувати країну буде набагато безпечніше.

 

4. Зовнішня політика

 

Та яка там зовнішня політика… Пару раз поспілкувавшись з Бека-Мека Зеленським глави інших країн постараються забути сама назва “Україна”. І зроблять це з полегшенням.

 

Так-так, з великим полегшенням. А ви думаєте, що всі ці п’ять років вони вводили санкції проти Росії, тому що просто хотіли нам допомогти?

 

На жаль ні. Ось наприклад Німеччина, у якій в 2013 році товарообіг з Росією склав 74,9 млрд. доларів. З Росії нафту і газ, в Росію – автомобілі та іншу продукцію з високою доданою вартістю. Десятки мільярдів доларів, що йдуть в економіку Німеччини, на заводи, де трудяться і отримують високу зарплату громадяни Німеччини. І тут раптом до промисловців приходить пані Меркель і каже “ми тут захотіли санкції на Росію накласти, так що більше ви туди нічого не продасте”. Це та сама Меркель, яка у 2013-му як лідер партії ХДС хотіла, щоб її партію і її саму (або її наступника) вибрали громадяни Німеччини, які через ці санкцій залишаться без роботи? І ось вона чомусь і для чогось повинна переконати робітників і власників заводів, що так буде краще, тому що в якійсь далекій Україні Путін воює “іхтамнєтами”? Нафіга їй цей геморой, нафіга це німецьким промисловцям, нафіга це німецьким робітникам?

 

Те ж саме з Францією, яка будувала кораблі для Росії, а потім була змушена рахувати збитки і шукати іншого покупця. Те ж саме з Іспанією, Австрією, Нідерландами, Данією – нікому не хочеться мати проблеми, через те що проблеми є у якоїсь там України.

 

Ви взагалі уявляєте, яких зусиль коштувало Порошенкові і його дипкорпусу переконати більшість цивілізованого світу нас підтримувати, фінансово допомагати нам і вводити санкції проти Росії? Це, сука, щоденний подвиг, я не можу це інакше розцінити.

 

Все, що потрібно, щоб повернути все назад – це перестати здійснювати цей щоденний подвиг. Просто перестати домагатися підтримки – і про Україну із задоволенням забудуть. Тим більше що санкції не потрібно скасовувати – їх зараз потрібно продовжувати кожні півроку, і одного разу їх просто не продовжать.

 

Немає санкцій – значить у Росії розв’язані руки. Хочеш – пробивай коридор до Криму, хочеш – роби Новоросію до Дніпра. Ну а якщо українці “втомились ат вайны” і вибрали головнокомандувачем чувака, який говорить “треба просто припинити стріляти”? Якщо українці самі не хочуть себе захищати, то чому це має робити решта світу?


5. Росія

 

А Росія виграє цю війну. Руками українців. Знову ж – нічого нового, сто років тому історія була така ж. Потім був колективний СРСР, Голодомор, Гулаг, мільйони загиблих... Що з цього повториться особисто з вами – вибирати вам.


6. Альтернатива

 

Вона всього одна – робити те, що вже п’ять років робить Порошенко. Тільки так ми можемо і залишитися суверенною державою і вижити. Так, це повільно. Так, це дорого. Але інакше буде як описано вище.

 

Ви запитаєте “ну ок, а чому Зеленський не може робити те, що робить Порошенко?”. Не може, бо не дуже розумний і не має здібностей – це зрозуміло кожному, хто слухав його виступи без сценарію. Не може, бо він “малорос”, який не любить Україну і мріє “повернути все як було” (тільки замість 2013 року буде 1991-й). Не може, бо є лялькою Коломойського, а він скидає Порошенка зовсім не для того, щоб продовжувати реформи Порошенко.

 

Ігор Бігдан, 3 квітня 2019 року, ibigdan.livejournal.com