Найскладнішим у справах про розлучення є не юридичні нюанси, не оформлення документів - найскладніше почати сторонам спілкуватися та почати домовлятися. Сімейні справи - це ті, які в принципі повинні вирішуватися хоча б на найменших домовленостях.
Інакше можна довго судитися і жодна сторона від цього не виграє - ні той, хто отримав бажане рішення, ні той, хто залишився ображеним. І звичайно, від судової війни, яка може тривати між батьками роками, найбільше страждають діти. Отже, практика доводить: найскладніше, але і найважливіше, початися спілкуватися.
Яким чином це зробити? Головне - зменшити свою образу. Сімейні справи обумовлені внутрішньою образою, тому сторони не можуть навіть адекватно оцінити свої інтереси і інтереси своїх дітей. Емоції заважають усвідомити, що вигідніше просто розірвати шлюб і якомога спокійніше поділити майно, хоч якось.
Якби сторони подивилися на цей конфлікт з боку, наприклад, якби вони радили не собі, а своїм друзям, порада була б така сам: швидше пройти процес і спокійно розійтися. Але коли люди самі всередині ситуації, так не роблять. Саме тому порада зовнішнього спостерігача: адвоката, юриста чи хоча би психолога - буде дуже корисною. Єдине, треба розуміти, що психологічна допомога важлива, але вона ніяк не допомагає в оформленні документів та захисті майнових інтересів.
Що може сприяти спілкуванню? Хоча би спостереження за собою і пошук гострих емоційних моментів. Якщо ви його зафіксували, усвідомили, що нормально спілкуватися далі неможливо, треба залучати спеціаліста.
Іншій стороні достатньо просто сказати: “Шановний чи шановна, далі спілкуйся з моїм юристом. Все нормально. Я тебе поважаю. Це не емоційне рішення. Просто мені мій адвокат радив далі спілкуватися через нього”.
До речі, посилання на свого юриста, представника, адвоката, на те, що це його порада, теж діє психологічно й сприяє нормальному спілкуванню.
Сергій Крижов,
старший юрист компанії Hillmont Partners, фахівець із сімейного права
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>