Цвітіння не за графіком
І хоч останніми днями температура повітря в Україні знизилася до помірних мінусів, ігнорувати той факт, що цьогорічна зима вже побила кілька теплових рекордів, — легковажно.
Минулого тижня у трьох районах Києва (Дніпровський, Оболонський, Печерський) жителі помітили гарне й водночас тривожне явище — передчасне цвітіння вишневих дерев — сакур.
Зазвичай японські вишні розпускаються у квітні, та все змінилося через температуру, що наприкінці січня зросла до пізніх березневих позначок.
Олександр Возний, начальник Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міськдержадміністрації, зауважив, що цвітіння не в сезон виснажує дерева, підвищує ризик обмороження та знижує їхню стійкість до хвороб.
Проте подібне спостерігають не лише в Україні. «Наприклад, у Мексиці все раніше розквітають культові дерева жакаранди, період цвітіння яких має припадати на весну, а у Великій Британії цього року вже помітили джмелів, що почали будувати гнізда у зимові місяці», — каже пан Возний.
Тому зараз очолюваний ним департамент працює над комплексним Планом адаптації до зміни клімату — документом, що міститиме всебічну оцінку вразливостей та ризиків, управління потенційними ризиками, а також розробку заходів для підвищення стійкості міста до кліматичних змін.
Передчасне повернення
Ви ніколи не задумувалися, як птахи розуміють, коли пора повертатися з теплих країв? Вони, на відміну від людей, не можуть загуглити погоду іншого міста або країни, тож чому вони мало того, що знають, коли вже можна летіти назад, так ще й роблять це раніше звичних нам дат?
Наприклад, журавель раніше завжди повертався в березні, а тут вже з різних куточків України люди дивуються пташиним ключам у небі.
Конкретно в журавлів сірих бажання відлетіти/прилетіти регулюється гормонами, а вони у свою чергу спираються на добовий ритм освітлення. Світла меншає — пора відлітати.
Та навіть коли птах вже досяг екватора, де тривалість дня та ночі завжди однакова, його «внутрішній календар» залишається прив’язаним до місця гніздування.
Відповідно, журавель сірий відчуває ранній прихід тепла й зривається назад на Батьківщину. Якщо ж морози знову повернуться, він або перечекає негоду, заклякнувши, й таким чином збереже енергію, або ж відкочує до теплішого місця і згодом повернеться.
Гіпотетичний неврожай
Поки Трамп уже вдруге намагається вивести США з Паризької кліматичної угоди, команда дослідників з Університету Іллінойсу (США) встигла модифікувати картоплю, яка тепер збільшується в масі на 30% під час сильної спеки, на відміну від звичайних коренеплодів, що при схожій температурі буквально запікаються у землі.
Вдалося їм це завдяки додаванню двох генів, що підвищили ефективність фотосинтезу, а він — збільшив урожайність. Вчені запевняють, що така модифікація не вплинула на якість овоча, проте пристрасті про користь та шкоду ГМО в суспільстві досі вирують.
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка зазначає, що в квітні цього року левова частка картопляного врожаю на українських поличках буде імпортною: «Я не кажу, що не буде вітчизняної. Вона буде, але її буде менше, ніж це було в минулі роки. А для кінцевого споживача, думаю, ціна може спокійно піднятися до 50 грн за кілограм, це точно», — сказав він в ефірі «Українського радіо».
А ось Віра Балабух — кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України — вважає найкращим рішенням не панікувати й далі спостерігати за ситуацією: «Перспективи врожаю варто оцінювати ближче до початку сезону, послухавши синоптиків. Бо кліматичні прогнози — це про тенденцію, а синоптичні — вже про деталі. Саме синоптики нам розкажуть, чи будуть заморозки на ґрунті і де та які випадуть опади».
Олеся МАЗУРКОВА