Війна на порозі: Європа боїться вторгнення Росії до України, але не всі країни готові до рішучих кроків

20.01.2022
Війна на порозі: Європа боїться вторгнення Росії до України, але не всі країни готові до рішучих кроків

Британський літак зі зброєю для України мусив летіти в обхід ФРН. (Фото з відкритих джерел)

«Європа зараз ближче до війни, ніж після розпаду колишньої Югославії», — така жорстка заява пролунала з вуст дипломата ЄС, з яким журналістка Бі-Бі-Сі неофіційно обговорила нинішню напругу у відносинах з Москвою через нарощування військової сили на кордоні з Україною.

 

Настрій у Брюсселі — нервовий. Є реальні побоювання, що Європа може зіткнутися з найгіршою безпековою кризою за останні десятиліття.


Оптимісти не вірять, що Москва має для цього достатню військову міць, не кажучи вже про гроші чи підтримку з боку самих росіян.

 

Песимісти пам’ятають, що Кремль не завжди керується раціональністю і здоровим глуздом, тому попереджають Москву «надзвичайними наслідками» у разі агресії проти України.

Мрій про мир, але готуйся до війни

Ті ж, хто пам’ятає про золоте правило «мрій про мир, але готуйся до війни», роблять відповідні приготування. Минулими вихідними Швеція перекинула сотні своїх військових на стратегічно важливий острів Готланд, розташований у Балтійському морі.

 

Ще раніше Данія також посилила свою присутність у регіоні. Зростання напруги знову розпалило дебати у Фінляндії й Швеції про те, чи потрібно їм вступати до НАТО.


А сам об’єкт нападу залишається поза кадром. Головне занепокоєння Заходу — Вашингтона, НАТО, Великої Британії та ЄС — стосується не так можливої війни проти України, як того, що Москва прагне розділити й дестабілізувати Європу, розхитуючи баланс сил на континенті на користь Кремля, констатує Бі-Бі-Сі.

 

І тут кореспондентка британської корпорації згадує сказані їй слова прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким, що Заходу необхідно «прокинутися від свого геополітичного сну» щодо намірів Москви. Але, як це вже часто траплялося, коли справа доходить до зовнішньої політики, лідери ЄС далекі від єдності у виборі курсу.


Реально небезпеку для України опинитися під «російськими чоботами» усвідомлюють хіба що її найближчі сусіди, які вже мають досвід перебування під російським «лаптем» — три країни Балтії та Польща. Тим же, що на «на Заході Західної Європи» — байдуже, зокрема Франції.

 

Німеччина у своїй «невизначеності» та ставці «на дипломатію» скоріше лише підіграє Кремлю, ніж стримує його. Якби відносини між Британією і ЄС не ускладнив «Брекзит», то зараз дипломати Лондона, Берліна і Парижа значно активніше вели б діалог щодо Москви.


Адміністрація Байдена чекає на жорстку позицію ЄС залежно від того, який курс обере Москва: військове вторгнення в Україну, кібератаки, кампанії з дез­інформації або, що вважають найбільш імовірним, суміш гібридних атак, пише Бі-Бі-Сі.

 

Оптимісти прогнозують, що ЄС погодить можливі санкції до 24 січня, на наступній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Деякі країни ЄС хвилює «шкурне» питання — скільки коштуватимуть можливі санкції їхній економіці, тому результат цих переговорів може сподобатися не всім. Крім того, ЄС непокоїть постачання газу з Росії.

Надія на далеких друзів?

Як не дивно, але «Брекзит» тепер сприяє Україні. У Лондона не зв’язані руки аморфністю Брюсселя та його правилом колективної безвідповідальності під гаслом колективного прийняття рішень.

 

Велика Британія заявила про початок постачання Україні легких протитанкових озброєнь. Про це британському парламенту сказав міністр оборони Бен Воллес. Перші системи вже доставили 17 січня, і невелика група британських військових проведе для українських колег нетривале навчання. «Це не стратегічні озброєння, і вони не становлять загрози для Росії».

 

Як пише британська газета «Гардіан», найімовірніше, йдеться про портативну легку протитанкову зброю нового покоління з радіусом дії кілька сотень метрів. Вона має схожі можливості з американськими системами «Джавелін», але не така потужна. Однак «теоретично» здатна вивести танк iз ладу ударом зверху.


Тим часом канадське видання «Глобал Ньюс» повідомляє, що Канада відправила в Україну загін сил спеціального призначення на тлі загострення між НАТО й Росією.

 

Розгортання невеликого контингенту полку спеціальних операцій спрямоване на стримування російської агресії в Україні та визначення шляхів допомоги українській владі.

 

«За словами джерел, підрозділ також отримав завдання допомогти розробити плани евакуації канадського дипломатичного персоналу в разі повномасштабного вторгнення», — повідомляє «Глобал Ньюс».


Також на знак підтримки в Україну прибула з візитом міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі. У Києві глава МЗС Канади мала заплановану зустріч з українським прем’єром Денисом Шмигалем. У заяві міністерка Жолі ствердила, що російські війська на кордоні з Україною загрожують безпеці всього регіону.

 

«Ці агресивні дії слід припинити», — написала політикиня.

 

Вона запевнила у тому, що Канада співпрацюватиме з партнерами, аби утримати міжнародний порядок. Мелані Жолі після візиту в Україну також відвідає Париж і Брюссель, щоб обговорити ці питання. «Мій візит — це демонстрація незмінної, твердої підтримки та солідарності з Україною та українцями», — наголосила вона.


За даними уряду Канади, країна з січня 2014 року надала Україні приблизно $560 млн підтримки, включно з нелетальною військовою технікою та підготовкою українських військових збройними силами Канади. Крім того, телемережа Сі-Ен-Ен повідомила, що минулого тижня в Україну приїздив директор ЦРУ Білл Бернс та зустрічався з президентом Зеленським.

 

За словами неназваного американського чиновника, Бернс «провів консультації з колегами з розвідки через побоювання щодо подальшого вторгнення Росії в Україну» та обговорив поточну ситуацію з Зеленським.


Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що не вважає «реалістичним варіантом» нове вторгнення Росії в Україну. У розмові з турецькими журналістами Ердоган заявив, що має намір обговорити зростання напруженості з президентом Росії Володимиром Путіним. Він додав, що регіон більше не може миритися з війною і що такий крок «не буде правильним».


Член НАТО Туреччина має добрі відносини як з Києвом, так і з Москвою, але при цьому Анкара виступає проти окупації Криму, а також продала Україні безпілотні комплекси, чим викликала критику Москви. Ердоган також заявляв, що Туреччина готова «зробити внесок у врегулювання напруженості у відносинах Росії й України».


З візитом підтримки до Києва 19 січня прибув і держсекретар США Ентоні Блінкен. А вже сьогодні, 20 січня, Блінкен вирушить до Берліна, де в нього спершу запланована зустріч із міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок, а згодом — спільні переговори з міністрами закордонних справ Франції Жаном-Івом Ле Дріаном і Великобританії Ліз Трасс.

Дворушність ФРН

Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок теж щойно з Києва. Під час візиту в Україну вона запевнила, що Німеччина докладе всіх зусиль, щоб не допустити подальшої ескалації.


Та, на жаль, позиція ФРН щодо по­стачання зброї Україні не змінилася і за нового уряду. Більше того, два британські транспортні літаки C-17 із оборонною військовою технікою для України мусили летіти довшим маршрутом, оскільки Німеччина не погодилася на транспортування зброї через свій повітряний простір, повідомив сайт UK Defence Journal.

 

UK Defence Journal наголошує, що, незважаючи на оборонний характер цієї техніки, через протидію уряду в Берліні британським літакам довелося облетіти повітряний простір Німеччини. Портал опублікував маршрут їхнього польоту — над Північним морем, а згодом над Данією та Польщею.


Німеччина переконана, що ситуація навколо України повинна бути вирішена дипломатичним шляхом. У середині грудня минулого року міністр оборони України Олексій Резніков заявив в інтерв’ю «Файненшл Таймс», що в останні місяці Німеччина також блокувала закупівлі в рамках НАТО для української армії. Інформацію про те, що Ангела Меркель блокувала постачання зброї в Україну, оприлюднила в грудні газета «Більд».  


Колишній викладач Національної академії оборони, ексголова міністерства національної оборони Польщі проф. Ромуальд Шеремєтєв наголошує, що, блокуючи постачання зброї в Україну, Берлін підтримує агресію Путіна.


У зв’язку з угодницькою політикою Німеччини щодо Москви група з 73 німецьких учених i військових експертів закликала уряд Німеччини «докорінно» змінити політику щодо Росії.

 

Лист експертів зі Східної Європи та Росії, ініційований істориком Андреасом Умландом, адресований парламенту та уряду ФРН був опублікований у німецькій пресі.

 

Автори звернення зазначають, що Росія видає себе за державу, яка нібито перебуває під загрозою і гостро потребує «гарантій безпеки» з боку Заходу.

 

Хоча сьогодні в Росії зберігається більше ядерних боєголовок, ніж у трьох ядерних державах НАТО — США, Великої Британії та Франції разом узятих. У Росії одна з трьох найпотужніших звичайних армій у світі і право вето в Радбезі ООН.

 

«Це робить Росію однією з найбільш захищених у військовому відношенні країн світу», — наголошують німецькі експерти.


Вони додають, що Німеччина як ключова країна ЄС, НАТО та західного співтовариства несе особливу відповідальність. В інтересах міжнародної безпеки, європейської інтеграції та загальних норм «Берлін має нарешті скоротити розрив між своєю публічною риторикою та реальною практикою у Східній Європі».

  • Переговорний процес між Україною та рф призупинено - Подоляк

    Переговорний процес у рамках делегацій між Україною та Росією про припинення війни призупинено, оскільки військово-політичне керівництво Росії все ще мислить стереотипно і не враховує змін ситуації в Україні, що відбулися від початку війни. >>

  • Нестор Шуфрич виїхав з України

    Депутату від ОПЗЖ Нестору Шуфричу вдалося покинути територію України та виїхати за кордон. Ймовірно, 55-річний чиновник вирішив очікувати на перемогу України за її межами. >>

  • Орбана переобрали прем'єром Угорщини

    Парламент Угорщини переобрав Віктора Орбана на посаду прем'єр-міністра країни.Він безперервно обіймав посаду глави уряду з 2010 року і склав присягу – вже вп’яте. За переобрання Орбана проголосували 133 депутати, проти були 27, ніхто не утримався. >>

  • Україна може виграти цю війну - Столтенберг

    Генсек НАТО Єнс Столтенберг переконаний, що Україна може перемогти у війні з росією. За його словами, після того, як рф розпочала неспровоковане вторгнення в Україну, вона не досягла жодної із стратегічних цілей із захоплення українських територій або підриву єдності НАТО. >>

  • Фінляндія визначила «історичний день» для подачі заявки до НАТО

    Президент Фінляндії Саулі Нііністе та прем’єр-міністр країни Санна Марін публічно оголосили про те, що їхня держава подаватиме заявку про приєднання до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) орієнтовно вже за два дні – у вівторок, 17 травня. >>