Зе-влада відмовляється реконструювати Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті

02.12.2020
Зе-влада відмовляється реконструювати Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті

На реконструкцію Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті не виділено жодної гривні.

Наприкінці минулого тижня Кабмін затвердив до другого читання держбюджет на 2021 рік, в якому на реконструкцію Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті виділено... нуль гривень.

 

І це незважаючи навіть на те, що нещодавно було офіційне звернення представників культури, науки, медіа та народних депутатів, які закликали повернути фінансування Архіву нацпам’яті!

 

У відкритому зверненні до Верховної Ради та Кабінету Міністрів громадськість та парламентарі наголосили, що приміщення стратегічно важливого для держави Архіву потребує реконструкції і висловили — як тепер засвідчено — марні сподівання, що у проєкті Дер­жавного бюджету на 2021 рік закладуть на це кошти.

 


Підписанти наголосили, що Архів нацпам’яті — це проєкт світового рівня, на який уже звертають увагу наукові спільноти Європи. Успіх його реалізації є питанням зовнішнього іміджу України як модерної європейської держави.

 

Закритість архівів і відсутність належної суспільної рефлексії на власне минуле створило ґрунт для дієвості російської пропаганди, а надалі — і військового вторгнення на територію України та окупацію Криму і частин Донецької та Луганської областей.


Як розповів «УМ» директор АНП архівіст, історик Ігор Кулик, замовчувати та фальсифікувати історію, як намагалися за часів СРСР, — справа марна й безперспективна.

 

«Архівних матеріалів, які мають відповіді на багато непростих питань, назбиралося в репресивних органах УРСР (КДБ, прокуратури, прикордонників, служби зовнішньої розвідки, міліції — архів МВС є найбільшим і містить близько 2,5 мільйона справ) — чимало. І настав час зібрати їх в одному місці — Архіві національної пам’яті, як це вже давно зробили в країнах, що стали на рейки демократичного розвитку.


Наразі Галузевий держархів нацпам’яті — це лише приміщення, яке потребує реконструкції, i тільки згодом воно буде заповнюватися документами. Архіви — це те, що допоможе зрозуміти наш спільний біль, спільні перемоги та об’єднатися заради майбутнього нашої країни.

 

Ми прогнозуємо, що наш архів буде одним із найбільших серед аналогічних у Центральній та Східній Європі. І я не виключаю, що рано чи пізно нам вдасться привезти документи з інших країн, де українці відбували покарання, — Казахстану, Узбекистану», — резюмував Ігор Кулик.


Директор архіву не втрачає оптимізму: «Продовжуємо перемовини та зустрічі з народними депутатами, які все ще мають можливості внести кошти на реконструкцію Архіву до бюджету на наступний рік.

 

                                  Так має виглядати Галузевий держархів нацпам’яті після реконструкції.

 

Нагадаємо, що прагнення поновити європейський досвід і створити архів нацпам’яті з’явилося після Помаранчевої революції. Одним із адептів ідеї про те, щоб історичні документи забрати з СБУ та інших репресивних органів надежить Володимиру В’ятровичу який тоді очолював архіви СБУ. На сьогоднішній день в АНП немає жодного «живого» документа.


Архіви нацпам’яті на теренах постсоціалістичних країн Європи почали створювати з 1989 року, і «першопрохідцем» стала Німеччина. Наразі повністю закритими від громадськості є архіви Росії, Білорусі, всіх азійських країн, що були у складі СРСР.