Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Цього дня, у 1918 році, на засіданні Малої Ради, Тризуб був затверджений державним гербом Української Народної Республіки. Своє рішення Рада обгрунтувала тим, що це є знак Київської Держави часів Володимира Святого.
Проте, історія українського герба почалась ще задовго до правління Володимира. Одне з перших зображень тризуба на наших теренах зафіксоване на знахідках періоду Трипільської культури IV-III тис. до н. е. Згодом його почали активно використовувати пращури сучасних українців. Археологічні розвідки на Полтавщині та Київщині підтверджують, що на землях Центральної України тризуб був відомий як символ влади, знак родових старійшин або племінних вождів у VI-VIII ст.
В період розквіту Київської Русі, у X-XIII ст., зображення тризуба було поширене на великій території - від Криму до Новгорода, від Кавказу до Франції та Швеції, адже карбувався він на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви.
Так, зображення тризуба було знайдено на цеглинах Десятинної церкви у Києві. Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і аж до ХХ століття тризуби майже не використовувались. Іноді вони зустрічалися в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі гетьмани, зокрема Хмельницький та Мазепа, розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.
Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, тризуб був прийнятий як Великий і Малий державний Герб УНР. Автором проекту тодішнього герба став Василь Кричевський. В наші часи конкурс щодо створення проекту Державного герба України, відповідно до Постанови Верховної Ради, був оголошений 24 червня 1991 року (тобто ще за існування СРСР).
Під егідою Комісії з питань культури і духовного відродження ВР було створено робочу групу–журі з народних обранців, істориків, мистецтвознавців, музейників. 4 жовтня 1991 року експертна група підбила підсумки конкурсу. Для участі в ньому надійшло понад 200 робіт (усі вони тепер зберігаються в Центральному державному архіві органів центральної влади та управління).
Важливо, що 192 з них містили зображення тризуба у різних контекстах. Переміг у конкурсі проект історика–геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького. Зрештою, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного герба.
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>