40% переселенців готові повернутися на деокупований Донбас

40% вимушених переселенців, що проживають у місцях компактного проживання, готові повернутись на місце постійного проживання за гарантій безпеки та відновлення української влади на непідконтрольних територіях.

Про це йдеться у звіті за результатами дослідження "Затяжна тимчасовість: як живуть ВПО у місцях компактного проживання" від БФ "Право на захист", презентованого в Укрінформі.

"З усіх опитаних, більшість (38%) наразі не розглядає жодних варіантів переселення чи повернення. 27% розглядає тільки можливість повернення на місце постійного проживання. 19% націлені тільки на пошук окремого житла", - йдеться у результатах дослідження.

Загалом, 40% мешканців МКП (місць компактного проживання - прим.) розглядають можливість повернення на місце постійного проживання за певних умов.

"Переважно це гарантії безпеки (81%) та відновлення української влади (61%). Доволі помітну частку становить придатний для проживання стан житла (29%), доступ до працевлаштування (20%), забезпечення громадянських прав (16%) та доступ до медичного обслуговування (14%)", - йдеться у звіті.

Також зазначається, що вимушені переселенці серед причин, через які вони не розглядають можливість повернення, назвали продовження бойових дій (51%) та загальну небезпеку на непідконтрольних територіях (49%).

"Доволі поширеними причинами є зруйноване житло (23%) та кращий рівень соціального забезпечення на контрольованих українським урядом територій (20%). кращий доступ до послуг (17%) і відсутність засобів до існування на тимчасово непідконтрольних українському уряду територій (15%)", - зазначено у результатах дослідження.

Дослідження провели на основі моніторингу та опитування переселенців в Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській. Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській. Харківській та Херсонській областях та у Києві.

Участь у дослідженні взяли 1528 переселенців - мешканців місць компактного проживання.

Теоретична похибка вибірки - 2,2%. похибка вибірки з врахуванням дизайн-ефекту - 3,3%.

Як повідомляла УМ,   Пристайко заявляв, що пропозиції щодо розгортання на Донбасі міжнародної миротворчої місії можуть розглядатися як альтернативний варіант урегулювання, але насамперед Україна сподівається на результативність "нормандського саміту".

В понеділок Пристайко заявив, що лідери України, Росії, Франції та Німеччини можуть провести саміт у Парижі в середині листопада, якщо Київ та проросійські сепаратисти на сході України зможуть підтримувати припинення вогню.

Під час "прес-марафону" 10 жовтня Зеленський заявив, що очікує дати "нормандського формату" уже наступного тижня. Президент сподівається, що лідери країн зустрінуться у листопаді.

У свою чергу помічник президента РФ з міжнародних справ Юрій Ушаков заявив, що терміни проведення саміту в "нормандському форматі" поки не обговорювалися, але, враховуючи графік Володимира Путіна, в жовтні зустріч навряд чи відбудеться.

Росія висунула умову для зустрічі лідерів України та РФ: для цього Київ має підписати так звану "формулу Штайнмаєра", яку погодили на зустрічі у вересні радники президентів.

1 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив, що делегація України погодила "формулу Штайнмаєра" під час зустрічі Контактної групи у Мінську. Зеленський заявив, що її не слід боятися.

Колишній президент Петро Порошенко запропонував 7 кроків, які варто зробити, щоб уникнути російської пастки.

В Офісі президента заявили, що питання відведення сил у Золотому на Луганщині відкладене.

В Києві 14 жовтня відбувся марш "Ні капітуляції!" проти реалізації "формули Штайнмаєра"

Учасники акції "Ні капітуляції" вимагають відставки глави ОПУ Андрія Богдана.

Також мітингувальники наклеїли на будівлю Офісу президента наклейки, зокрема "Ні капітуляції", "Крим – це Україна", "Донбас – це Україна", "Ні формулі Штайнмаєра", "Богдана у відставку". Представники Правого сектора обклеїли портретами загиблих воїнів АТО парадний вхід.