Українські історики створили просвітницький ролик, в якому відобразили усі тонкощі уніформи та спорядження українських вояків першої половини ХХ століття.
Ролик створений Центром історії Вінниці за підтримки Українського інституту національної пам'яті.
Відео було представлене на Ютуб каналі Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Зокрема, авторами представлені унікальні артефакти з 20 музеїв, архівів та бібліотек України і США й розповідає про яскраві та маловідомі сторінки періоду Визвольних змагань (1917-1921рр.), зокрема про історію уніформи українського війська початку ХХ ст.
У ролику можна побачити, як виглядав доброволець Студентського куреня Січових Стрільців. Чим відрізнялась уніформа сестри-жалібниці Товариства Українського Червоного Хреста та санітарки Польового шпиталю Галицької Армії та 250 артефактів періоду 1914–1923 рр., які висвітлюють ґенезу однострою періоду Українського Січового Стрілецтва, Української Центральної Ради, УНР, ЗУНР, правління гетьмана Павла Скоропадського, Директорії УНР.
Творці повідомляють, що більшість артефактів ніколи не оприлюднювались, вони є не відомі не лише широкому загалу, а й вузькому колу фахівців.
Як зазначається, даний ролик було створено у рамках Українсько-американського виставкового проєкту «За волю України».
Організатори підкреслюють, що проєкт засвідчує міцний історичний зв'язок сучасного покоління захисників України з учасниками Визвольних змагань (1917–1921 рр.), вшановує Збройні сили України – ключовий гарант державної незалежності.
На їхню думку, особливої ваги та актуальності цей проєкт набуває в умовах воюючої країни та в рік 30-річчя самостійного державного розвитку України.
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>
Встановлення фонтану на місці пам'ятника Леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації – заявив голова Українського інституту національної пам'яті, історик та військовий Олександр Алфьоров. >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>