Сміх переміщених крізь сльози: життя українців у повоєнній Західній Німеччині
Понад сімдесят років тому в одному з ДіПі-таборів Західної Німеччини представники військової поліції були змушені провести ретельний обшук. >>
Пам'ятник Дмитру Яворницькому на його могилі біля Дніпропетровського національного історичного музею.
Музейники, історики, краєзнавці, громадські активісти, бійці та волонтери вшанували пам’ять академіка, відомого історика, «літописця» запорозького козацтва Дмитра Івановича Яворницького з нагоди 80-х роковин його смерті у Дніпрі у середу, 5 серпня.
Церемонія вшанування відбулася на могилі академіка, біля Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, який він свого часу очолював і розбудовував. На площі біля музею Дмитро Яворницький заповів його поховати.
Як передає «Україна молода», про це повідомляють місцеві ЗМІ.
Люди поклали квіти до пам’ятника на могилі Яворницького. А музиканти ще й заспівали козацьких пісень.
Просто неба також організували просвітницький лекторій: дослідники розповідали усім бажаючим про академіка та його внесок у науку й культуру Запорозького краю, про його археологічну роботу, непростий шлях створення будинку-музею, де жив академік у Дніпрі тощо.
За словами історика Сергія Світленка, сучасники називали Дмитра Яворницького «козацьким батьком», «народним академіком», «дідом» і ставилися до нього з великою повагою.
«І він безсумнівно цього заслуговує: своїми численними працями – монографіями, статтями збірниками, й археологічними й етнографічними експедиціями, і тим, що він залишив по собі перлину культури – національний історичний музей, який носить його ім’я. Для нього всі були рівні – ті, хто перетинав поріг його музею, – й імператор, і нарком. А найбільше він любив простих людей. Він не вдавано, а дійсно любив рідну землю, присвятив життя служінню своїй справі», – сказав пан Світленко у коментарі Радіо Свобода.
ДОВІДКА «УМ»
Дмитро Яворницький (1855–1940) – академік, відомий збирач старовини й дослідник козаччини, «літописець» Запорозької Січі, фундатор і перший директор Дніпропетровського національного історичного музею, активний діяч українського національного руху.
Історичний музей у Дніпрі своєю цінною колекцією експонатів доби козацтва завдячує зусиллям саме Дмитра Яворницького. За тридцять років керування закладом він зумів перетворити губернський музей на скарбницю пам’яток історії та культури. Саме через збирання старовини і порятунок церковних старожитностей у 1930-і роки академік поплатився посадою.
Як розповідають музейники, на початку ХХ століття Яворницький здійснив серйозну пошукову роботу і перевіз із церковних та приватних бібліотек краю до музею близько 750 старовинних книжок. Як лексикограф Яворницький за життя зібрав 55 тисяч українських слів, що не були зафіксовані до нього.
Понад сімдесят років тому в одному з ДіПі-таборів Західної Німеччини представники військової поліції були змушені провести ретельний обшук. >>
У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї можна ознайомитися з документальною виставкою «Повернення із замовчування... » на пошану 125-річчя від народження сотника січового стрілецтва військ Української Народної Республіки Івана Андруха. >>
Активісти відновили історичну справедливість, адже не просто встановили барельєф на честь одного з кращих полководців Хмельниччини, але й виправили історичну помилку: на цьому місці ще у 1954 році було встановлено маніпулятивний напис про вигадане «300-річчя возз’єднання» України з Московією. >>
Науковці виявили ретельно прихований скарб, коли досліджували у стародавню фракійську гробницю. >>
Батуринський заповідник презентував так би мовити галерею «Батурин-Тюссо»: йдеться про сім воскових фігур гетьманів України. Вражає і нова інтерпретація історії Мотрі Кочубей-Чуйкевич з довершеною міні-виставою у Будинку Кочубея. >>
Першою балістичною ракетою, запущеною в Радянському Союзі, була легендарна німецька ФАУ-2. >>