Демони у кабріолеті. Виставу «Я бачу, вас цікавить пітьма» режисера Максима Голенка покажуть у 14 містах
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Міністр культури Олександр Ткаченко має своє бачення трагедії Голодомору. (facebook.com/oleksandr.tkachenko.ua)
Наприкінці 1980-х студент факультету журналістики Київського держуніверситету Сашко Ткаченко гримів з екранів телевізорів своїми сміливими репортажами про революційні перетворення в українському суспільстві. Він постійно добивався від наляканого ефірного начальства й цензорів від компартії, аби допускали правду для широкого загалу. Справді, тоді це був образ нового українського журналіста
Тож коли відомий політв’язень Семен Глузман запропонував мені зустрітися з нині вже міністром культури й інформаційної політики України Олександром Ткаченком, аби роз’яснити йому, чому необхідно, за прикладом євреїв і вірмен, продовжувати пошуки щодо встановлення всіх жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років, то я погодився, оскільки вважав, що мої аргументи будуть вислухані, відтак можна буде прискорити розв’язання цієї важливої наукової проблеми.
Ці сподівання, здавалося, почали справджуватися з першої хвилини нашої зустрічі: Олександр Ткаченко згадав, як він боровся з компартійними чиновниками, аби не вирізали з ефіру якісь важливі слова в інтерв’ю, яке він брав саме в мене. Тобто, він був тоді справжнім борцем з цензурою.
Але як тільки я поклав перед паном міністром досить об’ємний стос книг і документів, які підтверджують правоту неакадемічних дослідників щодо кількості втрат українців у 1932 – 1933 роках у 10,5 мільйона осіб, то одразу почув (як і присутні на розмові працівники міністерства) від Олександра Ткаченка: його це не цікавить.
Я був шокований: ще кілька місяців тому на Міжнародному форумі з Голодомору-геноциду міністр Ткаченко цитував Президента України Володимира Зеленського про те, що втрати України в 1932 – 1933 роках співмірні з її втратами під час Другої світової війни, а це щонайменше 10 мільйонів, а тепер він не хоче чути про ці підрахунки…
На жаль, тепер я не побачив того молодечого запалу, який запам’ятався з його студентських часів, у міністра Ткаченка щодо такої важливої проблеми українського державотворення в духовній сфері, як встановлення історичної правди про втрати під час Голодомору-геноциду.
Не той тепер Сашко Ткаченко…
Володимир СЕРГІЙЧУК, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські та міжнародні громадські організації, вчені, дослідники, дисиденти, політв’язні, правозахисники, українська діаспора звернулися до Президента Зеленського, українського суспільства та світового товариства у зв’язку з антиукраїнською діяльністю Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка.
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>
Стартувала нова театральна «ГРА»: організатор — Національна спілка театральних діячів України оголосила про початок прийому заявок на VIII Всеукраїнський театральний Фестиваль-премію GRA (GreatRealArt). >>
У день звільнення в’язнів нацистського табору Аушвіц-Біркенау через роки вшановують пам’ять жертв Голокосту. >>
Нещодавно в Харкові урочисто відкрили барельєф Петру Болбочану — талановитому воєначальнику, полковнику армії Української Народної Республіки (1917—1921), який визволяв від більшовицької влади Харків, Полтаву та Крим. >>