Війна росії з Україною почалася 107 років тому
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
На вулицях міст у Швейцарії майорять українські прапори. (facebook.com/bilozerska)
Вісім років (насправді, думаю, що вже років 15) я писала і казала про те, що Росія перемагає нас інформаційно. Після 24 лютого сталося те, на що мало хто очікував: українці дали ворогам тягла на всіх фронтах, включно з медійним. Півтора місяці і світ, і наші співвітчизники чують і сприймають майже виключно українську позицію.
У мене немає зараз ні часу, ні можливостей не лише працювати в інформаційному полі, а й навіть відстежувати, що там робиться. Але все ж помітила: як на фронтах ворог змінює тактику, намагається перегрупуватися й підготуватися до нового наступу - так само він пробує взяти реванш в інфополі. Два моменти, на які варто звернути увагу:
1) відео з українськими полоненими на розкрученому російському ЮТуб-каналі. Під цим відео сотні коментарів від росіян, і всі однотипні. В них немає звичних для нас зневаги, образ і погроз на адресу українських воїнів. От реально жодного немає. Замість цього - підтримка, навіть захоплення, спільний загальний меседж: здатися в полон - не ганьба, а майже подвиг, ці хлопці справжні герої, бо зберегли свої життя для своїх близьких і життя російських воїнів.
Ясна річ, усе це організовано з метою примусити наших вояків здаватися - мовляв, у полоні до них ставитимуться як до героїв. Ага, зараз. Звільнених з полону українок з поголеними головами бачили всі. І це далеко не найстрашніше, що трапляється з нашими бранцями.
Що робити? А просто: не вірити абсолютно нічому, що походить з Росії. Щось кажуть чи пишуть - значить, брешуть. Крапка.
2) Фейки, розповсюджувані росіянами про їхні власні звірства. Щоб приховати від світової спільноти свої цілком реальні військові злочини, вони нібито від імені українців роблять вкиди про конкретні звірства, яких насправді не було. Коли з телеграм-каналів ці "новини" перекочовують у медіа, в тому числі західні, факт-чекери їх легко спростовують, і після цього виникає сумнів у всьому, що ми кажемо про противника.
Що робити? Не розповсюджувати неперевірену інфу.
Перевіреною чи відносно перевіреною можна вважати інформацію з офіційних джерел, а також сказане людьми, які мають реальне ім'я, прізвище і обличчя, і бачили подію на власні очі, або хтось гідний їхньої довіри бачив - саме бачив, а не знає з чуток.
І взагалі, всім треба пам'ятати банальну істину: слово - зброя. Знайомство зі зброєю починається з вивчення правил безпеки. Щоб своїх не постріляти.
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Ціллю цієї агресії є знищення українців. Ця війна заряджена ненавистю до українців як нації. До наших цінностей, історії, культури і мови. Все, що складає основу нашої ідентичності – Росія офіційно називає нацизмом. Нашу державу – режимом і хунтою. >>
В рамках 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся захід високого рівня «Довіра, глобальне управління, кліматичні дії: зв'язок COP29 з Самітом майбутнього ООН», організований Міжнародним центром Нізамі Гянджеві. >>
Оборона Вугледару - справжній подвиг українських воїнів, які два з половиною роки завдавали біля Вугледару росіянам втрати у багато разів вище за наші та відбили два великих наступи о 22-му та 23-му роках. >>
путіну було необхідно знизити тиск всередині РФ та зберегти обличчя, повернувши захоплених на Курщині строковиків. Відповідальним за обміни з української сторони необхідно було за радянськими традиціями організувати до свята медійну «перемогу». >>
Не можна ні про що домовитися з тими, хто збирається тебе з'їсти. Ну, хіба що запропонувати сьогодні на обід ногу, завтра руку... Але в підсумку все одно з'їдять - по частках. >>