Аеророзвідниця Маша Берлінська звернула увагу на такий собі момєнтік, що я був ледь не впустив: з завтрашнього свята захисників України вже, виявляється, старанно роблять «новає 23-є фєвраля», «день мужика» тощо, з усім гендерно-совковим лайном, притаманним колишньому «дню савєцкой арміі і нікагда нє ваєвавших мущінок».
Ясне діло, що жодний з тих, хто був «там», тобто жодний з НАС, ніколи на таке лайно не поведеться – ми всі чудово пам’ятаємо, скільки в лавах «добробатів» було дівчат, як вони воювали абсолютно на рівних з хлопцями, як потім дехто з них попри всю шовіністичну армійську бюрократію пробивався на контракт у ЗСУ та добивався нормальних бойових спеціальностей замість пропонованих по старих совкових уставах «связісток – машиністок».
І так само пам’ятаємо, один зі скількох потенційно боєздатних «носіїв Y-хромосоми, штанів та довіску у шатнах» реально перейшов із категорії «мужик за паспортом» в категорію «захисник Батьківщини», а скільки лишилось по домівках «бо вони тут потрібніші для країни», «бо це не їхня війна», «бо хай там Порошенко перший піде» тощо...
Тому для НАС все просто – це наше свято, наше абсолютно поза віком, статтю та гендером. Свято всіх тих, хто реально захищав та продовжує захищати країну: хто зі зброєю в руках, хто лікуючи, годуючи та одягаючи тих, хто зі зброєю – свято всіх напряму причетних до цієї війни.
Та ще в більшій мірі свято тих, хто ще до цієї війни, у значно важчих за наші умовах боронив нашу країну від окупантів. Знову ж таки, поза гендером – усіх тих, хто ризикував іти в повстанські ліси, в бандерівське підпілля, піднімав повстання в ГУЛАГу... Свято пам’яті всіх, хто не дожив до оголошення цього дня офіційним святом, бо поклав голову у боротьбі за країну.
Але ж НАС абсолютна меншість порівняно з «диванним соціумом», який «хаває» всьо, що ллється йому в голову з «ящика». І єдиний шанс до цього соціуму достукатись – це щоденно, вживу та через соцмережі (єдину нашу альтернативу не-нашим мас-медіа) пояснювати, пояснювати, пояснювати...
От і про завтрашній день – про те, ЧИЙ він, про кого, і для кого, – давайте чітко роз’яснювати на кожному кроці! Це – не «день хохляцького мущінкі», це – День Захисника України. Не більше та не менше.
Тож вітання «з наступаючим» – всім тим НАШИМ, хто заслужив завтрашнє свято! а всім решті – від нас халявний вихідний, «тоже хлєб», як кажуть.
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>