Убивці президента Польщі Лєха Качинського, його дружини, польської еліти не покарані досі

За два роки до Смоленської трагедії…

 

У квітні 2008 року на одному з засідань Політичного комітету ПАРЄ я висловив застереження, що впродовж півроку буде воєнний конфлікт між Росією і Грузією, який розв’яже Москва з метою окупації грузинської території, проголошення Південною Осетією і Абхазією (які входили до складу Грузії) незалежними державами і розміщення там своїх військових баз (що і трапилося в серпні 2008 року).

 

Для запобігання цьому я пропонував створити комісію ПАРЄ з питань раннього запобігання воєнних конфліктів в Європі. На жаль, вона була створена лише після завершення російської воєнної агресії проти Грузії, яку тодішній президент Росії Дмитро Медведєв назвав «примушенням Грузії до миру».

Путін скорегував заяву Медведєва, зазначивши, що «Росія доведе свою миротворчу місію до логічного завершення».

 

Міжнародна спільнота: ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС, ПАРЄ та провідні країни світуСША, ФРН, Велика Британія, Франція, Китай «проковтнули» анексію 20% території Грузії й змирилися з воєнною агресією Росії…

Пригадую, як президенти Польщі, України, Литви та Естонії — Лех Качинський, Віктор Ющенко, Валдас Адамкус, Томас Гендрік Ільвес та прем’єр-міністр Латвії  — прибули пізно ввечері 12 серпня 2008 року до Тбілісі, де взяли участь у масштабному, 200-тисячному, мітингу на підтримку Грузії, проти якої Росія вчинила воєнну агресію.

 

Організували цей приїзд Лех Качинський та Віктор Ющенко. Керівники п’яти європейських держав летіли на підтримку Грузії на тому самому польському літаку Ту-154М (бортовий номер 101), який 10 квітня 2010 року зазнав катастрофи через терористичну атаку, організовану Путіним.

 

Виступаючи на мітингу (я був на ньому з групою членів ПАРЄ),Качинський гостро засудив російську агресію проти суверенної Грузії і зауважив: «Вперше після довгого часу наші сусіди з північного сходу показали обличчя, яке ми знаємо сотні років. Ця країна — Росія, яка прагне розсортувати своїх сусідів. Росія вважає, що народи довкола неї повинні їй підкорятися. Ми заявляємо: ні!».

 

Лех Качинський попереджав: «Сьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра держави Прибалтики і, можливо, моя країна. Ми можемо цьому протистояти лише за умови, що Європа дотримуватиметься єдиних цінностей».

Запаліть поминальну свічку і пом’яніть…

 

Дата 10 квітня з 2010 року увійшла в моє життя назавжди… Завершився перший 12-ти річний цикл людського життя після Смоленської трагедії…

 

В неділю 10 квітня, вранці сходив у Михайлівський Золотоверхий монастир. Поставив 96 свічок. Поіменний список загиблих передав священнослужителям ПЦУ і попросив їх відправити молебень за упокій душ президента Польщі Леха Качинського, його дружини пані Марії, військових, політиків і священників, які були на борту літака (96осіб), знищених терористичним актом нацистським режимом Путіна. Запалив велику свічу за упокій душ 21 857 польських військовополонених, безвинно убієнних у 1940 році комуністичним тоталітарним режимом Сталіна.

 

Непокаране Зло 1940 року, вчинене комуно-більшовицьким режимом Сталіна, має історичний зв’язок і наслідок – Зло 2010 року, скоєне нацистським режимом Путіна.

 

Після знищення терористичним актом літака, у якому загинули 96 осіб польської делегації на чолі з президентом Польщі Лехом Качинським, що летіла в Смоленськ для вшанування 70-ї річниці розстрілу майже 22-х тисяч польських військовополонених, з’явилися терміни «Катинь-1» і «Катинь-2».

 

Сьогодні «Катинь-1» — це воєнний злочин колишнього СРСР, а «Катинь-2» — злочин РФ, правонаступниці Радянського Союзу. Обидва злочини досі залишаються без покарання.

 

Детально про це читайте на сайті видання «Україна молода»:

 

«Катинський злочин без покарання» (06.04.2016);

«Катинь-2 – злочин Російської Федерації» (8-9.04.2016).

***

На Світовому форумі (Франція, м. Страсбург, 24-25.09.2009), в якому брали участь представники ООН, ПАРЄ, ОБСЄ, Євросоюзу, Європарламенту і на сесії ПАРЄ (29.09.2009) я попередив, що через п’ять років РФ розпочне воєнну агресію проти України і анексує Крим як Південну Осетію та Абхазію в Грузії. Різко засудив агресію Росії проти Грузії, анексію її територій і закликав учасників Форуму і Раду Європи не визнавати незалежності самопроголошених республік Південної Осетії і Абхазії.

 

Нагадаю окремі фрагменти із своїх виступів на Форумі і сесії ПАРЄ 29 вересня і 1 жовтня 2009 року (на мою думку, сьогодні це – важливо!):

 

«…Застосування російських збройних сил на території інших держав узаконила Держдума Росії. Окремі російські політики уже з погрозами заявили, що у випадку порушення прав росіян в інших державах, у ці країни буде висаджений повітряний десант і введена бронетехніка для їх захисту.

 

Виникає запитання: хто наступний після Грузії? Україна, на території якої в Севастополі базується Чорноморський флот РФ і бригада морської піхоти, а десятки тисяч етнічних росіян – громадян України, які там проживають, отримали в порушення Конституції України російські паспорти і вважаються громадянами РФ, як і мешканці Південної Осетії і Абхазії, які отримали російські паспорти перед воєнною агресією Росії проти Грузії?

 

Російські експерти з воєнних питань попереджають, що через п’ять років, після завершення військової реформи і створення нової армії в Росії, вирішення проблеми Криму може бути переведене з теоретичної у воєнну площину» (Із виступу 29 вересня 2009 року з питання «Війна між Грузією і Росією: рік потому», документ №120 10).

 

«…Шановні колеги! Я хочу достукатися до ваших сердець і розуму, щоб ви побачили і почули, що реально відбувається сьогодні у відносинах між Україною і Росією, в тому числі і в Криму, щоб нам не прийшлося в пожежному порядку розглядати на сесії ПАРЄ чи в Раді безпеки ООН питання про чергову агресію Росії, на цей раз проти України.

 

Попереджаю, що років через п’ять анексія Криму Росією стане реальністю, як анексія Абхазії і Південної Осетії в Грузії.

 

Зовнішня політика Росії переслідує мету перетворення незалежної і суверенної України в державу-сателіт, збереження своєї бази в Севастополі, блокування вступу України в НАТО і ЄС та ліквідацію в Україні верховенства права, свободи і демократії, які є більмом в оці авторитарної кремлівської влади.

 

Росія сьогодні – це неосталінський авторитарний режим, де немає свободи, демократії і масово порушуються права людини і цілих народів. В Росії все гучніше звучать голоси про реабілітацію Сталіна і його злочинного режиму.

 

З метою недопущення нових воєнних агресій Росії в інших регіонах Європи і, зокрема, в Україні, я звертаюся до ПАРЄ і других європейських організацій зробити реальний вклад в захист України від постійного втручання Росії в її внутрішні справи, як незалежної держави, реально гарантувати Україні, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї, недоторканість її кордонів… Зробивши це, Європа захистить своє майбутнє і загальноєвропейські надбання: ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА, СВОБОДУ, ДЕМОКРАТІЮ!» (Із виступу 1 жовтня 2009 року з питання «ООН: реформа і держави-члени Ради Європи, документ №12018).

 

Повні тексти обох виступів опубліковані у ЗМІ і транслювалися ПАРЄ в онлайн режимі.

 

Як член ПАРЄ від України я проінформував про реальну загрозу війни Росії проти України Президента ПАРЄ Луїса де Пуча, в.о. Генерального секретаря Ради Європи Мод де Бор-Букіккіо та голову французької делегації в ПАРЄ Жан-Клода Міньона (30.09.2009).

 

Про неминучість воєнної агресії з бокуімперської путінської Росіїпопереджав президент Польщі Лех Качинськийще 12 серпня 2008 року,виступаючи на мітингу в Тбілісі, коли рашистські танки були в 30-ти кілометрів від столиці Грузії…

 

Через чотири роки після вчинення терористичного акту проти Польщі (знищення президента Качинського, військової і політичної еліти країни), будучи не покараним, воєнний злочинець Путін за допомогою «зелених чоловічків» влаштував проти України гібридну війну, анексував Крим, окупував частину територій Донецької і Луганської областей, створив там так звані «ДНР» і «ЛНР» і визнав їх «незалежними державами».

 

Через вісім років, відчуваючи вседозволеність і безкарність, «кремлівський божевільний з ядерною кнопкою» 24 лютого 2022 року розпочав повномасштабну війну проти Україну, яку назвав спеціальною військовою операцією по «демілітаризації і денацифікації України»…

 

Неоголошена промова

 

Лех Качинський летів до Смоленська з приватним візитом на чолі польської делегації, щоб відвідати польський військовий цвинтар, узяти участь у пам’ятних траурних заходах, приурочених до 70-ї річниці Катинської трагедії.

 

У своїй неоголошеній промові він мав намір привернути увагу світу до масового вбивства у квітні 1940 року майже 22 тисяч польських ув’язнених із таборів і в’язниць НКВС, злочину, який він особисто вважав «актом геноциду», здійсненого з волі Сталіна за наказом вищої радянської влади.

 

«Жахливою кульмінацією союзу Третього рейху і СРСР, пакту Молотова-Ріббентропа і нападу на Польщу 17 вересня 1939, став Катинський злочин. Польські офіцери, священики, службовці, поліцейські, співробітники прикордонної охорони, тюремні працівники були знищені без процесів і вироків. Вони стали жертвами неоголошеної війни. Світ мав ніколи про це не дізнатися. Земля приховала сліди злочину, а брехня мала стерти його з людської пам’яті», — ці слова неоголошеної промови Качинського пізніше були опубліковані у пресі.

 

Серед іншого Качинський мав оголосити вимогу: «Всі обставини Катинського злочину повинні бути повністю вивчені і розслідувані. Важливо, щоб на юридичному рівні була зафіксована невинність жертв, щоб були відкриті всі документи, які стосуються цього злочину, щоб Катинська брехня назавжди зникла з суспільного простору. Ми вимагаємо цих дій насамперед заради пам’яті жертв і поваги до страждань їхніх сімей. Але ми вимагаємо цього і в ім’я спільних цінностей, які мають становити фундамент довіри та партнерства між сусідніми народами у всій Європі».

 

Про зміст промови Качинського (як і сценарій його візиту в Катинь) керівництво РФ (Медведєв-Путін) знали заздалегідь від агентури російських спецслужб у Варшаві. Допустити, щоб президент Качинський виступив із такою промовою та ще й на «ісконнорусскойзємлє» Медведєв, а особливо Путін ніяк не могли.

 

Останньому вже довелося вислухати гірку, але історичну правду від Качинського про Катинську трагедію, про напад Німеччини і Радянського Союзу на Польщу в присутності десятків тисяч поляків та багатьох делегацій країн світу на чолі з їх лідерами ще 1 вересня 2009 року на заходах у Гданську, присвячених 70-й річниці початку Другої світової війни.

 

Докладно про це я розповів у першій частині розслідування, опублікованого «Українським репортером» під заголовком Подробиці ліквідації президента Польщі Качинського під кодовою назвою “ІС”. Розслідування Григорія Омельченка.

 

Все що пов’язано із загибеллю політичної, військової і духовної еліти Польщі на чолі з Качинським (якого я добре знав особисто, коли він був ще мером Варшави) почалося з мого ПЕРЕДБАЧЕННЯ, про що я написав у книжці «Літак для президента» (2012,- с. 265 – 275).

 

Напередодні авіакатастрофи, 9 квітня 2010 року, під час зустрічі зі своїми друзями у київській кав’ярні, обговорюючи майбутній приватний візит президента Польщі до Смоленська, я висловив категоричну думку, що літаку Качинського не дадуть приземлитися у смоленському аеропорту…

 

Наведу декілька цитат із книги:

 

«Реквієм у Катині буде зірваний, він не відбудеться. Він не може відбутися ні за якої погоди і умов. Літак Качинського загонять куди завгодно: в Москву, Мінськ, до чорта на кулички. Придумають усе що завгодно, щоб він не сів у Смоленську. Якщо буде потрібно, зроблять туман… Або трапиться випадкове пошкодження посадкової смуги, вийде з ладу апаратура, контролююча літак, і перед заходом на посадку командиру літака скажуть, що прийняти його не можуть… Сьогодні в арсеналі військових є такі технології, що спеціалісти вміють розганяти не лише дощові і грозові хмари, а якщо буде потрібно, то зроблять і туман з «молоком», не кажучи вже про інші технічні «штучки» і спецефекти, які можна задіяти, щоб зірвати заплановані поляками заходи… Запланований на завтра на ранок реквієм з участю і виступом Качинського в Катині не відбудеться. У такий спосіб Кремль продемонструє, хто в домі господар і що Качинський – небажаний гість в Росії»,- підсумував я.

 

Тоді, 9 квітня 2010 року, я ще не знав, а мав лише якесь інтуїтивне передчуття, що за вказівкою Путіна, розроблена спецоперація, яка передбачала не лише створення штучного туману і провокацію авіакатастрофи, а й терористичну атаку на літак.

 

Наступного дня, 10 квітня близько 12 години з телевізійних новин довідався, що через «сильний туман» при заході на посадку розбився польський літак з делегацією на чолі з президентом Польщі Лехом Качинським, всі загинули…

 

Слухаючи трагічну новину, я уже розумів (як слідчий і контррозвідник), що російськими спецслужбами за вказівкою керівництва РФ Путіна-Медведєва була проведена спецоперація по знищенню літака.

 

«Путін йому цього ніколи не пробачить…»

 

Пригадався виступ Леха Качинського 1 вересня 2009 року у Гданську на церемонії до 70-річчя початку Другої світової війни.

 

У присутності Путіна він заявив: «Тоді, 17 вересня 1939 року Польща отримала удар ножем у спину, удар від більшовицької Росії, яка виконувала свої союзницькі зобов’язання згідно з пактом Молотова—Ріббентропа. Польські солдати гідно чинили опір нацистським агресорам. Але того дня Польща, у якої ще були сили захищатись, була знищена більшовицькими військами, які почали наступ зі Сходу. Це не Польща повинна відпрацьовувати урок спокути. Для цього у нас немає жодних причин. Причини є у інших, які сприяли початку Другої світової війни».

 

Я був присутній у Гданську на заходах, приурочених до 70-річниці початку Другої світової війни, у складі делегації ПАРЄ. Слухаючи, затамувавши подих, емоційний виступ Качинського, я бачив перекошене люттю і ненавистю обличчя Путіна від гірких, але правдивих слів польського президента. Один із членів ПАРЄ з Литви, який був поруч, сказав: «Путін йому цього ніколи не пробачить…». Його слова виявилися пророчими…

 

Поляки хотіли почути вибачення від Путіна

 

Соцопитування, проведені напередодні GfK Polonia і польською газетою «Rzeczpospolita», показали, що 76% поляків хотіли б почути вибачення від Путіна за напад СРСР на Польщу. Однак він цього не зробив.

Провідні історики Російської академії наук (Борис Топорнін, Олександр Яковлєв, ІнессаЯжборовська та інші) визнали, на відміну від Путіна, що СРСР, який напав на Польщу, є «співучасником агресії» у Другій світовій війні. На думку істориків, саме тоді Сталін переконав Гітлера «стерти Польщу з карти Європи».

«Вибачтесь за напад на Польщу, за геноцид в Катині, за вбивство наших героїв, за виселення поляків до Сибіру», — закликали Путіна польські ЗМІ.

 

Член Палати общин англійського парламенту, ексміністр у справах Європи ДенісМакшейн у своїй статті «В політиці, як і в житті, просити прощення часто буває всього найважче» запитав: чи вибачиться Путін на заходах в Гданську за розстріл поляків у Катині — «перше масове вбивство за період Другої світової війни»?

«Швидше за все, Путін не принесе вибачення за цей злочин Росії проти людяності»,- написав Деніс Макшейн (“The independent”, 1 вересня 2009 року).

 

Того ж дня Лех Качинський порівняв із Голокостом масові розстріли поляків у Катині: «Євреї гинули тому, що вони були євреями, польські офіцери — тому що вони були польськими офіцерами. Катинський злочин не можна називати інакше, ніж геноцид».

 

Зауважу, що, відповідно до тодішніх соцопитувань, 61% поляків висловився за визнання масового вбивства польських офіцерів геноцидом, 34% вважали, що це воєнний злочин і лише 5% опитаних не мали власної точки зору щодо цієї трагедії.

 

Путін, очі якого були налиті злістю, у своєму виступі закликав «не ділити історію на чорне і біле, а причини початку Другої світової війни залишити з’ясовувати фахівцям» і промовчав, що в результаті пакту Молотова — Ріббентропа була знищена польська республіка і відновлена частина Російської імперії. Тему розстрілу польських полонених каральними органами НКВС СРСР (колишніх своїх колег) Путін навіть не згадав.

 

Через десять років – 21 вересня 2019 року Європейський парламент визнав правоту президента Польщі Качинського (якого уже 9 років як не було в живих) і прийняв резолюцію, в якій наголосив:

 

«Друга світова війна, сама руйнівна в історії Європи, стала безпосереднім наслідком трагічно відомого нацистського і радянського Договору про ненапад від 23 серпня 1939 року, також відомого як пакт Молотова – Ріббентропа, і його таємних протоколів, згідно з якими два тоталітарні режими, маючи на меті завоювати світ, ділили Європу на дві зони впливу».

 

Геноцид поляків…

 

Качинський добивався визнання розстрілу польських військовополонених в 1940 році актом геноциду поляків і вимагав від російської сторони повної реабілітації розстріляних і виплати компенсації їх рідним.

Перший візит Леха Качинського як президента Польщі до Росії відбувся саме на військовий цвинтар у Катині 18 вересня 2007 року на 68-му річницю нападу Радянського Союзу на Польщу 17 вересня 1939 року. Тоді Качинського не зустрічав ні президент Росії Путін, ні інші політичні лідери країни. У своїй промові на військовому цвинтарі Лех Качинський наголосив, що «люди, які живуть у Росії сьогодні, не несуть відповідальності за злочини Сталіна, але Москва має визнати цей злочин геноцидом та покарати ще живих працівників НКВС, які розстрілювали військовополонених, і виплатити рідним загиблих компенсації».

 

Детальніше на сайті «Українського репортера» у статті «Путінський план знищення польського президента Качинського. Розслідування Григорія Омельченка».

 

Польське слідство під контролем ФСБ

 

Перед самим виходом книги «Літак для президента» я прибрав з неї одну главу. Змушений був зробити це тому, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повністю «ліг» під Путіна і монополію на розслідування справи віддав російській стороні, яка відразу ж поклала всю провину за авіакатастрофу на польський екіпаж і погану погоду. Я побоювався, що передчасне розголошення отриманої інформації, значна частина якої була конфіденційною, може призвести до знищення отриманих мною доказів.

 

Тільки, коли в 2015 році влада в Польщі змінилася і створила нову слідчу групу у генпрокуратурі і комісію в міністерстві оборони, яку очолив мій давній (з 1992 року) знайомий Антоні Мацеревич, я надіслав польській стороні установлені мною фактичні дані (які були у вилученій главі книги) і почав публікувати окремі матеріали свого розслідування. До цього проводити об’єктивне слідство було неможливо і не мало сенсу. Воно було під повним контролем спецслужб Росії через їхню тотальну агентуру в Польщі.

 

Мотивація приватного розслідування

 

Після авіакатастрофи було багато телефонних дзвінків від друзів з Польщі та інших країн, із якими я разом працював у ПАРЄ у 2006—2010 роках. Знаючи мою колишню професію, польські іколеги з країн Балтії просили мене провести приватне розслідування обставин авіакатастрофи.

 

Окрім того, серед загиблих поляків були й мої знайомі – колеги з польського Сейму ЛешекДептула, ЗбігнєвВассерман, АркадіушРибіцький, Веслав Вода, Едвард Войтас та інші.

 

Я пообіцяв зробити все, що в моїх силах, щоб встановити ПРАВДУ щодо катастрофи польського літака, яка потрібна не мертвим, а живим.

 

Так почалося моє приватне розслідування, за результатами якого були зроблені певні висновки, висловлені пропозиції і поради.

 

Матеріали розслідування передані польській стороні і опубліковані у ЗМІ…

 

Аналіз сукупності встановлених мною доказів і отриманої конфіденційної інформації (опублікованих виданнями «Український репортер», «Гордон», «Україна молода» та іншими), на моє глибоке внутрішнє переконання як слідчого МВС і начальника відділу військової контррозвідки СБУ в минулому, дає підстави зробити наступні ВИСНОВКИ:

 

1. Польський літак Ту-154М (бортовий номер 101) був приречений (запланований) Москвою на ЗАГИБЕЛЬ задовго до його вильоту в Смоленськ 10 квітня 2010 року.

 

Колишній міністр національної оборони Польща Антоні Мацеревич повідомив, що в літаку Ту-154 М із бортовим номером «102» – це «близнюк» лайнера із номером «101», який було знищено під Смоленськом у 2010 році, експерти знайшли такі ж вибухові матеріали, які виявлено на уламках літака президента Лєха Качинського.

 

Про це 22 вересня 2021 року розповіло Польське радіо.

 

Лабораторія судово-вибухових речовин при Міноборони Британії провела в 2019 році дослідження.

 

За результатами досліджень лабораторії, літак був підірваний вибухівкою.

             Докази вибухів на борту літака Качинського,  виявлені британськими експертами.

 

Парламентська комісія Сейму Польщі у 2020 році з’ясувала, що на борту Ту-154М сталися два вибухи — в районі лівого крила та у центральному відсіку літака. На уламках літака були виявлені сліди тротилу, гексогену та пентриту. Факт вибухів підтверджується, з одного боку, характером пошкодження літака і розкидом його осколків, а з іншого, травмами загиблих.

 

Виступаючи 22 вересня 2021 року перед активістами громадських організацій друзів видання “Gazeta Polska”, Антоні Мацеревич розповів сенсаційні подробиці про обставини ремонту в Росії (перед авіакатастрофою під Смоленськом) двох польських урядових літаків Ту-154.

 

Виявляється, уряд Дональда Туска скасував тендер на закупівлю нових іноземних авіалайнерів для керівництва держави.

 

Тендер на таку закупівлю спочатку оголосив міністр Алєксандер Щиґло (загинув під Смоленськом). Закупівля мала відбутися у 2008 році. Потім уряд відмовився це робити – було сказано, що Польща не буде купувати нових літаків, адже є російські лайнери, отож нехай вони надалі літають. А потім, у 2009 році виявилося, що треба відремонтувати два президентські літаки.

 

Лайнери відправили на авіазавод у Росії – до фірми друга Путіна «Авіакор», власником якої був олігарх Дерипаска, який є у санкційному списку людей, яким забороно в’їзд на територію США з приводу загрози безпеці Америки. Тодішня польська влада прем’єр-міністра Туски вважала, що факт заборони в’їзду на територію США Дерипасці не перешкоджає віддати його фірмі на ремонт літак президента Польщі. Були задіяні також фірми-посередники у Польщі: «Політелектронік» та «Мафтелеком». «Політелектронік» – це фірма, яку тоді уособлювала одна людина, що представляла завод МІҐ. «Мафтелекомом» управляли люди військових інформаційних служб.

 

І ось до яких сенсаційних висновків дійшли експерти:

в літаку Ту-154М із бортовим номером 102 – це «близнюк» лайнера із номером 101, який було знищено під Смоленськом у 2010 році, експерти знайшли такі ж вибухові матеріали, які виявлено на уламках літака президента Качинського.

 

Антоні Мацеревич заявив: «Ми перевірили літак номер 102, який повернувся до Польщі і є в Польщі. Ми вивчили цей літак. У тому ж самому крилі – лівому, у якому вибух знищив Ту-154, бортовий номер 101, з польським президентом на борту та всю польську верхівку, ми знайшли той сам вибуховий матеріал, який знайдено на уламках літака номер 101 в Смоленську».

 

Ще раніше експерти заявили про присутність вибухових матеріалів: тротил, гексоген на уламках лівого крила та внутрішнього фрагменту обшивки літака, що був знищений двома вибухами під Смоленськом у 2010 році, який зафіксований самописцями «чорної скриньки».

 

Детально про це читайте у статті «Українського репортера» під заголовком «Нові дані про авіакатастрофу літака з президентом Польщі Качинським у Смоленську. Вибухівка була у двох лайнерах – «101» і «102».

 

Коротко прокоментую і доповню заяву шановного Антоні Мацеревича.

 

Про ремонт польських урядових літаків Ту-154М, бортові номери «101» і «102», які були відправлені в Росію на авіазавод «Авіакор»в 2009 році, я детально описав у зазначеній книзі «Літак для президента» (с. 211-212).

 

Борт 101-й був випущений у 1982 році і використовувався компанією «Польські авіалінії – PАL LOT».

У 1994 році літак з бортовим номером 101 був оновлений і переданий в 36-й спеціальний полк, про що є документ з печаткою військової частини 26691. У 1998 році цей літак пройшов повну модернізацію за версією «Салон» на 90 пасажирів і авіазавод «Авіакор»передав його 36-му полку ЗС Польщі.

 

Після ремонту літака Ту-154М (борт 101) в Росії рішенням Головного контролера «Авіакор» авіаційний завод 21 лютого 2009 року видав документ про те, що літак Ту-154М бортовий номер 101 допущений до експлуатації на аеродромах 2-ї категорії в умовах 30х350. Документ виданий після останнього капітального ремонту.

 

Літак Ту-154М, бортовий номер 101,введенийв реєстр військових повітряних суден Міністерства національної оборони Польщі 24 січня 2005 року під польським номером SZ428.

 

З 1 по 10 квітня 2010 року 101-й борт здійснив десять рейсів.

 

По літаку Ту154М, бортовий номер 102, технічна інформація скупіша. Відомо лише, що обидва літаки «Авіакор»передав 36-му авіаполку Польщі одночасно після їх ремонту; обидва у версії «Салон» на 90 пасажирів. Борт 102-й виготовлений після 2000 року.

 

Звідки на місці уламків літака Ту-154М (борт 101) взявся сертифікат 102-го на момент написання книги було не відомо. Сподіваюся, що це встановили польські слідчі.

 

Наступне. Ще у січні 2012 року з групою експертів я встановив, що президентський літак був підірваний у повітрі на дуже низькій висоті (до 15 метрів). Це підтверджено супутниковими фотознімками.

 

Експертна реконструкція супутників знімків вибуху в ілвому крилі, закрилках і центроплані літака Ту-154М до зіткнення з землею.

 

За нашими висновками літак був підірваний або вибухівкою, закладеною в салоні літака в районі центроплану (центральна частина крила, що з’єднує праву і ліву площини крила) або – термобаричним зарядом, випущеним з ракетного піхотного вогнемета «Джміль» з діоптричним денним і нічним прицілом з сіткою, прицільна дальність до 1500 – 1700 метрів.

 

Нам удалося отримати близько сотні невеликих уламків (осколків) польського літака і провести неофіційну (таємну) експертизу. Результати були шокуючі!

 

Більш ніж на 70-тиосколках експерти виявили сліди вибухівки тротилу, гексогену і пентриту. З цих «компонентів», зокрема виготовляються термобаричні заряди для вогнемету «Джміль» різних модифікацій.

Через сім років, у березні 2019 року експерти британської лабораторії судово-вибухових речовин, яка підпорядкована МО Великобританії, ПІДТВЕРДИЛИ висновки нашої неофіційної експертизи.

 

Британські експерти дослідили більш ніж 200 зразків осколків польського літака, які їм офіційно надала прокуратура Польщі у травні 2017 року (мною було запропоновано польській стороні зробити повторний огляд уламків літака в Смоленську і взяти максимальну кількість осколків для проведення експертизи). На більшості отриманих зразків британські експерти виявили сліди речовин, використовуваних для виробництва різного роду вибухівок – тротилу та інших компонентів.

 

Вони були однаковими з тими, які виявила наша група експертів.

 

У 2012 році ми були перед вибором – обнародувати неофіційні висновки експертів як сенсацію або не афішувати їх, оскільки офіційне польське розслідування було під повним контролем Росії, а уламки літака вона категорично відмовилася передавати Польщі. Вони не передані до цього часу.

 

Ми остерігалися, що передчасне розголошення неофіційних висновків експертів та конфіденційної інформації призведе до знищення встановлених доказів. Тому перед виходом книги «Літак для президента» я вилучив главу, де були ці дані.

 

Вперше вони були обнародувані 28 квітня 2016 року в газеті «Україна молода», яку я передав посольству Польщі в Україні.

 

Залишалося встановити, де саме був підрив літака – в салоні, де була закладена вибухівка, чи з зовні термобаричним зарядом (пострілом), випущеним з вогнемета «Джміль».

 

У листопаді 2016 року в Польщі оприлюднили реконструкцію останніх 8 секунд польоту літака Качинського (відео) під назвою «Як загинув президент Республіки Польща». Над 20-хвилинною реконструкцією останніх секунд польоту урядового літака, який 10 квітня 2010 року розбився під Смоленськом працювало кілька десятків міжнародних експертів майже чотири роки. У фільмі використано, зокрема, дані з датчиків польоту Ту-154М, а також аналіз уламків і того, яким чином їх було розкидано,- зазначають експерти.

 

Відео було створене під керівництвом міністра національної оборони Польщі Антоні Мацеревича комісією Сейму з розслідування причин катастрофи Ту-154М.

 

З реконструкції слідує, що центральна і передня частини літака після вибуху вдарилися об землю шасі. Це відповідає висновкам експертів, які вони зробили після ексгумації президентського подружжя. Відповідно до них, та частина літака, де був розташований президентський салон, впала на землю, власне, на шасі.

 

 

«Це не звичайна анімація. Це точна реконструкція подій 10 квітня 2010 року, яка ґрунтується на фактах, беззаперечних даних та на аналізі найліпших спеціалістів. Цей фільм є результатом чотирирічних зусиль експертів парламентської групи», – розповів часопису Gazeta Polska Антоні Мацеревич.

 

У матеріалах польської кримінальної справи є свідчення понад сотні прямих очевидців, котрі бачили або чули ВИБУХ, який пролунав на літаку в повітрі. Потім на місці падіння літака свідки чули постріли, заявив голова слідчої комісії МО Польщі з розслідування авіакатастрофи Ту-154 Мацеревич.

 

У лютому 2018 року американські експерти – вчені Національного інституту авіаційних досліджень дійшли висновку, що перед падінням на борту літака Ту-154 стався вибух. На це, зокрема, вказує те, що ліві двері були вибиті зсередини з енергією у 10 разів більшою, ніж саме падіння літака.

 

У квітні 2018 року державна комісія МО Польщі опублікувала повний звіт про причини катастрофи Ту-154 під Смоленськом 10 квітня 2010 року, які були встановлені видатними вченими з кращих навчальних закладів світу.

 

У звіті зазначено, що літак був знищений у повітрі і його зруйнували щонайменше два вибухи. Місце розташування тіл загиблих на землі вказує на те, що вони почали випадати з літака перш ніж той впав на землю.

 

До роботи Комісії залучено майже 40 провідних спеціалістів із Польщі, США, Канади, Австралії, Франції, Німеччини, які у лабораторії американського університету Акрон, що співпрацює з NASA, в рамках експертизи провели дослідження причин катастрофи польського літака.

 

Висновок незалежних міжнародних експертів: РУЙНУВАННЯ, ЯКИХ ЗАЗНАВ ПОЛЬСЬКИЙ ЛІТАК Ту-154, МОГЛИ ВИНИКНУТИ ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ВИБУХ.

 

 

Повний текст звіту Державної комісії МО Польщі див. ТУТ

 

 

Скрін Звіту державної комісії Польщі щодо причин катастрофи Ту-154

 

 

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, генерал-лейтенант СБУ, народний депутат України 2-6 скликань, член ПАРЄ (2006 – 2010)

 

ПРОДОВЖЕННЯ згодом.