Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Виставка організована таким чином, щоб кожен відвідувач міг самостійно мандрувати світом Сковороди. (Фото: Василь Артюшенко/Юлія Косинська)
«Це перша виставка, яка відбувається при світлі ліхтариків та свічок. Тому вимкнення електроенергії нас не лякає», – кажуть організатори експозиції, присвяченої 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди.
Григорій Сковорода – знаний і непізнаний. Мислитель і байкар. Філософ і мандрівник, який ішов до світу і не дозволяв світу себе упіймати. Говорити про нього можна безкінечно і в різних аспектах. Відкривати, пізнавати і ніколи не бути до кінця певним, що пізнав. Ця виставка – одна з прекрасних можливостей побути поруч із його світом і його світлом. Збагнути ідею персональної свободи Григорія Сковороди. Свободи, яка 300 років перемагає темряву. Такими словами можна окреслити основний лейтмотив виставки.
Її особливість – сучасний, інтерактивний формат, кураторські екскурсії, барокова музика і живе музичне виконання, майстер-класи для малечі і дорослих зі створення коміксів за допомогою штампів, можливість мандрівки в 3D форматі Сковородинівкою (до російського вторгнення в Україну і після).
Виставка організована таким чином, щоб кожен відвідувач міг самостійно мандрувати світом Сковороди і дізнаватися не тільки цікаві факти з його життя та творчості, а й більше пізнати історію України XVIII століття. «Це не просто світ – це сад Сковороди, – каже автор кураторської концепції виставки, літературознавець Євгеній Стасіневич. – Сковороду традиційно спрощують. Мовляв, ходив собі світом такий собі дивак, філософ-життєлюб. А він – набагато складніший, відтак – цікавіший. Він мав не одну іпостась, не схожі життєві стратегії. І про це треба говорити, про це дуже цікаво думати».
Скульптура Сковороди, яка дивом уціліла в обстріляному ворожими військами національному музеї на Харківщині, – центральний експонат виставки в «Українському Домі». Після її завершення пам'ятник повернуть до музею, і, до речі, реставрувати скульптуру не будуть – як свідчення трагічності і стійкості.
На виставці можна побачити рукописи, автографи і першодруки, графіки та малюнки Григорія Савича, ексклюзивно надані Інститутом літератури. А також портрети Сковороди – і єдиний прижиттєвий, й сучасні експериментальні. Ініціатор виставки –Міністерство культури та інформаційної політики.
«Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватися». Так вважав Григорій Сковорода. Знайдіть час, щоб побувати в його саду.
Вхід на виставку – вільний. Виставка відкрита: у будні – з 12:00 до 20:00, на вихідних – з 10:00 до 20:00.
Адреса: Київ, Хрещатик, 2.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>