Сьогодні в Белграді відбудеться засідання Ради міністрів закордонних справ Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), на якому мають бути підписані меморандуми про взаєморозуміння в галузі співпраці в практичних напрямах: розвитку морських магістралей у регіоні та будівництва кільцевої автомагістралі і залізниці навколо Чорного моря. Ідея будівництва кільцевої дороги навколо Чорного моря виникла ще в середині 90-х років. Реалізація цього проекту дозволить Україні поліпшити сполучення з морськими портами та збільшити обсяги транзитних перевезень.
На засіданні в Сочі минулого вересня рамковий документ про будівництво кільцевої автодороги підписали уповноважені представники семи країн: України, Болгарії, Грузії, Молдови, Росії, Румунії та Туреччини. Фінансування проекту та реконструкції його вже існуючих ділянок будуть забезпечувати національні фонди, а також кредити Євросоюзу, провідних світових та європейських банків (Європейського інвестиційного банку, ЄБРР та Чорноморського банку країн ОЧЕС) і приватні інвестиції. Прем'єр-міністр Греції Костас Караманліс днями запропонував для проекту романтично-історичну назву — «Дорога аргонавтів».
Уже відомий маршрут майбутньої автомагістралі довжиною 7140 кілометрів: Стамбул—Самсун—Трабзон (Туреччина)—Батумі—Поті (Грузія)—Новоросійськ—Анапа—Ростов-на-Дону—Таганрог (Росія)—Маріуполь—Мелітополь—Одеса (Україна)—Кишинів (Молдова)—Бухарест (Румунія)—Хасково (Болгарія)—Комотіні—Александруполіс (Греція)—Едірне—Стамбул (Туреччина).
Складніше з визначенням національних ділянок. Росія хоче, щоб російсько-український відтинок мав окреме відгалуження і проходив аж до Астрахані, повідомляє російська газета «Труд». Тобто Москва прагне в рамках цього проекту розв'язати ще й внутрішню транспортну проблему. В Україні дорогу хочуть продовжити до Харкова та реалізувати стару ідею мосту через Керченську протоку. Ніяк остаточно не визначиться зі своїм відтинком дороги Болгарія. Ці «маленькі хитрощі» відтягують початок етапу практичної реалізації проекту. «На пострадянських просторах інфраструктурні проекти реалізуються дуже повільно, особливо міжнародні, і дуже часто залишаються на декларативній стадії», — заявив в інтерв'ю газеті «Новиє ізвєстiя» старший науковий співробітник Інституту міжнародних відносин у Гельсінкі Аркадій Мошес. Хоча МБРР і Банк ОЧЕС уже підтвердили готовність фінансувати цей проект.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
