Вибухонебезпечні надра

02.12.2006

      Надра Луганщини багаті не лише на вугілля, а й на копалини, так би мовити, штучного походження. Якщо ж є копалини, знайдуться й фахівці з їхнього видобутку, причому не обов'язково легальні. Тим більше, коли такою «копалиною» є... тротил.

      Для Гітлера, як і для Леніна, Донбас був «не випадковий район», а тому для його захисту німці заготовили максимум зброї й боєприпасів до неї. Та й Червона армія дещо припасла для полум'яної зустрічі противника. Загалом їх виявилося стільки, що й досі «чорні копачі» збирають і складають чималі арсенали, особливо в районі так званого Міус-фронту (проходив у вересні 1943-го по річці Міус). Розміри цих арсеналів такі, що викликали серйозне занепокоєння у Служби безпеки України. Про один із подібних ідеться в повідомленні прес-служби Управління СБУ в Луганській області.

      У повідомленні людину названо Андрієм Тимохіним (із попередженням, що ім'я змінено в інтересах слідства). Такого гатунку «археологією» Тимохін займається вже кілька років. Причому на якомусь етапі колекціонування різноманітних військових значків, відзнак, хрестів і таке інше він почав викопувати снаряди, міни та бомби й виплавляти з них вибухівку, яку потім збував через посередника. Хлопець свої вправи робив подалі від чужого ока, однак, очевидно, маскував їх не надто ретельно. Оскільки згодом у поле зору оперативників потрапив не тільки сам особисто — вони точно вирахували місцезнаходження його «піротехнічного складу».

      Останнім часом Андрій «розробляв» поля навколо селища Маломиколаївка Антрацитівського району (неподалік Красного Луча). Задля чистоти оперативно-розшукової операції правоохоронцям слід було узяти підозрюваного в момент відкриття ним схованки, однак вирішили не ризикувати. Справа в тому, що заритий арсенал був неподалік від околиці селища, та ще й усього за сотню метрів від греблі водосховища. Між іншим, в області вже є сумний досвід, коли під час розбирання боєприпасів страждали або самі «піротехніки», або зовсім невинні люди. Скажімо, в Сіверськодонецьку один iз таких готувався виплавити тротил із міни, і випадково вдарив її ломакою. Унаслідок вибуху загинув не він, а сусід, який узагалі нічого не підозрював. Утім сам «умілець» і ще один сусід були тяжко травмовані. Ще один мешканець цього ж міста знайшов у посадці мінний підривник і носив його, поки той не здетонував...

      Тож співробітники СБУ вирішили не спокушати долю, у тому числі мирних мешканців, і викликали колег iз МНС. Цього разу здобуток становив 45 мінометних мін калібру 105 мм. За оцінкою керівника піротехнічної групи луганського Головного управління МНС Романа Шутила, таке скупчення вибухонебезпечних предметів у одному місці де-юре вважається складом боєприпасів. Причому всі міни були в бойовому стані й у випадку удару могли спрацювати.

      Загальна вага заряду — 72 кілограми тротилу. У разі «правильного» використання цілком вистачило б, аби підірвати будинок на кшталт тих, які досі невиявлені «терористи» зруйнували восени 1999-го в Москві або у Волгодонську. На жаль, прес-служба відомства нічого не повідомляє про долю Андрія Тимохіна та його «посередника». І про їхніх «клієнтів» також. Будемо сподіватися, що останні є просто колегами героїв комедії Гайдая про песика Барбоса та про їхній надзвичайний крос.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>