Як добре, що всі ми зібрались

      На початку 2007 року в Німеччині відбудеться чемпіонат світу серед чоловіків, на якому проходитиме й відбір на Олімпіаду в Пекіні. Незабаром збірна України почне підготовку до цього відповідального старту. А напередодні про справи у головній команді країни кореспондентові «УМ» розповів її наставник, олімпійський чемпіон Сергій Кушнирюк, який водночас є державним тренером профільного міністерства.

      — Сергію Георгійовичу, в якому стані команда розпочне підготовку до чемпіонату?

      — Нинi ситуація невтішна. Після червневих матчів «плей-оф» із португальцями ми більше не збиралися — для навчально-тренувального збору бракувало коштів. Віце-президент ФГУ Сергій Іванісов розрекламував молодіжну команду й «вибив» для неї гроші. Перспективна зміна провела чотири збори, відіграла в кількох турнірах, але не потрапила навіть на чемпіонат Європи, примудрившись програти на своєму майданчику білорусам із різницею у шість м'ячів. Чому «молодiжка» виглядала беззубою — потрібно запитати у її наставника В'ячеслава Дідушенка.

      Національна команда збереться лише 18 грудня і після дводенного перебування в Києві вирушить на турнір до Бреста. До Білорусі поїде найближчий резерв — жодного ветерана та легіонера залучати не будемо.

      — Чи побачили ви перспективних  гравцiв, переглядаючи матчі чемпіонату України?

      — На жаль, баталії національної першості не дають підстав для оптимізму. Це не ті матчі, в яких можна виходити на міжнародний рівень. Я об'їздив усі регіони, переглянув чимало поєдинків, але нічого втішного не побачив. У збірній як-не-як ще можна сформувати задню лінію, але є проблема з центральним захисником, адже молодим колегам для амплуа ветерана Андрія Наталюка не вистачає міжнародного досвіду.

      — А чи додасть його турнір у Бресті за участю господарів та прибалтів?

      — Із понад 20 чоловік, що гратимуть там, до остаточного складу потрапить десь половина. Основний етап підготовки розпочнеться 3 січня, коли виїдемо на змагання до Франції, де до нас приєднаються легіонери. З 8 січня готуватимемося до чемпіонату безпосередньо в Німеччині, де зіграємо чотири контрольні матчі.

      — Із кандидатами до збірної з іноземних клубів ситуація вже прояснилася?

      — В'ячеслав Лочман нещодавно зазнав важкої травми. Тому розраховуємо лише на шістьох легіонерів, які перебувають на провідних ролях у своїх клубах. Це Сергій Білик з Австрії, Володимир Кисіль з Ісландії, Олександр Мальцев із Македонії, Юрій Костецький із Португалії, Юрій Петренко з Франції та Сергій Шельменко з Німеччини. За рівень мотивації цих хлопців я абсолютно спокійний, адже вони мріють завершити кар'єру участю в Олімпійських іграх. Повинні себе проявити й гравці українських клубів, адже світовий форум — це чудова нагода показати свою майстерність і потрапити у зарубіжний клуб. Проте одного бажання замало — потрібен досвід ігор високого рівня. Тому я був би не проти, якби у мене в збірній було 12 гравців із закордону.

      — Ще якісь проблеми вас турбують?

      — Нам бракує зіграності. Для її набуття потрібно хоча б 12—15 контрольних ігор у повноцінному складі, а гравці національної команди разом проводять лише два місяці на рік. Найближчим часом маємо визначитися з воротарями. Сергій Білик у нормі, а от Євген Будко та Андрій Шипенко лише відновлюються після травм — тому в розширеному списку з 28 кандидатів до збірної — шість голкіперів.

      — За таких умов чи йдеться про надвисокі завдання перед командою на ЧС-2007?

      — Попри все, ми ставимо задачу вийти з групи, а потім спробувати потрапити у вісімку кращих. Основні наші конкуренти — ісландці. Нещодавно я переглядав матчі суперкубка в Кельні, де в чотирьох клубах грало вісім представників цієї країни. Від їхнього високого рівня майстерності волосся стає дибки. Але чи стануть вони зіграною збірною — ще питання, хоча й мають дуже пристойний «базис». Ми ж можемо досягти прийнятного результату лише за рахунок внутрішнього резерву і бажання спортсменів проявити свої кращі якості.