«Я не хочу бути керівником парламенту, де сектори ворогують»

08.07.2006
«Я не хочу бути керівником парламенту, де сектори ворогують»

Найпалкiше Мороза цiлував головний конкурент у боротьбi за крiсло спiкера Микола Азаров,

Четвер

      Четверговий ранок у роботі Верховної Ради почався доволі мило. Як уже писала «УМ», Партія регіонів зняла блокаду трибуни і заявила, що опозиції та коаліції вдалося домовитися. Тепер ясно, що їхній мирний тон був зовсім невипадковим...

      Здавалося б, трибуна розблокована, і «помаранчеві», віддавши опозиціонерам половину комітетів, могли нарешті затвердити свої кандидатури на посадах спікера та Прем'єра. Мабуть, на це багато хто й сподівався. Однак лакмусовою стрічкою, яка викрила істинну залаштункову атмосферу парламентських переговорів та ігрищ, стала заява першого секретаря політради Соцпартії Йосипа Вінського. Людина, яка досі вважалася «правою рукою» Мороза, здійснила радикальний демарш і звинуватила частину своїх партійців у зраді. За словами Вінського, фракція Соцпартії 19 голосами проти десяти прийняла рішення не підтримувати кандидатуру «нашоукраїнців» на посаду спікера, хоча це було передбачено в коаліційній угоді.

 

      «Обгрунтовуючи свою позицію, частина народних депутатів — членів фракції СПУ та особисто Голова СПУ Олександр Мороз прикривали її системою абсурдних, надуманих, необгрунтованих аргументів. Мета цих аргументів — приховати справжні наміри частини фракції, які полягають у намаганні створити коаліцію з Партією регіонів», — заявив Вінський. Йосип Вікентійович припустив, що частину соціалістів підкупили «регіонали», а потім порівняв їх із ублюдками. На уточнююче питання, чи має він на увазі Мороза, Вінський відповів: «Його в тому числі».

      Те, що сталося далі — було вже справою техніки. «Регіонали» внесли пропозицію, щоб Верховна Рада працювала, аж поки не завершить розгляд питання про обрання спікера. БЮТ і «НУ» висловили протест, але в своїх пориваннях не зустріли підтримки третього «друга» — соціалістів. За ідею ПР проголосувало 233 нардепи — опозиція (номінальна) та СПУ. Дзвіночок, який кілька годин перед тим лунав у вигляді заяви Вінського, почав калатати ще гучніше. З кожним дзвоном тріщини на «помаранчевій» коаліції збільшувалися... Одразу після цього депутати не підтримали пропозицію БЮТ про пакетне голосування за спікера і його заступників. «За» було 204 депутати — «Наша Україна», БЮТ та Йосип Вінський. Ще один промах.

      Кандидатами у спікери було запропоновано Петра Порошенка — від нібито коаліції, Миколу Азарова — від Партії регіонів, а потім, дещо несподівано, і Олександра Мороза. Всі відразу зрозуміли політичний розклад. На трибуну вийшов перший кандидат — Порошенко — і заявив, що знімає своє прізвище з бюлетеня для вибору спікера. «Я не буду проголошувати текст свого [кандидатського] виступу, я впевнений, що матиму можливість зробити це пізніше. Я закликаю з цієї трибуни, я звертаюсь до вас, пане Морозе, послідуйте моєму прикладу і зніміть свою кандидатуру». Порошенко запропонував лишити на спікерській дистанції Азарова, хай, мовляв, не пройде цей тест, «і після цього провести голосування у форматі коаліції».

      Виступ іншого кандидата, Миколи Азарова, був сірим. Він говорив російською мовою, чим наразився на шалений спротив депутатів. «Це вам не російська Державна Дума!» — кинувся на нього один із «нашоукраїнських» парламентаріїв. До трибуни на захист Азарова одразу підтягнувся загін «регіоналів».

      Потім виступав Мороз. Він не прийняв жест Порошенка. При цьому сказав, що якийсь зловмисник заздалегідь заклав у коаліцію таку структуру, щоб вона швидко розбилася. «У мене є докази, які я не буду тут використовувати, що перебування на вищих посадах в Україні таких харизматичних людей, як Петро Олексійович Порошенко і Юлія Володимирівна обов'язково призведе до створення гримучої суміші, і це буде означати розвал коаліції через кілька місяців із усіма наслідками», — казав Мороз. Найоптимальнішим спікером Олександр Олександрович вважав саме себе. «Я не хочу бути керівником парламенту, де сектори ворогують. Але я знаю, що, окрім мене, ніхто його не об'єднає», — казав Мороз.

      Тоді це сприймалося як чергова примха амбіцій Сан Санича. Ну нехай би побавився, ситуація від цього, щоправда, ускладнилася б, але мало кому могло прийти до голови те, що Партія регіонів, комуністи та частина соціалістів голосуватимуть однаково. Прогноз, що одні проголосують за Азарова, інші — за Мороза, відтак доведеться шукати нові кандидатури на посаду спікера, видався наївним.

      Коли розпочалася процедура підготовки до обрання Голови ВР, частина «нашоукраїнців» та бютівців висловлювали сподівання, що «помаранчева» коаліція ще може зберегтися. «Говорити, що всі мости спалені чи всі знаходяться у воді, а не на березі — ще зарано», — казав Роман Безсмертний. Тоді, о сьомій годині вечора, він мав упевненість, що Мороз не набере необхідної кількості голосів: «Все, що відбувається, — це тренування», — казав Роман Петрович. «Ноу коментс. Дайте мені самій зрозуміти, що відбувається», — переказує слова лідерки БЮТ «Українська правда».

      Тим часом самі «регіонали» вже починали говорити про те, що у Верховній Раді створюється нова більшість. Паралельно розпочалися якісь переговори. І вже через якихось півтори години один із лідерів ПР Євген Кушнарьов у коментарі для «5-го каналу» сказав, що «цілком можливі» симпатії «регіоналів» до Мороза.

      «Наша Україна» та БЮТ вирішили не брати участі у голосуванні за спікера. Бюлетені взяли тільки представники квоти Партії промисловців і підприємців у «НУ» Олександр Волков і Володимир Заплатинський. Почалося голосування. Один із «виборців», Віктор Янукович, після волевиявлення сказав, що голосував «за об'єднання України». На уточнююче питання він відповів, що саме Мороз є людиною, яка здатна об'єднати Україну. Ті, хто на щось іще сподівався, втратили надії.

      ...За кандидатуру Олександра Мороза віддали голоси 238 депутатів.

П'ятниця

      Учора знову сесійне засідання завершилося достроковою перервою. Цього разу оголошеною новообраним спікером Олександром Морозом, який умовив сесійну залу підтримати пропозицію розійтися до вівторка, щоб обмізкувати все, що сталося, й подумати, як жити далі. Пропозицію підтримали 407 нардепів, що дало не дуже веселому Морозу привід пожартувати: от, мовляв, уже й маємо «широку» коаліцію...

      А перед тим депутати з колишньої коаліції відходили від шоку. І постійно наголошували на тому, що Верховна Рада повинна визначитися з тим, хто в ній більшість, а хто — опозиція. Адже на папері ще й досі існує коаліційна угода між Блоком Тимошенко, «Нашою Україною» та Соцпартією, тоді як на практиці цій «демократичній» коаліції, як висловився один із «тимошенківців», «уже й хрест на могилці вкопали». При цьому нова нібито більшість із КПУ, СПУ та Партії регіонів де-юре своїх коаліційних стосунків іще ніяк не оформила, тож і більшістю вважатися не може.

      На тлі такої плутанини в більшостях-меншостях Юлія Тимошенко, в якої за два дні нарешті вперше на сесії «прорізався голос», вирішила бути жорсткою й закликала Президента до розпуску Верховної Ради. Логіка така: «Ми розцінюємо коаліцію, яка була задекларована між БЮТ, «Нашою Україною» та СПУ, як таку, що не відбулася. Як таку, яка з правової точки зору не народилася, а це значить, що з моменту початку роботи парламенту минуло значно більше 30 днів, а коаліція не зруйнована, а просто не створена». А нестворення парламентської коаліції протягом 30 днів, нагадаємо, дає главі держави право розпустити парламент і призначити нові вибори.

      Утім свіжоспечений спікер слушно пояснив Юлії Володимирівні, що раз так, то насправді із учорашнього дня творення коаліції почалося спочатку, а отже, соціалісти з «регіоналами» й комуністами мають у своєму розпорядженні ще достатньо часу, аби оформити всі необхідні документи. Ще й наголосив, що 30 днів їм для цього явно буде й забагато....

      Отже, до вівторка «Наша Україна» і БЮТ розмірковують над тим, чи податися їм в опозицію (якщо у перших є варіанти, то другі, схоже, не мають вибору). А фракція Партії регіонів тим часом уже визначилася з кандидатом у Прем'єри. Ура, товариші: незабаром Прем'єр-міністром України може знову стати Віктор Янукович. І якщо справа дійде до президентських виборів, хтозна, чи втратить він другий шанс так, як його щойно знехтувала «помаранчева» коаліція.

який набрав аж нуль голосiв. (Фото РЕЙТЕР.)

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>